Справа № 541/257/25 Номер провадження 22-ц/814/3176/25Головуючий у 1-й інстанції Вірченко О. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
21 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 травня 2025 року, постановлене суддею Вірченко О.М. (повний текст складено 12 травня 2025 року),
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
20.01.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 09.05.2021 ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту №4045749. ТОВ «Мілоан» направив відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор при введенні якого останній підтвердив прийняття умов кредитного договору №4045749 від 09.05.2021, який також знаходиться у власному кабінеті позичальника.
Передувало укладенню кредитного договору ознайомлення позичальника із усіма умовами та правилами кредитування, які є невід'ємною частиною правочину та розміщені на сайті товариства.
На виконання указаного кредитного договору ТОВ «Мілоан» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн.
Відповідач не виконав належним чином умови зобов'язання унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 22450,00 грн., із яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16500,00 грн. - заборгованість за відсотками; 950,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
10.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №06Т, за яким останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 09.05.2021 №4045749.
Позивач, набувши право вимоги за кредитним договором, повідомив позичальника про відступлення права вимоги на його користь, зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості.
Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені відповідним договором. Вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору залишені позичальником без належного реагування, а тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №4045749 від 09.05.2021 у розмірі 22450,00 грн., а також судові витрати, включно із витратами на правничу допомогу.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.05.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4045749 від 09.05.2021 у розмірі 7450,00 грн., судовий збір у розмірі 799,39 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1980,00 грн.
Рішення міськрайонного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено належними доказами факт укладення кредитного договору та його неналежне виконання позичальником. Із підстав викладеного, до стягнення підлягає заборгованість за тілом кредиту та відсотками в межах строку дії договору, а саме по 24.05.2021 включно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено з підстав їх недоведеності.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення міськрайонного суду скасувати в частині задоволених вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вважає недоведеним факт видачі кредитних коштів, оскільки у справі відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема, виписка з банківського рахунку. При цьому, підтвердження здійснення транзакції є процесуальним обов'язком позивача, невиконання якого та не надання суду виписки по рахунку виключає підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №161/16891/15-ц від 30.01.2018 та залишеній поза увагою суду першої інстанції.
Категорично заперечує наявність у нього картки Mastercard та використання рахунку № НОМЕР_1 . При цьому підтверджує, що дійсно відкривав рахунок у АТ «Універсал Банк» НОМЕР_2 і саме на цей рахунок в АТ «Універсал Банк» йому 09.05.2021 зараховані кошти в сумі 5000,00 грн. через платіжну систему Fondy. Проте перевірити від кого надійшли ці кошти не представляється можливим.
Також підтверджує, що був користувачем картки НОМЕР_3 , але не картки НОМЕР_1 , як це указано у платіжному дорученні 45802623 від 09.05.2021.
Із приводу використання його, відповідача, персональних даних, припускає, що такі відомості могли використовуватися шахраями, що стало підставою для його подальшої відмови від користування карткою НОМЕР_3 .
Припускає фальсифікацію платіжного доручення №45802623 від 09.05.2021 через його невідповідність вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
Заперечує висновки суду першої інстанції щодо відповідності такого платіжного доручення вимогам статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021, оскільки на дату видачі платіжного доручення (09.05.2021) указаний закон не набув чинності. При цьому положення статті 1 наведеного Закону не містять вимог до платіжного документа, а лише загальні визначення застосованих в законі термінів. Натомість вимоги до платіжних документів регламентовані частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і надані позивачем докази не відповідають викладеним умовам закону.
Як на порушення норм процесуального закону, посилається на той факт, що він не отримував відповіді позивача на його відзив, що обмежило відповідача у праві подати суду можливі заперечення й докази на відповідь позивача, а також йому було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Зазначає, що заявлене позивачем клопотання про витребування доказів мало бути подано разом із позовом, а, відтак, як подане поза межами процесуального строку, - підлягало поверненню без розгляду. Усупереч викладеному, районний суд постановив ухвалу віл 24.03.2025 про задоволення такого клопотання.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02.07.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 04.07.2025.
14.07.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване. За складання відзиву на апеляційну скаргу просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанас» правничі витрати у розмірі 6000,00 грн.
Із підстав, раніше викладених у позовній заяві, доводить укладення між первинним кредитором та позичальником кредитного договору №4045749 від 09.05.2021, право вимоги за яким набув позивач.
Наполягає на погодженні позичальником істотних умов кредитування та їх неналежне виконання останнім. При цьому звертає увагу, що позивачу невідомий номер картки, як і первісному кредитору, оскільки повний номер картки вводиться позичальником та автоматично зашифровується і зберігається у самій платіжній системі LiqPay, через яку здійснюються платежі. Натомість, зазначення номера картки замість номера рахунку жодним чином не унеможливлює перерахування кредитних коштів відповідачу. У платіжному дорученні відображається частина цифр платіжної картки, так як за правилами частин першої, другої статті 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» номер картки становить таємницю фінансової послуги.
Повідомляє, що на момент перерахування кредитних коштів була чинною Постанова Правління Національного банку України від 06.11.2019 №127 «Про затвердження змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». Частина 3.1. цієї Інструкції затверджує форму щодо заповнення реквізитів розрахункових документів (Додатки №3, №9) і платіжне доручення №45802623 від 09.05.2021 відповідає наведеним вимогам.
Зазначає, що заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформації на підтвердження своїх доводів щодо неотримання кредитних коштів. Зокрема, в контексті того, що відповідач має безперешкодний та повний доступ до таких даних як клієнт банку, в той час, як позивачем долучено копію платіжного доручення отриману позивачем від первинного кредитора.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.05.2021 сформована анкета-заява на кредит №4045749 сайт: miloan.ua; яка містить персональні дані позичальника ОСОБА_1 ; а також відомості про умови кредитування: сума кредиту: 5000,00 грн.; строк кредиту: 15 днів з 09.05.2021 по 24.05.2021; сума повернення кредиту: 7450,00 грн.; складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту - 950,00 грн., нараховується одноразово за ставкою 19,00% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом - 1500,00 грн., нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом./а.с.9/
09.05.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір про споживчий кредит №4045749, за яким кредитодаець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений у п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1. Договору).
Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн. (п.1.2.). кредит надається на строк 15 днів з 09.05.2021 (п.1.3.). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 24.05.2021 (п.1.4.).
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2450,00 грн. в грошовому виразі та - 100,00% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1.-1.5.2. Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 7450,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишається незмінним та, що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема, позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4. договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань (п.1.5.).
Комісія за надання кредиту: 950,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1.). Проценти за користування кредитом: 1500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2.). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6.).
Згідно із п.2.3.1.2. договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації та стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Розділом 2.3. Договору сторонами зобов'язання регламентовано домовленість сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої невідомо настане вона чи ні, відповідно до статті 212 ЦК України і яка полягає, серед іншого, продовження користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з п.1.3., п.2.3.1.1, п.2.3.1.2. договору./а.с.10-13/
Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №4045749 від 09.05.2021є графік платежів; Додаток №2 - Паспорт споживчого кредиту №4045749./а.с.14, 15/
ТОВ «Мілоан» сформовано платіжне доручення №45802623 від 09.05.2021 про перерахування через ТОВ «ФК «Елаєнс» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 5000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 4045749./а.с.16/
10.08.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №06Т, за яким кредитор передає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (п.1.1. договору); на підтвердження відступлення за договором про споживчий кредит №4045749 надано Витяг з Додатку до Договору факторингу №06Т від 10.08.2021, а також платіжні інструкції №1470 від 03.09.2021,№1519 від 09.09.2021, №1190 від 16.09.2021, №1578 від 23.09.2021, №16 від 30.09.2021 №1595 від 07.10.2021, №1604 від 11.10.2021, №1631 від 21.10.2021, №1660 від 28.10.2021, №1688 від 04.11.2021, №1737 від 11.11.2021, №5 від 18.11.2021, №24 від 25.11.2021./а.с.18, 21-28, 36-42/
27.09.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» сформовано досудову вимогу №3339105617-АВ на ім'я ОСОБА_1 , якою повідомлено про відступлення права вимогу та інформовано, що станом на 30.10.2023 загальний розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає оплаті 22450,00 грн./а.с.34/
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.02.2025 задоволено клопотання ТОВ «Діджи Фінанс» про витребування доказів.
Зобов'язано АТ «Універсал Банк» надати наступні докази: інформацію, чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_4 ; виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_4 за період з 09.05.2021- 14.05.2021 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 09.05.2021 по 14.05.2021; чи знаходиться номер телефону НОМЕР_5 в анкетних даних ОСОБА_1 ; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_4 , у тому числі- прізвище, ім'я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи./а.с.99/
05.03.2025 до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшли відомості АТ «Універсал Банк», яким повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_5 за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період із 09.05.2021 по 14.05.2021 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Також банком повідомлено ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_3 : ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; серія та номер паспорту: НОМЕР_7 ; адреса місця проживання/прописки: АДРЕСА_1 ; контактні дані: НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додатком є виписка про рух коштів по картці № НОМЕР_3 за період із 09.05.2021 по 14.05.2021./а.с.106-109/
Частково задовольняючи позовні вимоги, міськрайонний суд виходив із того, що зібрані у справі докази підтверджують, що ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, погодивши істотні умови кредитування, такі як тіло кредиту, відсоткову ставку, пеню та строк дії зобов'язання до 24.05.2021 включно.
Суд першої інстанції також визнав доведеним факт перерахування первинним кредитором коштів у розмірі 5000,00 грн. на користь позичальника, що підтверджено платіжним дорученням №45802623 від 09.05.2021, указавши, що такий доказ відповідає положенням статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 №1591-ІХ.
