Справа № 554/7826/25 Номер провадження 33/814/730/25Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
24 жовтня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Гнітько А.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 12 червня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 1700 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
За постановою судді, ОСОБА_1 02.04.2025 року близько о 07 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , порушила правила утримання собаки породи Кане-Корса, а саме, собака вибігла за межі двору, чим спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , чим було порушено правила тримання котів і собак.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить змінити постанову судді, додатково застосувавши до ОСОБА_1 санкцію, передбачену ч.3 ст. 154 КУпАП, а саме конфіскацію тварини - собаки породи Кане-Корсо.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні жодні докази щодо створення умов належного утримання з боку ОСОБА_1 тварини. Суд безпідставно не застосував щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації тварини.
Одночасно апелянт в апеляційній скарзі ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 12.06.2025 у зв'язку з поважними причинами пропущення строку на оскарження через відсутність ОСОБА_2 під час розгляду справи у суді. Копію постанови судді отримала лише 18.06.2025.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Як встановлено апеляційним судом, потерпіла ОСОБА_2 участі в судовому засіданні суду першої інстанції не брала, жодних даних про надсилання копії судового рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 154 КУпАП матеріали справи не містять.
Зі слів апелянта, про наявність судового рішення по справі дізнався лише 18.06.2025 під час ознайомлення з матеріалами справи та отримала копію постанови.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 12 червня 2025 року є поважними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи потерпіла ОСОБА_2 участі у розгляді справи у суді першої інстанції не брала, копію судового рішення отримала лише 18.06.2025 під час ознайомлення з матеріалами справи, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за необхідне, поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підтримку апеляційної скарги, заперечення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до положень ч.ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 318440 від 26.04.2025 року, рапортом, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.04.2025 р., письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 про обставини спричинення тілесних ушкоджень, довідкою №3870, №3869 з медичної установи про надання медичної допомоги.
Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у допущенні порушення правил утримання собаки породи Кане-Корсо, що призвело до спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 .
Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Водночас, вирішуючи питання про накладення стягнення за вчинення правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу на громадян в розмірі від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Апеляційний суд вважає слушними посилання потерпілої ОСОБА_2 щодо невірного застосування санкції ч. 3 ст. 154 КУпАП, зокрема, не застосування стягнення у виді конфіскації тварини.
Проте, частина 2 ст.38 КУпАП встановлює, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП було вчинене ОСОБА_1 02.04.2025.
Таким чином, накладення на ОСОБА_1 додаткове стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, відповідно до вищезазначених вимог закону, могло відбутись не пізніше 02.07.2025.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу потерпілої ОСОБА_2 на положення ч. 9 ст. 294 КУпАП, відповідно до яких у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Враховуючи вищевикладене, а також вимоги апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_2 , зокрема, змінити постанову суду в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією собаки породи Кане-Корса, тобто посилити стягнення, апеляційний суд не має підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілої.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Водночас, з урахуванням наявних у матеріалах анкетних даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає необхідним уточнити постанову Шевченківського районного суду м.Полтави від 12 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154 КУпАП щодо ОСОБА_1 та вважати правильним прізвище останньої у справі « ОСОБА_1 , замість « ОСОБА_5 ».
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити потерпілій ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 12 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 12 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Уточнити постанову Шевченківського районного суду м.Полтави від 12 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154 КУпАП щодо ОСОБА_1 та вважати правильним прізвище останньої у справі « ОСОБА_1 », замість « ОСОБА_5 »
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко