Справа № 620/1904/25 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО
27 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Черпака Ю.К., -
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся в Чернігівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про:
- визнання протиправними дій щодо здійснення перерахунку та виплати йому пенсії починаючи з 01 січня 2025 року у зменшеному розмірі;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області починаючи із 01 січня 2025 року поновити йому виплату пенсії за вислугу років згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення, індексацій базового ОСНП 2022, 2023, 2024, доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, у підсумковому розмірі, визначеному Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №620/17733/23, що складає суму 32618,87 грн, без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Зупиняючи провадження у справі №620/1904/25, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість її розгляду до набрання законної сили рішенням у справі №320/2229/25, предметом позову в якій є визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1) в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону №2262-ХІІ, коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. При цьому, на підставі оспорюваних норм Постанови №1 позивачу з 01 січня 2025 року було проведено перерахунок пенсії та обмежено її максимальним розміром із застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених в пункті 1 Постанови №1, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.
ОСОБА_1 до суду першої інстанції подано клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за його адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року про зупинення провадження у справі, посилаючись на порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 (надалі - апелянт) 17 березня 2025 року звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою про скасування зазначеної ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що справа №320/2229/25 стосується виключно питання оскарження пункту 1 Постанови №1 щодо порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році. Апелянт вважає, що спір у даній справі стосується протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області і є значно ширше обставин у справі №320/2229/25. Позивач ОСОБА_1 звертає увагу суду, що він оскаржує дії відповідача щодо обмеження пенсії, між тим Постанова №1 взагалі не містить положень про обмеження пенсії. Предметом позову у справі №320/1904/25 є оскарження дій відповідача в частині перерахунку його, - ОСОБА_1 , пенсії з 01 січня 2025 року, як такого, що не передбачений положеннями Постанови №1 та здійсненого на особистий розсуд Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, а тому провадження у цій справі не підлягає зупиненню.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подано.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка ухвалена в порядку спрощеного позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до наступного.
За правилами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування цієї статті КАС України сформована, зокрема, у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №817/581/17, від 23 лютого 2024 року у справі №320/8536/21 та від 30 липня 2025 року у справі №160/2031/25.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним, зокрема, у постановах від 18 вересня 2018 року у справі №9901/314/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №800/330/17 та висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 05 липня 2021 року у справі №160/9902/19.
У постанові від 10 серпня 2023 року у справі №804/7154/16 Верховний Суд сформував висновок, згідно з яким під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі і одночасно мають значення для вирішення цієї справи.
Предметом позову у цій справі є правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно зі статтею 13 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення, індексацій базового ОСНП 2022, 2023, 2024, доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, у підсумковому розмірі, визначеному Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №620/17733/23, що складає суму 32618,87 грн, без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення встановлених пунктом 1 Постанови №1.
В той же час, предметом спору у справі №320/2229/25 є вимоги про визнання нечинним та протиправним абзацу першого пункту 1 Постанови №1 в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати) призначені (перераховані) відповідно до Закону №2262-ХІІ, коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції вважав, що встановлення судом у межах справи №320/2229/25 відповідності чи невідповідності абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 актам вищої юридичної сили, у тому числі, положенням Закону №2262-XII, матиме прямий вплив на вирішення спору в межах справи №620/1904/25.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, суд першої інстанції не обґрунтував, які саме обставини, що можуть бути встановлені під час розгляду справи №320/2229/25, мають суттєве значення для здійснення розгляду у справі №620/1904/25.
Також, порівнюючи предмет спору у справі №620/1904/25, з справою №320/2229/25, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про їх фактичну неподібність.
Варто наголосити, що оскарження в іншому провадженні положень нормативно-правового акта не може вважатися безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі.
Помилка суду першої інстанції полягає в хибному розумінні поняття «об'єктивної неможливості» розгляду справи у світлі положень статей 236 та 265 КАС України. Пункт 3 частини першої статті 236 КАС України прямо застерігає, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У цій справі суд першої інстанції мав достатні докази для встановлення фактичних обставин та всі необхідні нормативні акти для надання їм юридичної оцінки.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Це означає, що потенційне рішення у справі №320/2229/25 про визнання абзацу першого пункту 1 Постанови №1 нечинним матиме лише перспективну дію і не змінить ретроактивно правової оцінки дій відповідача, вчинених у період, коли постанова була чинною. Отже, між цими двома справами відсутній преюдиційний зв'язок, адже результат розгляду справи про законність окремого положення нормативного акта не встановить фактів, які б мали вирішальне значення для оцінки вже вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області дій.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що у справі №620/1904/25 судом першої інстанції не були встановлені необхідні умови для зупинення провадження у справі, передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року постановлена без достатніх правових підстав, що призвело до необґрунтованого зупинення провадження у справі №620/1904/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , а тому вказану ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року - скасуванню, а справа №620/1904/25 - направленню для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Керуючись статтями 240, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Вадима Івановича - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року по справі №620/1904/25 про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - скасувати.
Справу №620/1904/25 направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак