П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37542/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛВСТРОЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
24.03.2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що згідно рахунку 2800, апелянт на даний час обмежений можливістю сплатити судовий збір, оскільки станом на даний час залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн.. На даний період, контролюючому органу потрібен додатковий час для надання доказів щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі №420/37542/24. Апелянт зазначає, що зарахування коштів та фінансування по даній справі відбудеться в найскоріший термін.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 року клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, строк встановлений ухвалою від 12.03.2025 року продовжено, надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
07.04.2025 року до апеляційного суду надійшло повторне клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що згідно рахунку 2800, апелянт на даний час обмежений можливістю сплатити судовий збір, оскільки станом на даний час залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн.. На даний період, контролюючому органу потрібен додатковий час для надання доказів щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі №420/37542/24. Зарахування коштів та фінансування по даній справі відбудеться в найскоріший термін.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 року в задоволенні клопотання про продовження строку відмовлено, апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області повернуто апелянтові, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 12.03.2025 року.
У вказаній вище ухвалі колегія суддів дійшла висновку, що наведені вище доводи апелянта є аналогічними доводам зазначеним в попередній заяві та з дати подання апеляційної скарги 24.02.2025 року ситуація з фінансуванням податкового органу не змінилась. Також колегія суддів вважає наведені доводи в заяві апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги неповажними, а недоліки апеляційної скарги не усуненими.
21.10.2025 року ГУ ДПС в Одеській області повторно подала апеляційну скаргу, до якої було додано платіжну інструкцію №4047 від 13.10.2025 року на суму 10900,80 грн..
Згідно вказаної платіжної інструкції, оплата судового збору відбулась 14.10.2025 року.
Перевіривши апеляційну скаргу подану 21.10.2025 року на відповідність її вимогам КАС України, було встановлено що апеляційна скарга була подана за межами строку, визначеного ч.1 ст.295 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що у даному випадку контролюючим органом вживались заходи та залежні дії, добросовісно виконувались належні обов'язки, тобто, намагались вчинити усі залежні процесуальні дії для реалізації свого права на апеляційне оскарження. Відповідні обставини спричинені і військовим вторгненням та агресією Російської Федерації на територію України, як наслідок необхідністю щоденного фінансування Збройних Сил України, які боронять нашу країну. Відповідні обставини впливають на значний дефіцит у Державному бюджет, з урахуванням чого у контролюючого органу була відсутня можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції своєчасно. Апелянт звертає увагу суду, що залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становив 0,00 грн.. Апелянт зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області надавались відповідні докази та пояснення, зокрема виписки з рахунку 2800 щодо наявності коштів для сплати судового збору, однак, жодним чином позиція не була взята до уваги. Просимо врахувати ті обставини, які постійно перешкоджають нормальному функціонуванню Головного управління ДПС в Одеській області, що також значною мірою відображається на дотриманні процесуальних строків, встановлених судом, а саме, регулярні відключення світла через постійні загрози ракетних обстрілів міста Одеси, спричинені збройною агресією Російської Федерації. Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що не знехтувало своєю процесуальною поведінкою, вчинило всі можливі дії для оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/37542/24 від 10.02.2025 року, продемонструвало добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Також апелянт зазначає, що здійснити сплату судового збору було не можливо з огляду на відсутність розподілу належних бюджетних асигнувань у Головному управлінні ДПС в Одеській області в даний надзвичайний час для Держави.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Органи ДПС є державними органами, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження.
Органи ДПС є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Крім того, ст.44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), що також вимагалось і в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого апелянту необхідно було усунути зазначений недолік.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі Смірнова проти України зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Разом із тим, повідомлені суду обставини, зокрема про відсутність коштів на розрахунковому рахунку апелянта взагалі не можуть виступати поважними причинами для продовження встановленого судом строку, оскільки згідно висновків ЄСПЛ у справах Рисовський проти України та Лелас проти Хорватії, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також колегія суддів звертає увагу, що апелянт є державним органом, а тому, посилання на відсутність надходження коштів з бюджету не є достатньою підставою для пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення такого строку, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Також колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, в тому числі пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
Колегія суддів зазначає, що звернення апелянта с первісною апеляційною скаргою в межах 30-денного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України, не дає апелянту право звертатися до суду у будь який момент з апеляційною скаргою, а тем більше ніж через майже 6,5 місяців, з моменту повернення первісної апеляційної скарги через несплату судового збору та майже ніж через 8 місяців з моменту винесення оскаржуваного рішення та отримання повного тексту такого рішення, навіть якщо судовий збір було сплачено разом із поданням останньої апеляційної скарги.
Отже, колегія суддів зазначає, що вказаний строк було пропущено у зв'язку з неможливістю сплати судового збору вчасно, що не є підставою для поновлення строку, а тому наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави є неповажними.
Згідно із ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційна скарга на підставі ч.3 ст.298 КАС України підлягає залишенню без руху для надання апелянту терміну для подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав пропуску такого строку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.169, ст.296, ст.298 КАС України, суддя,-
В задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання зазначених вимог, відповідно до ст.298 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька