Справа № 758/16624/25
Категорія 30
22 жовтня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Козятника Л.Г., заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису
Заявник ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Козятника Л.Г. звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 (надалі за текстом - заінтересована особа).
Відповідно до заяви заявник просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 (шість) місяців, яким просить визначити наступні тимчасові обмеження його прав: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання та перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше ніж 100 метрів до ОСОБА_1 у будь-якому місці її перебування (місце проживання, відпочинку, прогулянки, медичного закладу тощо); заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому йому, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити ОСОБА_2 спілкуватися, вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 особисто або через третіх осіб, а також контактувати з нею будь-якими іншими засобами зв?язку.
Ухвалою суду від 21.10.2025 року відкрито провадження по справі.
Заява обґрунтована тим, що 19.06.2025 між заявником та заінтересованою особою укладено шлюб, про що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (назва РАЦС) складено відповідний запис № 583, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 .
Від зазначеного шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Натомість, спільне життя у сторін не склалося через систематичне домашнє насильство, яке проявляється у погрозах, залякуванні, застосуванні фізичної сили зі сторони заінтересованої особи. На даний час, в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа щодо розірвання шлюбу між заявником та заінтересованою особою.
Починаючи з червня 2025 року заявник систематично страждає від домашнього насильства, яке вчиняє заінтересована особа стосовно неї. Зокрема, безпідставно влаштовує сварки, систематично погрожує їй фізичною розправою, вчиняє психологічний тиск, застосовує фізичну силу, відбирає дитину.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, що у разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі, суд вважає за можливим проводити слухання справи у відсутності сторін, та ухвалити рішення на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги заяви підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що між заявником та заінтересованою особою 19.06.2025 року зареєстровано шлюб Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (назва РАЦС) складено відповідний запис № 583, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Починаючі з червня 2025 року, заявник вчиняє відносно заявника домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що підтверджується зверненнями 01.07.2025 за номером «Гарячої лінії» з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 1547 про вчинення щодо неї домашнього насильства її чоловіком ОСОБА_2
09.09.2025 заявник, перебуваючи у пологовому будинку АДРЕСА_2 , повідомила на номер «Спецлінії 102» про погрози їй з боку заінтересованої особи.
09.10.2025 заявник, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , повідомила на номер «Спецлінії 102» про застосування до неї заінтересованою особою фізичного насильства, відібрання останнім дитини.
Незважаючи на зазначені неодноразові звернення заявника до відповідних органів про вчинення стосовно неї домашнього насильства заінтересованою особою, досі не вжито жодних дієвих заходів для її убезпечення від кривдника.
Заінтересована особа систематично продовжує з?являтися за місцем проживання заявника та їх дитини, влаштовує скандали, застосовує до неї фізичну силу, погрожує дібрати їх спільну дитину. Заявник перебуває у стані хронічного стресу та панічно боїться появи заінтересованої особи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров 'ю особи:
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється у т.ч. на колишнє подружжя.
В силу положень ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (передування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об 'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання(перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв 'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 21 листопада 2018 року (касаційне провадження № 61-19328св18) в результаті перегляду справи № 756/2072/18 дійшов висновку, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів і ризиків.
Крім того, у вказаній постанові роз'яснено, що під час розгляду питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження в майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Долучені письмові докази по справі, свідчать про конфліктні взаємовідносини між сторонами, можуть розцінюватись судом як домашнє насильство.
З огляду на наявні у справі письмові докази, суд вважає, що заявницею та її представником доведено існування загрози вчинення заінтересованою особою протиправних дій у майбутньому. Суд усвідомлює, що достатньою підставою для задоволення такої заяви є існування обґрунтованого побоювання вчинення такого насильства зі сторони заінтересованої особи у майбутньому, що у цій справи доведено.
У зв'язку з вищевикладеним суд, приходить до висновку про часткову обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав, поклавши на останнього на строк 3 місяці.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, суд співставляючи інтереси учасників справи, враховуючи суспільні інтереси, приходить до переконання, що є достатніми аргументи заявника для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_4 , тому, заяву про видачу обмежувального припису необхідно задовольнити частково.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про обмеження припису відносяться на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 259, 294, 350-1, 350-2, 350-5, 350-6 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд
Заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Козятника Л.Г., заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити частково;
Видати ОСОБА_1 обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на 3 (три) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання та перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше ніж 100 метрів до ОСОБА_1 у будь-якому місці її перебування (місце проживання, відпочинку, прогулянки, медичного закладу тощо);
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому йому, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- заборонити ОСОБА_2 спілкуватися, вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 особисто або через третіх осіб, а також контактувати з нею будь-якими іншими засобами зв?язку.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копію рішення направити до Подільського УП ГУНП у м. Києві для взяття на профілактичний облік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання;
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк