Справа №760/28140/25 1-кс/760/12411/25
17 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025101110001021 від 26.08.2025, за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025101110001021 від 26.08.2025, за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Так, під час досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» ОСОБА_4 разом з невстановленими особами, діючи умисно та за попередньою змовою, не пізніше лютого 2025 року організували схему ухилення від мобілізації шляхом фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку за грошову винагороду.
07.03.2025, перебуваючи на посаді директора, ОСОБА_4 направив до Міністерства оборони України звернення №0603 з пропозицією визнати ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» критично важливим підприємством. До звернення він додав копію підробленого державного контракту №0603 від 06.03.2025 про нібито виконання робіт з будівництва фортифікацій у Донецькій області між військовою частиною НОМЕР_1 ДССТ МО України та ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР».
25.03.2025 за результатами розгляду зазначеного звернення наказом МОУ №9/ДСК підприємство було визнано критично важливим, що надало ОСОБА_5 можливість бронювати від мобілізації працівників товариства.
Відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ №76 від 27.01.2023 (у редакції №1332 від 22.11.2024), бронюванню підлягають працівники підприємств, визначених критично важливими.
Реалізуючи злочинну схему, невстановлені особи підшуковували громадян призовного віку та передавали їхні документи ОСОБА_5 для фіктивного працевлаштування. У період з лютого по вересень 2025 року він працевлаштував 13 осіб, зокрема: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Надалі, у період з березня по 15.05.2025, ОСОБА_4 , діючи умисно, забронював за ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» 215 осіб, фактично не залучених до виконання будь-яких робіт. Працевлаштування мало фіктивний характер і не передбачало перебування осіб на робочих місцях чи участі у будівництві фортифікацій.
07.10.2025, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон у корпусі фіолетового кольору, зовні схожий на телефон Apple iPhone 14 Pro Max; мобільний телефон у корпусі фіолетового кольору, з написом ZTE.
07.10.2025 постановою слідчого в ОВС СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_19 речі виявлені та вилучені у ході проведення обшуку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025101110001021.
З метою збереження вилучених речей, які визнані речовим доказом по кримінальному провадженню, запобіганню можливості їх приховуванню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуження, що буде мати негативні наслідки для кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні на них арешту, в зв'язку з чим прокурор звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
В судове засідання прокурор не з'явилися, про час та дату судового розгляду був повідомлений належним чином. Проте, прокурор ОСОБА_20 до суду подав заяву, в якій клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити із підстав у ньому зазначених та проводити розгляд справи за його відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду клопотання повідомлялась завчасно та належним чином.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження розглянувши матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001021 від 26.08.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» ОСОБА_4 разом з невстановленими особами, діючи умисно та за попередньою змовою, не пізніше лютого 2025 року організували схему ухилення від мобілізації шляхом фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку за грошову винагороду.
07.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
07.10.2025, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон у корпусі фіолетового кольору, зовні схожий на телефон Apple iPhone 14 Pro Max; мобільний телефон у корпусі фіолетового кольору, з написом ZTE.
07.10.2025 постановою слідчого в ОВС СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_19 речі виявлені та вилучені у ході проведення обшуку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025101110001021.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також того, що майно, зазначене у клопотанні прокурора, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, а тому на переконання слідчого судді, наявні правові підстави для накладання арешту з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. ст. 131; 132; 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:мобільний телефон у корпусі фіолетового кольору, зовні схожий на телефон Apple iPhone 14 Pro Max; мобільний телефон у корпусі фіолетового кольору, з написом ZTE.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1