Справа №760/23850/25
1-кс/760/11004/25
28.08.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110001024 від 27.08.2025, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Димер Вишгородського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110001024 від 27.08.2025, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001024 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 серпня 2025 року, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у місті Києві за адресою свого тимчасового проживання, а саме: АДРЕСА_2 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «MOTTO e 14» із сім-карткою НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 із встановленим мобільним додатком «Telegram», де він використовує аккаунт « ОСОБА_7 », з ім'ям користувача « ОСОБА_8 », отримав від невстановленої особи, підписаної як « ОСОБА_9 » з ім'ям користувача « ОСОБА_10 », повідомлення, змістом якого була пропозиція заробітку за вчинення підпалу різного роду об'єктів. Пропозиція була сформована у вигляді прайс-листа, в якому зазначено об'єкт підпалу та грошова винагорода за вчинення підпалу такого об'єкту. Ознайомившись з даною пропозицією, серед переліку об'єктів, ОСОБА_4 обрав для вчинення підпалу автотранспортний засіб, що використовується військовослужбовцями ЗСУ. Про свій вибір ОСОБА_4 повідомив « ОСОБА_11 » в месенджері «Telegram» відповідним повідомленням. Надалі ОСОБА_4 отримав від « ОСОБА_11 » інструкції з підпалу відповідних автотранспортних засобів та спосіб звітування про даний факт. Так, за наслідком вибору об'єкта підпалу виконавцеві даного злочину необхідно було написати на аркуші паперу напис «ІНФОРМАЦІЯ_2» та вказати дату підпалу авто поруч, за наслідком чого сфотографувати даний аркуш навпроти обраного для підпалу автомобіля. Крім того, особами також було оговорено спосіб отримання грошової винагороди за вчинення такого злочину, серед яких « ОСОБА_11 » було запропоновано здійснення грошового переказу на банківську картку, електронний гаманець, крипто валюту, тощо. За вчинення підпалу військового автотранспортного засобу «ОСОБА_11» пообіцяв ОСОБА_4 грошову винагороду в розмірі 2000 доларів США. За наслідком обговорення з невстановленим абонентом на ім'я « ОСОБА_9 » всіх обставин вчинення злочину у вигляді підпалу військового автотранспортного засобу, ОСОБА_4 погодився вчинити такий злочин.
Таким чином, в проміжок часу з 20 по 27 серпня 2025 року в ОСОБА_4 , достеменно обізнаного про факт введення на території воєнного стану, у зв'язку із збройною агресією з боку російської федерації відносно України, сформувався злочинний умисел, спрямований на вчинення підпалу автотранспортного засобу, що використовується військовослужбовцями ЗСУ чи іншими військовими формуваннями в особливий період.
26.08.2025 з метою реалізації даного злочинного задуму, орієнтовно о 23 год. 30 хв., слідуючи від продуктового супермаркету «ФОРА», розташованого за адресою: м. Київ, пров. Ізяславська, 46-49 до автомийки, де він тимчасового проживає у МАФі в формі вагончику, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 побачив запаркований за адресою: м. Київ, вул. Анатолія Жураковського, 19/2, автомобіль марки «Opel Vectra» зеленого кольору з іноземними номерними знаками « НОМЕР_3 », що фактично використовувався військовослужбовцем ЗСУ ОСОБА_12 в ході виконання військових обов'язків при відсічі збройної агресії російської федерації в зоні бойових дій на сході України. Із зовнішнього вигляду даного автотранспортного засобу ОСОБА_4 зрозумів, що даний автотранспортний засіб використовується військовослужбовцями ЗСУ чи іншими військовими формуваннями та підходить під опис автомобіля, про який йому казав у листуванні « ОСОБА_9 », тобто може бути об'єктом вчинення підпалу за грошову винагороду.
Так, остаточно визначившись з об'єктом вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 прослідував до місця свого тимчасового проживання, а саме вагончик на території авто мийки за адресою: АДРЕСА_2 , де взяв у приміщення авто мийки ємність з вмістом легкозаймистої рідини для використання її як знаряддя вчинення злочину в ході підпалу автомобіля. Також, слідуючи інструкціям « ОСОБА_11 », останній використовуючи аркуш паперу написав на ньому фразу «ІНФОРМАЦІЯ_2 27.08.25». Надалі, взявши із собою вказаний аркуш паперу та рідину ОСОБА_4 попрямував до вищевказаного автомобіля марки «Opel Vectra».
