Справа №478/1726/24 Пров. №2/478/56/2025
28 жовтня 2025 року смт.Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого судді Томашевського О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Луговської А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в с-щі Казанка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21021,78 грн, а також 2422,40 грн. понесених витрат на сплату судового збору та 9000 грн. понесених витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 20.06.2021 року уклав договір позики із Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за № 75289834 за умовами якого отримав позику в розмірі 6748,00 грн за процентною ставкою в розмірі 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою.
За положеннями Договору, його укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
30 грудня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №30-12/2021, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 20.06.2021 року за № 75289834.
У свою чергу, 10 березня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» згідно Договору №10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 20.06.2021 року за № 75289834, заборгованість якої складає 21 021,78 грн, з якої: 6 179,41 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 14 633,45 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 180,48 грн - інфляційні збитки; 28,44 грн нараховані 3% річних.
Станом на дату подання позову до суду, заборгованість за договором відповідачем ОСОБА_1 не погашено.
Посилаючись на наведені обставини, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 20.06.2021 року за № 75289834, заборгованість якої складає 21 021,78 грн, з якої: 6 179,41 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 14 633,45 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 180,48 грн - інфляційні збитки; 28,44 грн нараховані 3% річних, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 14січня 2025 року було зупинено провадження до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 22серпня 2025 року провадження у справі було поновлено, справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання, призначене на 28.10.2025 року представник позивача не з'явився, але зі змісту позовної заяви убачається клопотання представника позивача щодо розгляду справи без участі позивача. При цьому, позивач проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце його проведення повідомлявся належним чином судовою повісткою - повідомленням, яке ним було отримано 07.10.2025 року. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав.
Як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2025 року № 1334/Ф та Витягу наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2025 року № 250 відповідач проходить військову службу та станом на день розгляду справи відомостей щодо залучення відповідача до виконання бойових завдань матеріали справи не містять.
В постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 Верховний Суд зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За обставин, наведених вище, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 20.06.2021 року відповідач уклав договір позики із Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за № 75289834.
За умовами пункту 1 Договору Товариство зобов'язалося передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Зі змісту пунктів 2.1 - 2.3 Договору судом встановлено, що сума кредиту складає 6748,00 грн на строк 30 днів (з 20.06.2021 року по 20.07.2021 року) зі зниженою процентною ставкою в розмірі 0,60% в день та процентною ставкою за понадстрокове користування позикою в розмірі 2,70%. Орієнтована річна ставка складає 642,22%, орієнтовна загальна вартість позики складає 7956,57 грн.
Пунктом 12 Договору передбачено, що такий договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Додатком № 1 до Договору сторони погодили обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якого вбачається, що сума кредиту складає 6748,00 грн на строк 30 днів (з 20.06.2021 року по 20.07.2021 року), сума процентів складає 1208,57 грн, а річна ставка складає 642,22%, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період складає 7956,57 грн.
Договір позики від 20.06.2021 року № 75289834 та Додаток № 1 до нього підписано сторонами електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Судом досліджено Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» п.п. 6.5 п. 6 яких передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою, починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
Вказані Правила не підписано сторонами позики від 20.06.2021 року № 75289834.
З довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 22.10.2024 року № КД-000001381/ТНПП вбачається прийняття до виконання платіжної інструкції на переказ коштів на суму 6748,00 грн від 20.06.2021 року отримувачем яких є ОСОБА_1 .
З досліджених судом даних по кредиту, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 30.12.2021 року вбачається, що за період з 20.06.2021 року по 19.07.2021 рік відповідачу було нараховано 1208,57 грн в якості відсотків за ставкою 1,99% на суму кредиту 6 748,00 грн.
За вказаних розрахунком, 23 липня 2021 року відповідачем було внесено в якості погашення кредиту суму грошових коштів в розмірі 5 000,00 грн.
Також з даних по кредиту вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались з 22.07.2021 року по 20.11.2021 року включно за ставкою у 2,7%.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач уклав договір позики із ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» шляхом його підписання за допомогою електронного підпису використовуючи одноразовий ідентифікатор. Сторони Договору обумовили строки кредитування, а саме 30 днів, знижену процентну ставку в розмірі 1,99% та процентну ставку за понадстрокове користування кредитом в розмірі 2,70%. Вартість кредиту визначена в розмірі 7956,57 грн, з яких 6 748,00 грн розмір позики, а 1 208,57 грн розмір відсотків. Сторони погодили розрахунковий період, а саме з 20.06.2021 року по 30.07.2021 рік.
Свої обов'язки щодо надання грошових коштів відповідачу в розмірі 6748,00 грн Товариство виконало. Проте, відповідач повернув грошові кошти за позикою лише в частині із пропуском строку погашення кредиту, визначеного Графіком платежів, а саме, у сумі 5000,00 грн.
