Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 жовтня 2025 р. № 520/14043/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн щомісячно, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за період з жовтня 2023 року по грудень 2024 року, під час стаціонарного лікування, пов?язаного з отриманням поранення (контузії, травми, каліцтва), що виникло внаслідок участі у бойових діях, перебування в районах ведення бойових дій та виконання обов?язків із захисту Батьківщини.
2. Зобов?язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 зазначену винагороду у повному обсязі за вказаний період згідно з нормами чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Військовою частиною НОМЕР_4 безпідставно не виплачено йому додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в збільшеному розмірі до 100 000,00 грн на місяць за період лікування з жовтня 2023 року по грудень 2024 року пов?язаного з отриманням поранення (контузії, травми, каліцтва), що виникло внаслідок участі у бойових діях, перебування в районах ведення бойових дій та виконання обов?язків із захисту Батьківщини. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу у Військової частині НОМЕР_2 та виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення наказом командира Військової частини НОМЕР_2 № 96 від 14.04.2025.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 30.08.2024 року №796, ОСОБА_1 , солдат по мобілізації, в/ч НОМЕР_2 , 1975 р.н. має поранення, пов'язане із захистом Батьківщини - Згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 року). Вертеброгенна цервікотораколюмбалгія з вираженими больовим, корінцевими синдромами L4, LS, S1 справа, Th7 з двох сторін, Th8 зліва, С7 справа на тлі розповсюдженого остеохондрозу, спондилоартрозу, кил міжхребцевих дисків СЗ-C4, CS-C6, Th6-Th7, Th7-Th8, протрузій міжхребцевих дисків C4-C5, C6-C7, Th4-ThS, ThS-Tho, L2-L3, L3-L4, L4-LS, LS-SI; стенозу хребетного каналу на шийному рівні, ретролістезу L2, L3- Iст., антелістезу LS I ст. (операція 30.01.2024 - стереотаксична медикаментозна абляція корінця S1 в міжпозвонковому просторі справа) з помірним порушенням функції. Дисциркуляторна енцефалопатія Іст. з цефалгічним синдромом, координаторними порушеннями. Остеоартроз правого променево-зап'ясткового суглобу без порушення функції. Захворювання, так пов'язане з проходженням військової служби.
Також зазначено, що останній потребує відпустки на лікування після поранення тривалістю 30 календарних днів.
У зв'язку з отриманням бойового поранення (10.04.2023) позивач проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно з виписками медичних карток стаціонарного хворого № 364, № 24/0544/652, № 437/240458, № 24/2282/2375, № 4799, № 5435 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України" з 11.12.2023 по 05.03.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 20.03.2024 по 21.03.2024, у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща-Водиця" з 23.03.2024 по 11.04.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 12.10.2024 по 17.10.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 17.10.2024 по 20.11.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 22.11.2024 по 19.12.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача.
Згідно свідоцтва про хворобу №345 від 26.03.2025 позивача визнано непридатним до військової служби на підставі статті 76 а, 23 а, 64 а, 61 в, 41 в, 39 в, 30 в, 26 в графи ІІ Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затвердженого наказом МО України від 14.08.2008р. №402.
Військова частина НОМЕР_2 повідомила довідкою № 1813 від на 09.10.2025 про перерахунок та виплату грошового забезпечення у розмірі 100 000 гривень за період проходження стаціонарного лікування (протезування) повідомлено, що ОСОБА_1 була нарахована та виплачена додаткова винагорода передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у жовтні 2023 за 1 день вересня 2023 в сумі 3 333,33 з розрахунку 100 000,00 та у жовтні 2024 в сумі 37 000,00, (7 000,00 за 7 днів вересня 2024 з розрахунку 30 000,00, та 30 000,00 за 9 днів вересня 2024 з розрахунку 100 000,00).
Не погоджуючись з бездіяльністю щодо не виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період з жовтня 2023 року по грудень 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2,3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз.2 пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Згідно пункту 8 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, а саме щомісячні основні та додаткові види, виплачуються в поточному місяці за минулий.
Згідно пункту 9 розділу XXXIV Порядку виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
За пунктом 10 розділу XXXIV накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до пункту 17 Розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану № 168" (далі - Постанова № 168).
Абзацом 5 пункту 1 Постанови № 168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацом 4 пункту 1 Постанови № 168 передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Так, як вже було зазначено судом, у даній справі спірним є питання щодо наявності чи відсутності протиправної бездіяльності з боку військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн щомісячно, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за період з жовтня 2023 року по грудень 2024 року, під час стаціонарного лікування, пов?язаного з отриманням поранення (контузії, травми, каліцтва), що виникло внаслідок участі у бойових діях, перебування в районах ведення бойових дій та виконання обов?язків із захисту Батьківщини, та щодо наявності права в позивача на отримання додаткової винагороди за вказаний період.
Щодо виплати позивачу додаткової винагороди, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом з матеріалів справи, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України" з 11.12.2023 по 05.03.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 20.03.2024 по 21.03.2024, у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща-Водиця" з 23.03.2024 по 11.04.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 12.10.2024 по 17.10.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 17.10.2024 по 20.11.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 22.11.2024 по 19.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини.
Відповідач згідно наданого до суду відзиву на позовну заяву не заперечував право позивача на отримання додаткової винагороли у збільшеному розмірі з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100 000,00 грн за періоди знаходження позивача на стаціонарному лікуванні у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України" з 11.12.2023 по 05.03.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 20.03.2024 по 21.03.2024, у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща-Водиця" з 23.03.2024 по 11.04.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 12.10.2024 по 17.10.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 17.10.2024 по 20.11.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 22.11.2024 по 19.12.2024.
Водночас відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 30.08.2024 року №796, ОСОБА_1 , солдат по мобілізації, в/ч НОМЕР_2 , 1975 р.н. має поранення, пов'язане із захистом Батьківщини - Згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 року). Вертеброгенна цервікотораколюмбалгія з вираженими больовим, корінцевими синдромами L4, LS, S1 справа, Th7 з двох сторін, Th8 зліва, С7 справа на тлі розповсюдженого остеохондрозу, спондилоартрозу, кил міжхребцевих дисків СЗ-C4, CS-C6, Th6-Th7, Th7-Th8, протрузій міжхребцевих дисків C4-C5, C6-C7, Th4-ThS, ThS-Tho, L2-L3, L3-L4, L4-LS, LS-SI; стенозу хребетного каналу на шийному рівні, ретролістезу L2, L3- Iст., антелістезу LS I ст. (операція 30.01.2024 - стереотаксична медикаментозна абляція корінця S1 в міжпозвонковому просторі справа) з помірним порушенням функції. Дисциркуляторна енцефалопатія Іст. з цефалгічним синдромом, координаторними порушеннями. Остеоартроз правого променево-зап'ясткового суглобу без порушення функції. Захворювання, так пов'язане з проходженням військової служби.
Також зазначено, що останній потребує відпустки на лікування після поранення тривалістю 30 календарних днів.
Судом встановлено, що з виписками медичних карток стаціонарного хворого № 364, № 24/0544/652, № 437/240458, № 24/2282/2375, № 4799, № 5435 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України" з 11.12.2023 по 05.03.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 20.03.2024 по 21.03.2024, у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща-Водиця" з 23.03.2024 по 11.04.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 12.10.2024 по 17.10.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 17.10.2024 по 20.11.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 22.11.2024 по 19.12.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача.
У наявній у матеріалах справи довідці про грошове забезпечення позивача № 1335 за період з жовтня 2023р. по грудень 2024 р. відсутні відомості щодо виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, за період перебування на стаціонарному лікуванні у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України" з 11.12.2023 по 05.03.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 20.03.2024 по 21.03.2024, у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща-Водиця" з 23.03.2024 по 11.04.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 12.10.2024 по 17.10.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 17.10.2024 по 20.11.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 22.11.2024 по 19.12.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача.
Слід зазначити, що відповідачем не спростовано факту нездійснення позивачу виплати спірної додаткової винагороди за періоди: у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України" з 11.12.2023 по 05.03.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 20.03.2024 по 21.03.2024, у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща-Водиця" з 23.03.2024 по 11.04.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 12.10.2024 по 17.10.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 17.10.2024 по 20.11.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 22.11.2024 по 19.12.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача.
Так, з аналізу наявних у матеріалах справи документів судом встановлено, що відповідачем не виплачено позивачу додаткову винагороду в збільшеному розмірі до 100000,00 грн у зв'язку з перебуванням позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини, за період: у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України" з 11.12.2023 по 05.03.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 20.03.2024 по 21.03.2024, у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща-Водиця" з 23.03.2024 по 11.04.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 12.10.2024 по 17.10.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 17.10.2024 по 20.11.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 22.11.2024 по 19.12.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача.
Нездійснення позивачу виплати додаткової винагороди за період знаходження на стаціонарному лікуванні у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України" з 11.12.2023 по 05.03.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 20.03.2024 по 21.03.2024, у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща-Водиця" з 23.03.2024 по 11.04.2024, у Державній установі "ТМО МВС України по Харківській області" з 12.10.2024 по 17.10.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 17.10.2024 по 2011.2024, у Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України" з 22.11.2024 по 19.12.2024 свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача.
Отже, позовні вимоги в частині виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному до 100 000,00 грн розмірі за період: з 11.12.2023 по 05.03.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 23.03.2024 по 11.04.2024, з 12.10.2024 по 17.10.2024, з 17.10.2024 по 20.11.2024, з 22.11.2024 по 19.12.2024 підлягають задоволенню.
Щодо інших періодів суд зазначає, що позивачем не надано доказів знаходження на стацонарному лікуванні, тому в іншій частині суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 11.12.2023 по 05.03.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 23.03.2024 по 11.04.2024, з 12.10.2024 по 17.10.2024, з 17.10.2024 по 2011.2024, з 22.11.2024 по 19.12.2024 та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 11.12.2023 по 05.03.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 23.03.2024 по 11.04.2024, з 12.10.2024 по 17.10.2024, з 17.10.2024 по 2011.2024, з 22.11.2024 по 19.12.2024.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Оскільки відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 11.12.2023 по 05.03.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 23.03.2024 по 11.04.2024, з 12.10.2024 по 17.10.2024, з 17.10.2024 по 20.11.2024, з 22.11.2024 по 19.12.2024.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 11.12.2023 по 05.03.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 23.03.2024 по 11.04.2024, з 12.10.2024 по 17.10.2024, з 17.10.2024 по 20.11.2024, з 22.11.2024 по 19.12.2024.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 27.10.2025.
Суддя Пасечнік О.В.