Орієнтовно о 02 год. 00 хв. 27.08.2025, прибувши до запаркованого за адресою: м. Київ, вул. Анатолія Жураковського, 19/2, автомобіля марки «Opel Vectra» зеленого кольору з іноземними номерними знаками « НОМЕР_3 », ОСОБА_4 взяв вищевказаний аркуш паперу та підставивши його навпроти зазначеного автомобіля сфотографував його, переславши дане фото «ОСОБА_11». Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_4 полив лобове скло даного автомобіля легкозаймистою рідиною, яку приніс на місце вчинення злочину, та використовуючи запальничку підпалив пачку від цигарок марки «Прилуки», кинувши її на облите рідиною лобове скло автомобіля. За наслідком вказаних дій автомобіль загорівся, що призвело до його повного знищення та унеможливлення подальшого використання за призначенням. Про факт виконання такої «роботи» ОСОБА_4 планував відзвітувати « ОСОБА_11 » для отримання грошової винагороди наступного дня, шляхом фото фіксації на свій мобільний телефон вже спаленого автотранспортного засобу та скерування такого фотознімку «ОСОБА_11».
Так, 27.08.2025 вчинивши підпал вищевказаного автотранспортного засобу, ОСОБА_4 попрямував до місця свого тимчасового проживання, а саме вагончику, розташованому на території автомийки за адресою: АДРЕСА_2 , де й перебував до моменту його затримання співробітниками СБ України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у вчиненні перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період.
27.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 обґрунтовується наступними матеріалами кримінального провадження:
- протоколом обшуку від 27.08.2025, згідно якого виявлено мобільний телефон із листуванням з невстановленою особою на ім'я « ОСОБА_9 », де обговорюються обставини вчинення кримінального правопорушення, а також одяг підозрюваного, в якому він вчинив злочин;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 27.08.2025, відповідно до якого останній визнає свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України;
- протоколом допиту потерпілого військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_12 , якому належить спалений ОСОБА_4 автотранспортний засіб, який підтверджує факт підпалу даного авто;
- відповіддю оперативного підрозділу на доручення слідчого від 27.08.2025, згідно якого встановлено причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім того, ОСОБА_4 вже раніше судимий за злочини у сфері власності, а саме за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, що вказує на можливий факт втечі підозрюваного для уникнення кримінальної відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані як свідки.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що серед оточення підозрюваного ОСОБА_4 є невстановлені учасники злочину, яких він може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, встановлено, що останній раніше судимий за злочини у сфері власності, а саме за ч. 3 ст. 185 та
ч. 2 ст. 289 КК України.
Інші більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного
ОСОБА_4 , не забезпечать його належної процесуальної поведінки, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
Тому, враховуючи викладене, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, в ньому зазначених, наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, зазначивши, що підозрюваний має постійне місце проживання, усталені соціальні зв'язки, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнає повністю, зобов'язується сприяти органу досудового розслідування, тому просили суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого, або визначити розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими прокурор обґрунтовував доводи клопотання, заслухавши позиції прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001024 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
27.08.2025 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України о 14 год. 36 хв. /а. с. 44-48/.
27.08.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у вчиненні перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період /а. с. 97-102/.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано докази, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні в копіях: рапорт про виявлене кримінальне правопорушення, протокол обшуку від 27.08.2025, протокол обшуку від 27.08.2025, та фототаблиця до нього, протокол затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 27.08.2025, протокол допиту підозрюваного від 27.08.2025, протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 27.08.2025, рапорт, Акт про застосування службової собаки від 27.08.2025, протокол огляду від 27.08.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 27.08.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 27.08.2025, протокол огляду від 27.08.2025, Акт про пожежу від 27.08.2025 з фототаблицею до нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 К ПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, які могли б об'єктивно зв'язувати підозрюваного з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, при розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає слідчий у поданому клопотанні (ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопоуршення).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 України, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може йому загрожувати у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого стосовно того, що у зв'язку із тим, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, підозрюваний може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Встановлено, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, раніше судимий за вчинення злочину проти власності, а саме за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, що вказує на наявність ризику вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При постановленні ухвали, слідчим суддею враховано особу підозрюваного, який не має стійких соціальних зв'язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України передбачено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу підозрюваного, відсутність у останнього стійких соціальних зв'язків, слідчий суддя доходить до висновку, що належну процесуальну поведінку підозрюваного на даній стадії досудового розслідування зможе забезпечити такий запобіжний захід як тримання під вартою.
Інший із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час досудового розслідування ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 186, 193, 194, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 год. 36 хв. 25 жовтня 2025 року, без визначення розміру застави.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до 14 год. 36 хв. 25 жовтня 2025 року
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1