Справа №751/4603/25
Провадження №2/751/1479/25
15 жовтня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого - судді Діденко А. О.
секретаря судового засідання Рак Я.М.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю
відповідач - ОСОБА_1
представник позивача - Гурський Герман Юрійович
представник відповідача - Переверзєв Олександр Олександрович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «КОШЕЛЬОК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3623206402-575987 від 08.01.2022 у розмірі 27 581,40 грн, а також понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір №3623206402-575987 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор - 2548, для підписання кредитного договору, шляхом направлення на номер телефону СМС-повідомлення.
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання нею грошових коштів.
Відповідач не виконала свої зобов'язання за укладеним договором - не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача за Договором №3623206402-575987 від 08.01.2022 року утворилась заборгованість у розмірі 27581,40 грн, яка складається з: 7700 грн - заборгованість за сумою кредиту; 19881,40 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 29 травня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано докази.
17 липня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Переверзєва О.О. надійшли пояснення на позовну заяву, у яких відповідач частково визнає позов у розмірі 12 335,40 грн, оскільки позивачем не надано доказів продовження позичальником Лояльного періоду та сплати позичальником нарахованих відсотків. Тобто, належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення позичальником дій, які б підтверджували її свідомий намір пролонгації зобов'язання за договором про споживчий кредит, позивачем також не надано. Крім того, вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн є неспівмірними зі складністю справи, тому вважає, відшкодування відповідачем витрат можливе в обсязі не більше 3000 грн.
Ухвалами суду від 02.07.2025 та 08.08.2025 розгляд справи відкладався у зв'язку з необхідністю вжиттям заходів щодо сповіщення відповідача, а також повторного витребування доказів.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надали заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами справи, позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Переверзєв О.О. у судове засідання не з'явилися. Представник просить розгляд справи провести за його відсутності та відповідача.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
08.01.2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір №3623206402-575987 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (зворот а.с.11 - 16).
Цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п.9.1 Договору).
Невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок». Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких знаходиться на Сайті Кредитодавця: https://koshelok.net. (п. 9.4 Договору).
Відповідно до п.1.1. Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі 7700 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п.2.1, п.2.2 вищевказаного Договору, кредит надається на 28 днів (далі «Лояльний період»), початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця; сторони погодили, що встановлений в.п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжений Позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом .
Пунктом 3.6. Договору встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах.
Згідно з п. 3.7. Договору, зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду.
Відповідно до п. 3.8. Договору, з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2.2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Згідно з п. 4.1.1, п.4.1.3 Договору, позичальник зобов'язаний вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіку платежів та у випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.
Договір про надання коштів у позику №3623206402-575987, Графік розрахунків до нього та Паспорт споживчого кредиту були підписані ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.
Відповідно до довідки про підтвердження платежу від 20.11.2024 АТ «ТАСКОМБАНК» та повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК»
про проведення 08.01.2022 успішного зарахування на карту клієнта НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 7700 гривень за Договором
№3623206402-575987 (а.с. 22, 23).
Згідно з детальним розрахунком заборгованості за Договором
№3623206402-575987 про надання коштів у позику від 07.01.2022 року заборгованість ОСОБА_1 складає 27581,40 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 7700 грн, заборгованість по відсотках - 19881,40 грн, що складається з нарахованих % в межах Лояльного періоду - 4635,40 грн та % за продовжений строк користування позикою - 15246 грн (а.с. 18-19).
Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на запит суду на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку здійснено переказ коштів 07.01.2022 на суму 7700 грн, що підтверджується випискою за договором.
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з положеннями частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Судом встановлено, що після закінчення 28-денного строку кредитування Лояльного періоду (04.02.2022), відповідач не повернула кредитні кошти, а тому відбулася пролонгація строку користування кредитом на 90 днів, що визначено пунктом 3.7 Договору, а нарахування відсотків у період пролонгації відбулося за процентною ставкою, наведеною у п. 3.8 Договору, а саме 2.2 % від суми кредиту щоденно.
Таким чином, враховуючи вищезазначені умови договору, суд вважає, що нарахування процентів позивачем за користування кредитними коштами, є такими, що відповідають вимогам укладеного між сторонами договору, нараховані в межах строку користування кредитом, а тому не приймає до уваги посилання представника відповідача про несправедливі умови договору щодо нарахування відсотків.
Встановивши обставини справи, враховуючи, що між сторонами по справі виникли договірні правовідносини, відповідачкою грошові кошти отримано, кредитний договір є дійсним, не оскаржується в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, відповідає вільному волевиявленню сторін та чинному законодавству, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а їх розмір розумним та справедливим, тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки заборгованості за сумою кредиту та за відсотками за користування позикою.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 2422,40 грн (а.с.1), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 з додатком, у якому вказаний перелік послуг, що входять до правової (правничої) допомоги, кількість витраченого часу та розмір гонорару, який становить 10000 грн; копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю адвоката Гурського Г.Ю. (а.с.33,34, 35).
Суд, з урахуванням ціни позову, незначної складності справи про стягнення кредитної заборгованості, яка є малозначною, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, враховуючи принцип розумності та справедливості, вважає вказані витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг.
При вирішенні цього питання суд враховує загальні принципи цивільного законодавства, якими, серед інших, є розумність, добросовісність та справедливість (ст. 3 ЦК України), а також принципи цивільного процесу, якими є верховенство права, тобто імперативний правовий принцип, який серед іншого захищає сферу особистих майнових прав особи від непропорційного втручання, а також принципи пропорційності цивільного судочинства та змагальності сторін (ст. 10, 11 та 12 ЦПК України відповідно).
Наведене вище є підставою для визначення витрат на правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» 27 581(двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят одну) гривню 40 копійок заборгованості за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3623206402-575987 від 08 січня 2022 року.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 20.10.2025.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (місцезнаходження: вул. Антонова, буд. 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135)
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя А. О. Діденко