П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2944/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що наразі військова частина НОМЕР_1 на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від « 28» травня 2025 року №12176, у повному складі виконує бойові(спеціальні) завдання в зоні відповідальності 19-го армійського корпусу оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Данна обставина ускладнює функціонування діловодства, у зв'язку з постійними змінами місця дислокації, задля збереження життя та здоров'я особового складу військової частини НОМЕР_1 . Зміни місця дислокації в свою чергу передбачають час для налагодження побуту та функціонування діловодства.
Перевіривши подану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Як вбачається 25.09.2024 року Миколаївським окружним адміністративним судом було постановлено в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Згідно до відомостей, які містяться в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» та відображають електронні документи по справі №400/2944/24, копію рішення по справі отримано військовою частиною НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» 25.09.2024 року о 22:38.
Разом з тим, з апеляційною скаргу через підсистему «Електронний суд» військова частина НОМЕР_1 звернулась 20.10.2025 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.
При цьому, колегія суддів зауважує, що введення на території України воєнного стану та ускладнення повсякденного життя громадян не зупинило перебігу процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі №620/830/23.
Крім цього, згідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімумі для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Під об'єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір»), апеляційна скарга не підпадає. Дані, які б свідчили про те, що апелянт має пільги щодо сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір») в апеляційній скарзі не наведені.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому, за правилами ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака « 81» (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA678999980313101206081015758, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526 в сумі 1453,44 грн.
У квитанції про сплату судового збору необхідно вказати: «Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , П'ятий апеляційний адміністративний суд, справа №400/2944/24».
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Відмовити в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржнику у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк апеляційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька