Справа №487/5779/25
Провадження №3/487/1290/25
17.10.2025 Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Кузьменко В.В., за участю секретаря судових засідань Рафальської Т.В., розглянувши матеріали,які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №379591 від 03.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справ. Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Миколаєва (https://zv.mk.court.gov.ua/sud1412/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому він клопотання про відкладення судових засідань не подав, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що 02.07.2025 року о 23:30 год в м. Миколаїв, вул. ЖДП 495 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, млява мова), в установленому законом порядку водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотест Драгер 7510, водій погодився. Результат тесту 214 склав 1,89‰. З результатом водій погодився
Вказаним порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно довідки Управління патрульної поліції у Миколаївській області від 03.07.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Згідно результату тесту приладу «Alcotest Drager 7510» складеного о 23 год. 46 хв. 02.07.2025 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, з результатом 1,89‰.
Крім того, вказані обставини підтверджені наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №379591 від 03.07.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Також вказане підтверджується переглянутим під час дослідження доказів відеозаписом.
Згідно пункту 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі за текстом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункту 3 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначені вимоги були дотримані.
Оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП України не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим із того моменту, коли він почав рухатись.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка вчинила правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, що створює потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом в межах санкції даної статті, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст. 23 КпАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП України, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 23, 34, 35, 40-1, 130, 278, 280, 283, 284 КпАП України,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 гривень в дохід держави (ОтримувачМиколаївське ГУК/Микол.обл./21081300;ЄДРПОУ 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN) UA438999980313010149000014001;Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Кузьменко