Після 20.07.2021 року відповідачу було продовжено нарахування відсотків за понадстрокове користування кредитом за стандартною ставкою у розмірі 2,7% згідно з Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
30грудня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №30-12/2021, відповідно до якого ТОВ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором від 20.06.2021 року за № 75289834, заборгованість якої склала 20 812,86 грн, з якої: 6 179,41 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 14 633,45 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Факт відступлення вимоги до відповідача підтверджується актом приймання - передавання Реєстру Боржників від 30.12.2021 року, Реєстром боржників від 30.12.2021 року № 1 та платіжним дорученням від 30.12.2021 року №0317260000.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 10.03.2023 року, заборгованість відповідача складає 21021,78 грн, з якої: сума кредиту складає - 6 179,41 грн, відсотки - 14 633,45 грн, 3% річних - 28,44 грн та інфляційні збитки - 180,48 грн. При цьому, 3% річних розраховано за період з 30.12.2021 року по 23.02.2022 рік, інфляційні збитки за січень-лютий 2022 року.
10 березня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» згідно Договору №10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача за кредитним договором від 20.06.2021 року за № 75289834, заборгованість якої складає 21021,78 грн, з якої: сума кредиту складає - 6 179,41 грн, відсотки - 14 633,45 грн, 3% річних - 28,44 грн та інфляційні збитки - 180,48 грн.
Факт набуття позивачем права вимоги до відповідача підтверджується актом приймання - передавання Реєстру Боржників від 10.03.2023 року, Реєстром боржників від 10.03.2023 року, витягом з Реєстру Боржників, який безпосередньо стосується відповідача від 10.03.2023 року, а також проведеними розрахунками за договором факторингу на підставі акту зарахування зустрічних вимог від 31.03.2023 року.
Таким чином, судом встановлено факт переходу вимог до відповідача до позивача за результатами відступлення первинного кредитора своїх вимог до боржників новому кредитору, які (вимог) в подальшому перейшли до позивача.
Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
З огляду на статтю 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до частини першої статті 1049 та статті 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України (постанова Великої Палати ВС від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12).
Зі змісту правового висновку Великої Палати ВС убачається, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов'язання. Таким чином, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Зазначена правова позиція є сталою та узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 та інш.
В ході розгляду справи встановлено, що відповідач на підставі договору позики отримав від фінансової установи грошові кошти. Однак, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання з повернення позики та сплати процентів за користування грошовими коштами не виконав своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість. Позивач на підставі договору факторингу отримав право вимоги до відповідача та звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 21 021,78 грн, з якої: 6 179,41 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 14 633,45 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 180,48 грн - інфляційні збитки; 28,44 грн нараховані 3% річних.
Натомість, судом було встановлено, що проценти за користування позикою відповідачу нараховувались поза межами строку кредитування, який складав 30 днів з 20.06.2021 року по 20.07.2021 року. При цьому, в договорі позики від 20.06.2021 року № 75289834 та Додатком 1 до нього сторони погодили не тільки строк кредитування, а й розмір процентів за строк користування кредитом і саме ці умови було погоджено та підписано сторонами.
Що стосується Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», п.п. 6.5 п. 6 яких передбачено право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою, починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, то позивачем не доведено факт того, що саме з такою редакцію Правил було ознайомлено відповідача на момент укладення Договору позики і, що саме такі умови в частині понадстрокового нарахування відсотків були узгоджені із ним.
Отже, суд приходить до висновку, що нараховані відповідачу проценти, які виходили за межі встановленого строку кредитування (правомірного періоду користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування) є необґрунтованими.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 7 956,57 грн, з яких: 6 748,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 1 208,57 грн - заборгованість за процентами, нарахованими протягом строку визначеного договором позики від 20.06.2021 року № 75289834 (за період з 20.06.2021 року по 20.07.2021 року); 180,48 грн - інфляційні збитки; 28,44 грн нараховані 3% річних.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розміру судового збору, який покладається на відповідачку у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача, суд виходить з наступного.
Ціна пред'явленого позову складає 21021,78 грн, а розмір задоволених позовних вимог складає 7956,57 грн, тобто 37,80% від ціни позову. Таким чином, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача становить 915,66 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн суд виходить з наступного.
Заявлені позивачем витрати на представництво інтересів ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» під час судового розгляду даної справи здійснювало адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024.
Відповідно до заявки про надання юридичної допомоги № 216 від 11.10.2024 адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» було здійснено надання усної консультації та складання позовної заяви на суму 3 000,00 грн та 6 000,00 грн відповідно.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, що здійснив позивач, суд виходить з вимог ст. 133, 137, 141 ЦПК України, згідно яких судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданн япослуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 755/9215/15-ц, зроблено висновок, згідно якого ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись положеннями статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Крім того, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 07.12.2022 по справі № 873/96/22 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись такими критеріями, як: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Враховуючи характер виконаної адвокатським об'єднанням роботи, обумовленої договором про надання правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатським об'єднанням роботи та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним є стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в частині пропорційній до задоволених позовних вимог та приходить до висновку про те, що сума витрат на правову допомогу у даній справі, яка відповідає критеріям дійсності та реальності, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права становить 3 402,00 грн.
На підставі положень ст. 141 ЦПК України вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст. ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) суму заборгованості за договором позики від 20.06.2021 року № 75289834 у розмірі 7 956,57 грн, з яких: 6 748,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 1 208,57 грн - заборгованість за процентами, нарахованими протягом строку визначеного договором позики від 20.06.2021 року № 75289834 (за період з 20.06.2021 року по 20.07.2021 року); 180,48 грн - інфляційні збитки; 28,44 грн нараховані 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 915,66 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3 402,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складено 28.10.2025 року.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області О.О. Томашевський