Справа № 320/27580/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
27 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
09 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у проведені перерахунку і невиплати йому пенсії з 01 січня 2018 року з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга складає 38 років), а з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга складає 38 років) згідно виготовленої уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) нової оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року капітана ОСОБА_1 від 29 березня 2023 року за №2/3/1/2162 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704-2017-п (далі - Постанова №704-2017-п) із обов'язковим врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату йому, - військовому пенсіонеру капітану ОСОБА_1 , пенсійного забезпечення (пенсії), відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців за період починаючи з 01 січня 2018 року, з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 90% грошового забезпечення відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та вимог Постанови №704-2017-п із обов'язковим врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і провести повну виплату недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 січня 2018 року з врахуванням проведених раніше виплат за вказаний період;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату йому пенсійного забезпечення (пенсії) відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців за період починаючи з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром пенсії на підставі Рішення Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 90% грошового забезпечення згідно виготовленої уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) нової оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року капітана ОСОБА_1 від 29 березня 2023 року за №2/3/1/2162 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та вимог Постанови №704-2017-п із обов'язковим врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і провести повну виплату недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 квітня 2019 року з врахуванням проведених раніше виплат за вказаний період.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90%, починаючи з 01 січня 2018 року з врахуванням проведених раніше виплат. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 90% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29 березня 2023 року №2/3/1/2162, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 квітня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29 березня 2023 №2/3/1/2162, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 квітня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 900,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок уже призначеної пенсії регулюється статтею 63 Закону №2262-ХІІ та Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), а не статтею 13 цього Закону, яка визначає відсоток лише на стадії первинного призначення. Отже, при перерахунку змінною є виключно розмір грошового забезпечення (зокрема у зв'язку з постановою Кабінету Міністрів України №988 і механізмом постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), тоді як визначений при призначенні пенсії відсоток (90%) залишається незмінним. Суд першої інстанції послався на правовий висновок Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, згідно з яким зниження відсотка до 70% під час перерахунку є протиправним.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Закону №2262-ХІІ та норми підзаконних актів, оскільки порядок і умови проведення перерахунку пенсій визначаються виключно Кабінетом Міністрів України, а тому у відповідача відсутні повноваження здійснювати розрахунок пенсії позивача у відсотковому значенні 90%. Відповідач стверджує, що при проведенні перерахунку з 01 січня 2016 року та з 01 грудня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області діяло у межах і спосіб, передбачений постановами Кабінету Міністрів України №45 та від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а довідка, на яку посилається позивач, містить додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені зазначеними нормативними актами.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини першої статті 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, мотивуючи це слідуючим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ за вислугу років та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку від 29 березня 2023 року №2/3/1/2162 про розмір грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою, в якій просив здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату на підставі довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що видана ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 березня 2023 року №2/3/1/2162, виходячи з 90% грошового забезпечення, а також не обмежувати розмір пенсії.
За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області своїм листом повідомило позивача, що підстави для перерахунку пенсії на підставі означеної вище довідки відсутні, у зв'язку з відсутністю нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів за якими має проводитися перерахунок пенсії, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18.
Також, з 01 січня 2018 року відповідач при здійсненні перерахунку пенсії використовував відсоткове значення розміру грошового забезпечення на рівні 70%, а не 90%.
Вважаючи дії суб'єкта владних повноважень щодо обмеженням максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 протиправними, ОСОБА_2 , який представляє інтереси позивача, звернувся до суду з метою захисту порушених прав та інтересів свого довірителя.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону №2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі №240/5401/18.
За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року погодилася із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 05 лютого 2019 року, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, в силу приписів пункту першого частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Оскільки висновки щодо застосування положень статей 13, 63 Закону №2262-ХІІ при перерахунку пенсій військовослужбовців уже сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, відтак під час розгляду цієї справи підлягають обов'язковому врахуванню.
Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 листопада 2022 року у справі №380/24477/21 звертався до Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у зразковій справі №240/5401/18.
Вказана ухвала мотивована тим, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 правова позиція призводить до того, що особи, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, виходячи на пенсію у теперішній час, отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90%, але з оновленого грошового забезпечення.
У зв'язку із чим у спірних правовідносинах слід сформувати практику, за якої до правовідносин щодо перерахунку пенсій особам за нормами Закону №2262-ХІІ пенсійному органу слід застосовувати чинну на момент здійснення перерахунку редакцію статті 13 Закону №2262-ХІІ в частині визначення відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія (із законодавчо визначеним обмеженням, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій).
Проте, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року постановлено повернути справу №380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії. Ухвалюючи зазначене судове рішення, Велика Палата Верховного Суду оцінивши мотиви, викладені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №380/24477/21, зазначив: «Виходячи із загальної теорії права елементами правовідносин є суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів.
Отже, з метою застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини» таку подібність слід оцінювати за змістовним, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовний (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20).
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов'язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).
Так, у справі №240/5401/18, від висновку у якій висловив намір відступити Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №380/24477/21, спір виник щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
У справі №580/5962/20 спір стосується пенсійного забезпечення колишніх працівників прокуратури, а саме щодо правовідносин про визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру».
У справі №620/5437/20 спір стосується обчислення довічного грошового забезпечення судді, а саме щодо правовідносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, з урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що в ухвалі від 30.11.2022 у справі №380/24477/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не навів ґрунтовних підстав необхідності відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.09.2021 у справі №620/5437/20, від 21.12.2021 у справі №580/5962/20, які ухвалені за інших фактичних обставин, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18».
Отже, з огляду на мотиви цієї постанови, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18 та ухвалі від 12 січня 2023 року у справі №380/24477/21, у територіальних органів Пенсійного фонду України відсутні передбачені законом повноваження зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ.
Такий підхід ґрунтується на законі, який в аспекті спірних правовідносин, відповідає критерію якості та передбачуваності закону.
Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення».
У цій постанові Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду у справі, що розглядається.
Однак, з огляду на вищевказане, відповідач при проведенні позивачу перерахунку пенсії, повинен застосовувати розмір пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення, визначеного під час її призначення.
Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі №260/3724/22, від 27 серпня 2024 року у справі №300/596/22 та від 17 вересня 2025 року справі №300/2980/24
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року прийнято у відповідності до вимог законодавства, а доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України, визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №320/27580/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: Н.В. Безименна
Ю.К. Черпак