Справа № 640/10741/22
про залишення апеляційної скарги без руху
27 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд Груп» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №3674611/37219763 від 19 січня 2022 року;
- зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №296 від 04 березня 2021 року датою її подання.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 вперше подану Головним управлінням ДПС у місті Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві) у травні 2025 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку із ненаданням документу про сплату судового збору.
Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві у липні 2025 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку із ненаданням документу про сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві втретє подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім іншого, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції від 30.04.2025 відповідач-1 отримав 30.04.2025 о 21:54, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 01.05.2025. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України було 02.06.2025. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 15.10.2025, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ГУ ДПС у м. Києві посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду у справі №820/1212/17 та ряд інших постанов суду касаційної інстанції. Наголошує на гарантоване національним і міжнародним законодавством право на апеляційне оскарження судового рішення. Підкреслює, що неможливість оскарження в апеляційному порядку рішення суду зумовить позбавлення ДПС України права захистити економічні інтереси держави.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 у зв'язку з несплатою судового збору, яку відповідач-1 отримав в електронному кабінеті 30.05.2025 о 18:59, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 02.06.2025. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 17.06.2025, яку відповідач-1 отримав в електронному кабінеті 18.06.2025 о 02:00, повернув ГУ ДПС у м. Києві вперше подану апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Крім того, вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у зв'язку з несплатою судового збору, яку відповідач-1 отримав в електронному кабінеті 08.07.2025 о 16:23, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 08.07.2025. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 продовжено ГУ ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків до 31.07.2025. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 27.08.2025, яку відповідач-1 отримав в електронному кабінеті 28.08.2025 о 22:42, повернув ГУ ДПС у м. Києві вдруге подану апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків. Тобто, апелянт мав більше трьох місяців для забезпечення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22), на які у тому числі посилається апелянт, Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, оскільки обставини справи №820/1212/17 є відмінними від справи №640/10741/22, адже до поданої ГУ ДПС у м. Києві апеляційної скарги втретє відповідачем-1 не надано документ про сплату судового збору.
Щодо твердження скаржника про необхідність врахування ряду інших правових позицій Верховного Суду, в яких сформульовані висновки щодо правил обчислення процесуальних строків, суд зазначає, що ці висновки не є релевантними до обставин цієї справи, в якій загальні питання обчислення процесуальних строків не є спірними.
Суд звертає увагу на те, що втретє апеляційну скаргу було подано 15.10.2025, тобто більше ніж через п'ять місяців з моменту постановлення оскаржуваного рішення та через півтора місяці з моменту отримання 29.08.2025 ухвали від 27.08.2025 про повернення вдруге поданої апеляційної скарги.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому будь-яких доказів, що підтверджує вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на апеляційне оскарження судового рішення, матеріали апеляційної скарги не містять. Як і не містять матеріали апеляційної скарги доказів, що підтверджують вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом травня - жовтня 2025 року. Крім іншого, ГУ ДПС у м. Києві не наведено аргументів, які б перешкоджали останньому невідкладно подати апеляційну скаргу після отримання ухвали про повернення вперше і вдруге поданої.
Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ГУ ДПС у м. Києві не зазначено.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування одного рішення одного суб'єкта владних повноважень та зобов'язання іншого вчинити дії, позовні вимоги є однією вимогою немайнового характеру.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2020 приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 3 153 грн (2 102 х 150%).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини його пропуску визнані не поважними, а також до апеляційної скарги не додано документ про доплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних причин для його поновлення, а також надання доказів неможливості подання апеляційної скарги втретє невідкладно після отримання копії ухвали про повернення вдруге поданої;
- надання документу про сплату судового збору у розмірі 3 153 грн на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд Груп» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк