Провадження № 11-кп/803/1677/25 Справа № 629/166/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисниці ОСОБА_7 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22 грудня 2022 року стосовно
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні маючого двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно непрацюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22 грудня 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.
ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він у невстановлений час, за невстановлених обставин, придбав особливо - небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, з метою подальшого його незаконного збуту іншим особам. 19.08.2018, в період часу з 15:18 до 15:33, ОСОБА_8 знаходився на м - ні 2 в м. Лозова Харківської області, де незаконно зберігав при собі вказаний наркотичний засіб, маючи прямий умисел на його незаконний збут, реалізуючи який, ОСОБА_8 , о 15:18, діючи з метою збуту особливо - небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, в 2-му під'їзді буд. 67 на м - ні 2 в м. Лозова Харківської області зустрівся з ОСОБА_10 , який здійснював оперативну закупку вказаного наркотичного засобу, після чого, о 15:23, ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 200 гривень за вищевказаний наркотичний засіб. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , о 15:33, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву та з метою наживи, перебуваючи за вищевказаною адресою, передав ОСОБА_10 медичний шприц з особливо - небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильований, об'ємом 1 мл. Таким чином, ОСОБА_8 за 200 гривень продав ОСОБА_10 , тобто незаконно збув, особливо - небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого (у перерахунку на суху речовину) становить 0,0668 грам.
Також, ОСОБА_8 , в невстановлений час, за невстановлених обставин, придбав особливо - небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, з метою подальшого його незаконного збуту іншим особам. 01.04.2020, ОСОБА_8 , о 11:50, знаходився біля кв. АДРЕСА_3 , де незаконно зберігав при собі вказаний особливо - небезпечний наркотичний засіб, маючи прямий умисел на його незаконний збут, реалізуючи який, ОСОБА_8 , о 11:50, діючи з метою збуту особливо - небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, біля вищевказаної квартири зустрівся із ОСОБА_11 , який здійснював оперативну закупку вказаного наркотичного засобу, та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву та з метою наживи, діючи повторно, перебуваючи у вищевказаному місці, отримав від ОСОБА_11 200 гривень та передав йому медичний шприц з особливо - небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильований, масою 1,8871 грам. Таким чином, ОСОБА_8 за 200 гривень продав ОСОБА_11 , тобто незаконно збув, особливо - небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. маса якого (у перерахунку на суху речовину) становить 0,0543 грам.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор, з урахуванням змін до неї, просить скасувати вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2022 року у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України, що перешкодило суду ухвалити законне судове рішення та призначити новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор посилається на ту обставину, що допит ключових у справі свідків здійснювався з грубим порушенням норм КПК України за допомогою мобільного телефону, без приведення свідків до присяги та без встановлення їх особи, що, на думку прокурора, грубо порушило право на захист обвинуваченого ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі з урахуванням доповнень та уточнень до неї захисник просить скасувати вирок суду першої інстанції скасувати та виправдати ОСОБА_8 у зв'язку з недоведеністю наявності в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник посилається на те, що суд першої інстанції заслуховував показання свідків шляхом аудіозв'язку, тобто без встановлення працівниками суду осіб, які допитувалися в якості свідків, без підписання присяги свідка. Ці показання було погано чутно та такі обставини унеможливлювали проведення перехресного допиту, а також частину показань свідків суд особисто не сприймав, а досліджував із звукозаписів судових засідань під час попереднього розгляду даного кримінального провадження, а тому, на її думку, вказані покази не можуть визнаватись допустимими.
При цьому, захисник зазначає, що відеозаписи проведення закупок за обома епізодами є доказами невинуватості ОСОБА_8 , оскільки по першому епізоду ОСОБА_8 передає шприц одного виду і кубатури закупній особі, до видачі шприца закупна особа вживає наркотичні засоби, і вже видає працівникам поліції шприц з зовсім іншими зовнішніми ознаками, іншою кубатурою шприца та іншою кубатурою вмісту в ньому. На відеозаписі чітко видно, що той шприц, що видала закупна особа працівникам поліції, можливо було отримати будь-де, оскільки ОСОБА_10 тривалий час десь ходив, і що він робив руками, на відео не відображалося. Разом з цим, по другому епізоду поняті знаходились в одній з кімнат квартири, інших кімнат не бачили, де конкретно і в кого взяв шприц ОСОБА_11 , який потім видав поліції, останні не бачили.
Зазначає захисник і про те, що 02.11.2022 року шляхом аудіо зв'язку (по Вайберу) було допитано свідка ОСОБА_12 . Прокурор заявив, що підтвердить особу ОСОБА_12 - по вайберу прийдуть документи, проте в матеріалах справи міститься лише аркуш справи, на якому ручкою написано Мінеев, та розписка свідка, яка не містить підпису свідка. Закупного ОСОБА_10 суд першої інстанції розпочав допитувати по відеоконференції з установою виконання покарань, але в установі виконання покарань вимкнули світло, і суд першої інстанції продовжив допит свідка по телефону (аудіозв'язок). 07.12.2022 року в кабінеті прокурора шляхом відеозв'язку було допитано свідка ОСОБА_13 , особу якого суд першої інстанції особисто не встановлював та не перевіряв, в матеріалах справи міститься копія посвідчення водія, на якому не видно фото даної особи, також міститься розписка свідка без підпису. Інших свідків у справі не допитували. В судових засіданнях ОСОБА_8 та захисник заперечували проти допитів свідків шляхом аудіозв'язку та просили визнати недопустимими доказами показання свідків, надані не в процесуальному порядку, без процедури встановлення їх особи.
В апеляційній скарзі з доповненнями до неї обвинувачений ОСОБА_8 , просить скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження щодо нього.
Змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт або особисте зобов'язання.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги обвинувачений посилається на те, що суд першої інстанції проводив допит свідків з порушенням вимог КПК України, а саме свідок ОСОБА_12 давав свої пояснення по Вайберу, без встановлення його особи, останнього не приводили у суді першої інстанції до присяги за дачу неправдивих показань. Свідок ОСОБА_13 07.12.2022 року надавав свої пояснення з кабінету прокурора та в матеріалах справи також відсутня його розписка. Допит свідка ОСОБА_10 , який є закупником, проводився з ВПК №43 м. Харків, та допит було перервано у зв'язку відключенням світла в установі, проте суд продовжив слухати пояснення свідка у телефонному режимі. Вважає, що суд першої інстанції порушив його право на захист, оскільки він та його захисник були позбавлені можливості здійснювати перехресний допит свідка ОСОБА_10 .
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не перевірив показання свідка ОСОБА_11 , який помер, з відеозапису оперативної контрольованої закупки, які останній надавав слідчому. Зауважує, що жодною експертизою не підтверджено, що на шприцах з наркотиками є його відбитки пальців.
Загалом же доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 є ідентичними доводам апеляційної скарги його захисниці.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав вимоги зміненої апеляційної скарги, просив її задовольнити, а вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Захисник підтримала доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги обвинуваченого. та з підстав, викладених у них, просила їх задовольнити.
Обвинувачений, належним чином повідомлений про час, дату та місце апеляційного перегляду, до зали суду не з'явився, заяв та клопотань не подавав, а відтак, враховуючи, що його участь не є обов'язковою, колегія суддів вирішила розглянути справу у його відсутність.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
В той же час, суд апеляційної інстанції покликаний не стільки самостійно встановити обставини кримінального провадження, скільки перевірити та оцінити правильність їх встановлення судом першої інстанції, точність та відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, справедливість призначеного заходу кримінально-правового впливу, а також безпомилковість вирішення інших питань, що підлягають з'ясуванню при ухваленні судового рішення.
Обсяг розгляду в суді апеляційної інстанції має бути таким, щоб він дозволив відповісти на всі доводи апеляційної скарги і постановити законне та обґрунтоване рішення.
Аналогічні висновки викладені у Постанові ККС ВС від 05 жовтня 2021 року у справі №589/5015/19.
З огляду на заявлені сторонами апеляційні вимоги та їх доводи, колегія суддів доходить висновку про недоцільність повторного дослідження доказів про які просить сторона захисту.
Згідно з вимогами ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора, в якій він просив скасувати вирок та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, а також перевіривши доводи апеляційних скарг сторони захисту, апеляційний суд доходить до висновку, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог КПК України, які, у даному випадку, є підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, з огляду на таке.
Так, роблячи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України суд першої інстанції послався на досліджені ним під час судового розгляду докази, в тому числі й на показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та оголошеними в судовому засіданні показаннями на досудовому розслідуванні померлого свідка ОСОБА_11 .
Перевіривши матеріали кримінального провадженні в цій частині, апеляційний суд доходить висновку про порушення порядку дослідження судом першої інстанції доказів, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
У КПК не передбачено використання такого способу дослідження доказів, як імпорт із тексту раніше скасованого вироку суду змістової складової показань свідків, експертів, спеціалістів та їх відображення в тексті нового вироку за відсутності безпосереднього дослідження доказів, а також дослідження протоколів допиту свідків на досудовому розслідуванні й відображення у вироку пояснень, наданих слідчому під час допиту, як показань у судовому засіданні. Такими доказами неприпустимо обґрунтовувати будь-які висновки суду, крім висновків про недопустимість у кримінальному провадженні цих доказів. (Постанова ККС ВС від 22.05.2025 у справі №208/2264/15-к).
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 КПК України, за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 352 КПК України, перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав свідок пам'ятку про права та обов'язки свідка, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз'яснює їх, а також з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених цим Кодексом, від давання показань, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.
Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду".
Вказаних вимог кримінального процесуального Закону суд першої інстанції під час розгляду даного кримінального провадження не дотримався у повному обсязі, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Так, із відео-, звукозапису судового засідання суду першої інстанції від 02 листопада 2022 року вбачається, що в цьому судовому засіданні відбувся допит свідка ОСОБА_10 , який розпочався за допомогою відеоконференцзв'язку із установою відбування покарання, однак в ході допиту цього свідка з'єднання із установою виконання покарань було розірвано, оскільки в цій установі відбулося відключення світла.
Надалі допит свідка ОСОБА_10 продовжився за допомогою аудіозв'язку по мобільному телефону. Водночас, як видно із відео-, звукозапису судового засідання, показання свідка ОСОБА_10 та його відповіді на запитання, зокрема сторони захисту, які він надавав по телефону, ніхто, окрім головуючого судді, чітко не чув. Так само свідок ОСОБА_10 не чув запитань захисника, яка також брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв'язку з чим головуючий суддя постійно дублював ці питання свідку, а відповіді - захиснику.
Аналогічним чином в цьому ж судовому засіданні відбувався допит свідка ОСОБА_12 , з'єднання з яким одразу відбулося за допомогою аудіозв'язку по телефону, без належного встановлення його особи, роз'яснення йому процесуальних прав та обов'язків та приведення такого свідка до присяги.
Апеляційний суд наголошує, що у будь якому випадку застосовуваня в дистанційному судовому провадженні технічних засобів і технологій мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, чого у даному випадку судом першої інстанції зроблено не було, а тому доводи сторони обвинувачення та захисту в цій частині, викладені в їх апеляційних скаргах знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду кримінального провадження.
Щодо оголошення показань свідка ОСОБА_11 , отриманих під час досудового розслідування кримінального провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норм процесуального права, викладеного у постанові ККС ВС від 13 березня 2025 року у справі № 192/857/19, суд не може обґрунтовувати свої висновки показаннями ключового свідка, отриманих під час досудового розслідування не у порядку ст. 225 КПК, навіть у випадку смерті допитуваного, оскільки використання таких показань порушує засаду безпосередності дослідження доказів та право обвинуваченого на перехресний допит свідків, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Питання, щодо використання показів свідка, допитаного під час досудового розслідування, у кримінальному провадженні у якості доказу, у зв'язку з неможливістю його безпосереднього допиту судом, неодноразово вирішувалось Верховним Судом, який зазначив, що якщо на час судового розгляду свідок помер, через що його показання не могли безпосередньо сприйматися у судовому засіданні, але висновок про винуватість особи зроблено на підставі інших безпосередньо досліджених доказів, то принципу безпосередності дослідження доказів судом не порушено.
Такі висновки містять Постанови ККС ВС від 10.09.2020 у справі №766/19891/17, від 17.01.2023 у справі №753/13113/18 та від 17.10.2023 у справі №638/18452/17.
У даному ж випадку, свідок ОСОБА_11 був закупною особою та його показання містили істотні обставини, які мають значення для повноти та всебічного розгляду даного кримінального провадження, тобто такі показання, у даному випадку, є ключовими, а тому дослідження його письмових показань, за умови заперечення їх змісту стороною захисту, без безпосереднього отримання показів від такої особи в судовому засіданні, є істотним порушенням норм КПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Ураховуючи, що чинним КПК України, з одного боку, чітко визначені повноваження апеляційного суду, до яких не входить дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження та доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції - без клопотання учасників судового провадження, що покладено кримінальним процесуальним законом на суд першої інстанції, який цих вимог не дотримався, з другого боку, в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України не входять зазначені порушення вимог чинного законодавства, однак, виходячи з вимог ст. 7 КПК України, суд апеляційної інстанції в даному випадку позбавлений можливості винести рішення у кримінальному провадженні, а тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, з дотриманням встановленого законом порядку повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, з неухильним дотриманням положень КПК України безпосередньо дослідити докази, в тому числі й показання свідків та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам кримінального і кримінального процесуального закону.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі, апеляційні скарги сторони захисту мають бути задоволені частково, а вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 412 КПК України, колегія суддів
Апеляційній скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_14 задовольнити.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22 грудня 2022 року стосовно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4