Разом із цим, установивши відсутність відомостей про те, що після 24.05.2021 відповідач вчиняв якісь дії для продовження строку кредитування чи вносив будь-які кошти на продовження дії договору, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк дії договору закінчився і нарахування коштів товариством після спливу строку дії договору є необґрунтованим.
Із підстав викладеного, міськрайонний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 950,00 грн - комісія за надання кредиту; 1 500,00 грн - проценти. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено з підстав їх недоведеності.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Із матеріалів справи убачається, що 09.05.2021 відповідач уклав із ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №4045749, підписавши його одноразовим ідентифікатором. Крім одноразового ідентифікатору реквізити сторін договору мають інші відомості про відповідача, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір про споживчий кредит, підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов'язань.
Доказів, що указані в договорі та паспорті споживчого кредиту одноразові ідентифікаторита персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, останнім не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19.
Отже, підписавши указаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому істотні умови кредитування та взяв на себе відповідні зобов'язання. При цьому, нерозуміння умов зобов'язання не звільняє сторону від його виконання. Це загальний принцип цивільного права, який означає, що особа, яка прийняла на себе зобов'язання, несе відповідальність за його виконання. До того ж, діючи добросовісно, позичальник, будучи попередньо ознайомленим із умовами кредитування, викладеними у паспорті споживчого кредиту, мав можливість відмовитися від договору без пояснення причин. Відповідач таким правом не скористався та до звернення позивача в суд із відповідним позовом не ставив під сумнів умови кредитування, зокрема, розмір відсотків, у контексті їх несправедливості.
За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновка, що позичальник, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, погодив істотні умови зобов'язання та допустив порушення його виконання. Доводів на спростування викладеного відповідачем не надано, як і заперечень щодо підставності стягнення заборгованості за тілом кредиту, пенею та відсотками.
Посилання відповідача у доводах апеляційної скарги на недоведеність факту видачі кредитних коштів належними доказами, колегія суддів відхиляє, як безпідставні. По-перше, наявне у справі платіжне доручення №45802623 від 09.05.2021 відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 06.11.2019 №127. По-друге, факт зарахування коштів у розмірі 5000,00 грн. на банківський рахунок позичальника, відкритий ним АТ «Універсал Банк» підтверджено випискою із банківського рахунку, яка у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є первинним бухгалтерським документом.
Доводи апеляційної скарги відповідача, що його персональні дані могли бути використані шахраями, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі доводи є припущеннями відповідача, як і посилання на його можливу фальсифікацію. Зокрема, в контексті того, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що за фактом викладеного він звертався у банківську установу та правоохоронні органи.
При цьому колегія суддів приймає до уваги вимоги процесуального закону, який покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02.10.2018, №917/1307/18 від 23.10.2019.
У цій справі позивачем доведено на підставі належних доказів волевиявлення сторін на укладення правочину, зокрема погодження банком заявки позичальника на його укладення, а також підставності стягнення заборгованості за кредитом в межах строку дії зобов'язання і розмір заборгованості, постановленої до стягнення, відповідачем не спростовано.
Колегія суддів приймає до уваги доводи позивача, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу, що повний номер платіжної картки № НОМЕР_4 вводився позичальником та у подальшому автоматично зашифровується і зберігається у самій платіжній системі LiqPay, через яку здійснюються платежі. Отже, у платіжному дорученні відображається частина цифр платіжної картки, що відповідає вимогам частин першої, другої статті 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», за змістом яких номер картки становить таємницю фінансової послуги.
Загальні доводи апеляційної скарги про недоведеність суми боргу суперечать матеріалам справи, а пасивна поведінка позичальника, обізнаного із умовами кредитування виключає підстави вважати такий договір неукладеним. Тоді як у позасудовому порядку відповідач не звертався до кредитодавця з питанням розірвання договору, чи незгодою із умовами кредитування, а отже погодився з умовами договору.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача з якими останній пов'язує порушення норм процесуального закону при постановленні оскаржуваного рішення, у розумінні статті 376 ЦПК України не є підставою для скасуванні рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Стосовно стягнення судових витрат, колегія суддів ураховує наступне
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Як убачається із матеріалів справи представництво інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» у суді апеляційної інстанції забезпечувалося адвокатом Романенком М.Е. на підставі договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.11.2024 та додаткової угоди від 30.11.2024.
11.07.2025 складено Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, наданих послуг), за яким: аналіз чинного законодавства та судової практики на предмет виявлення змін і доповнень, аналіз наявних кредитних та платіжних документів: 1 год./750,00 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів: 1,5 год./2250,00 грн.; складання відзиву на апеляційну скаргу: 3 год./3000,00 грн.
Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанцій становить 6 000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір стягнення не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом правничих послуг, які обмежуються складанням відзиву та не потребують значних витрат у часі (3 години). Зокрема, в контекст того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 500,00 грн. правничих витрат, понесених в суді апеляційної інстанцій. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 травня 2025 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1500,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак