Справа № 595/1426/25
Провадження № 2-о/595/120/2025
23.10.2025 м. Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Созанської Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
представника заявниці, адвоката Ковалівського Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ковалівський Богдан Володимирович, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин, -
Заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме просить суд встановити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свої вимоги мотивує тим, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, зник безвісти 12 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександроград Волноваського району Донецької області. Даний факт підтверджується сповіщенням військової частини НОМЕР_1 та витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Заявниця має право на отримання грошового забезпечення як член сім'ї безвісти зниклого військовослужбовця, відповідно до Закону України «Про правовий захист осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та Постанови КМУ від 30 листопада 2016 року № 884. При підготовці документів для оформлення виплат було виявлено розбіжності в написанні прізвища її чоловіка (батька зниклого безвісти сина), а саме у свідоцтві про народження сина ОСОБА_4 батьком значиться « ОСОБА_5 », а у свідоцтві про смерть записано « ОСОБА_2 », тому виникла необхідність у встановленні родинних відносин між її зниклим безвісти сином та покійним чоловіком.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин.
07 жовтня 2025 року представником заінтересованої особи - Міністерства оборони України Тіщенком А.І. подано до суду письмові пояснення у справі, у яких представник зазначає, що надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством (частина третя статті 4 Закону). Міністерство оборони України як юридична особа безпосередньо не здійснює заходи щодо виплати грошового забезпечення особам, зазначеним у абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Данні виплати здійснює військова частина, де проходить службу військовослужбовець. Заявниця має на меті отримання грошового забезпечення як член сім'ї безвісти зниклого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, та при підготовці документів було виявлено розбіжності у написанні прізвища батька та сина. У свідоцтві про народження ОСОБА_6 батьком зазначений « ОСОБА_7 », тоді як у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 08 червня 1997 року вказано « ОСОБА_2 ». Наявна розбіжність у написанні прізвища в актових записах цивільного стану створює суттєві труднощі для підтвердження юридичного факту спорідненості. Через відмінності у написанні (« ОСОБА_7 » у свідоцтві про народження та « ОСОБА_2 » у свідоцтві про смерть) стає неможливим однозначно і документально підтвердити, що зазначені у різних документах особи є однією і тією ж особою - батьком та сином». Незрозуміло чому ні заявник, ні інші особи не звертались із даною заявою з дати отримання свідоцтва про смерть, тобто з 1997 року. В свою чергу Міністерство оборони України немає будь-якого відношення до допущення помилки у свідоцтві про смерть. Законодавством, чинним на момент звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту, передбачено позасудовий порядок виправлення помилок у відповідних актових записах. Просив розгляд справи здійснювати без участі представника Міністерства оборони України.
Представник заявниці, адвокат Ковалівський Б.В. у судовому засіданні вимоги заяви підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у заяві, просив їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України у судове засідання не прибув, однак у поданих письмових поясненнях, просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, хоч належно повідомлявся про розгляд справи.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що із заявницею вони є близькими сусідами, живуть через город та постійно спілкуються. Син заявниці ОСОБА_4 разом із дочкою свідка навчалися у школі. Коли ОСОБА_4 було 13 років, помер його батько ОСОБА_9 . Під час оборони України, будучи у складі Збройних сил України, ОСОБА_10 пропав безвісти. Свідок підтвердила, що померлий ОСОБА_2 , який був її сусідом, є батьком ОСОБА_3 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка є сусідкою заявниці, суду показала, що заявниця разом із чоловіком ОСОБА_12 виховували четверо дітей, найстарша дочка подружжя навчалася разом із свідком, а наймолодшою дитиною був син ОСОБА_4 . ОСОБА_4 проходив службу у Збройних Силах України та пропав безвісти. Свідку відомо зі слів заявниці, що у документах були розбіжності при написанні однієї літери у прізвищах батька та сина. Свідок підтвердила, що померлий ОСОБА_2 , який був її сусідом, є батьком ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника заявника, покази свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.
Як слідує із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 25 січня 1969 року Золотопотіцькою сільською Радою Бучацького району Тернопільської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 25 січня 1969 року одружились, про що складено відповідний актовий запис № 3. Після реєстрації шлюбу подружжю присвоєні прізвища « ОСОБА_5 », « ОСОБА_1 ».
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 29 березня 1984 року Золотопотіцькою сільською Радою Бучацького району Тернопільської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі батько записаний « ОСОБА_5 », в графі мати - « ОСОБА_1 ».
Відповідно до сповіщень №10/2945 військової частини НОМЕР_1 від 14 серпня 2025 року, № НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 від 15 серпня 2025 року, старший лейтенант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіцер штабу ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 12 серпня 2025 року, виконуючи службові обов'язки, пов'язані із захистом батьківщини, поблизу населеного пункту Олександроград Волноваського району Донецької області.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 09 червня 1997 року Золотопотіцькою селищною Радою народних депутатів Бучацького району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .
Як слідує із записів у свідоцтві про народження серії НОМЕР_6 , виданого повторно 23 квітня 1957 року (запис здійснено на російській мові), « ОСОБА_14 » народився « ІНФОРМАЦІЯ_7 », в графі батько записаний « ОСОБА_15 », в графі мати - « ОСОБА_16 ».
За даними погосподарських книг Золотопотіцької селищної ради Бучацького району по домогосподарстві по АДРЕСА_1 , за 1985-2000 роки, членами домогосподарства вказано, зокрема: ОСОБА_5 , 1936 року народження - голова сім'ї; ОСОБА_1 , 1942 року народження (дружина); ОСОБА_17 , 1970 року народження (дочка); ОСОБА_18 , 1971 року народження (дочка); ОСОБА_3 , 1984 року народження (син).
Як слідує з довідки № 934/2-09, виданої 15 вересня 2025 року Золотопотіцькою селищною радою Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до інформації № 1727/4648 від 11 вересня 2054 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , при розгляді документів, пов'язаних із призначенням виплати грошового забезпечення зниклого безвісти старшого лейтенанта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявні розбіжності щодо запису в свідоцтві про смерть батька серії НОМЕР_2 « ОСОБА_2 », а згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 батько записаний « ОСОБА_5 ». За поданими документами неможливо встановити чи є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією і тією ж особою.
Згідно витягу з ЄДРДР вбачається, що 16 серпня 2025, номер кримінального провадження 12025211130000172, внесено відомості за ч. 1 ст. 115 КК України по заяві ОСОБА_19 від 15 серпня 2025 року про зникнення безвісти її брата ОСОБА_3 , 1984 року народження, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, 12 серпня 2025 року під час проведення бойових дій, пов'язаних із захистом батьківщини поблизу населеного пункту Олександроград Волноваського району Донецької області.
За даними витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250909-1677, сформованого 09 вересня 2025 року Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , набув статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин 26 серпня 2025 року.
Судом встановлено, що заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_9 з наміром оформлення виплати грошового забезпечення як член сім'ї безвісти зниклого військовослужбовця - сина ОСОБА_3 , відповідно до Закону України «Про правовий захист осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та Постанови КМУ від 30 листопада 2016 року, № 884, однак через розбіжності в документах її сина та його батька - чоловіка заявниці ОСОБА_2 позбавлена такої можливості, що стало причиною звернення останньої до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
За положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими актами законодавства України.
Грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється: особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями; у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені); у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
В силу п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Аналогічно згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявниця може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що факт родинних відносин між ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження наданими доказами та показами допитаних у судовому засіданні свідків. Даний факт має для заявниці юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить реалізація права заявниці на отримання грошового забезпечення як члену сім'ї безвісти зниклого військовослужбовця, та іншого порядку встановлення даного факту немає.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 293, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_8 .
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ: 0034022.
Суддя: Л. І. Созанська