Номер провадження: 22-ц/813/1906/25
Справа № 522/14775/23
Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.
Доповідач Назарова М. В.
14.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: позивач-Приватне підприємство «Керуюча компанія КОІН», відповідач- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» в особі свого представника адвоката Макаренка Віталія Сергійовича
на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2024 року, ухвалене Приморським районним судом м. Одеси у складі: судді Шенцевої О.П. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26 липня 2023 року Приватне підприємство «Керуюча компанія КОІН» (далі - ПП «КК КОІН» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг.
В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що відповідач є споживачем послуг, які надає позивач у приміщенні №802 (316,4 кв.м), розташованого за адресою: вул. Бернардацці, 2-А, м. Одеса, у комплексі «Maristella Marine Residence» (далі - Об'єкт), за користування якими не оплатив їх вартість, в результаті чого за період з 01.11.2021 року по 31.05.2023 року виникла заборгованість у розмірі 294 189,00 гривень, яку позивач просив стягнути на свою користь, а також судові витрати (а.с. 1-136).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2024 року позов Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення (а.с. 174-177).
В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Керуюча компанія КОІН» в особі свого представника адвоката Макаренка В.С. просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2024 року повністю, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги підприємства. Вирішити судові витрати.
Доводами апеляційної скарги є те, що ПП «Керуюча компанія КОІН» є управителем будинку АДРЕСА_1 , яке, з одного боку, взяло на себе зобов?язання щодо компенсації підприємству «ТОМАТЕКС» у вигляді ТОВ спожитих комунальних послуг згідно виставлених рахунків та передоплати за комунальні послуги, а з іншого боку, зобов?язання з утримання та обслуговування об?єктів комплексу «Maristella Marine Residence», прийнятих на підставі актів №. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 від 01.12.2021 року; у період часу із 01.11.2021 по 31.05.2023 позивач надавав відповідачу , який є власником приміщеня № 802 (316,4 кв.м), розташованого за АДРЕСА_1 у комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » послуги. ОСОБА_1 користувався наданими послагами, але не оплатив їх в повному обсязі, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 294189,23 грн.
Зазначає, що закон покладає на відповідача, як власника нерухомого майна та споживача житлово-комунальних послуг, обов'язок утримання цього майна та своєчасної сплати цих послуг. Посилається на постанови Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 461/12597/15-ц, від 09.08.2019 у справі № 459/3958/15-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, в яких суд дійшов висновку щодо обов?язку споживача оплачувати житлово-комунальні послуги незалежно від наявності чи відсутності укладення відповідних договорів. Позивачем неодноразово направлялися на адресу відповідача проекти договору про надання послуг та договору про відшкодування комунальних витрат для ознайомлення та підписання (а.с. 181-191).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Керуюча компанія КОІН». У зазначеній ухвалі відповідачу ОСОБА_1 роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с. 200-200зв.).
Однак відзив на апеляційну скаргу від сторони відповідача до апеляційного суду не надходив.
Натомість, відповідачем надано письмові пояснення, які за змістом фактично є відзивом на апеляційну скаргу, про невизнання апеляційної скарги, оскільки адреса відповідача вказане неправильно, і він мешкає у АДРЕСА_2 , проте, вважає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд обґрунтовано та повно встановив обставини справи і надав належну оцінку наявним у справі доказам. Вважає, що на багатофункціональний комплекс з рятувальною станцією та туристично-дайвинговим центром не поширюється стату багатоквартирного будинку; не надано доказів передачі прав балансоутримувача на укладення будь-яких договорів щодо отримання комунальних послуг; договір з відповідачем не підписаний; ПисаренкоВ.В. не є боржником у зобов'язаннях між ТОВ «Томатекс» на його кредиторами; справу розглянуто з порушенням правил підсудності, оскільки така підлягає розгляду Печерським районним судом м. Києва.
17 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника Віценка Артема Геннадійовича звернувся до суду з письмовими поясненнями (а.с. 234-240).
Одеський апеляційний суд відмовив відповідачу у приєднанні письмових пояснень до матеріалів справи з огляду на таке.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
На стадії перегляду судових рішень в апеляційній інстанції відповідно до змісту Глави 1 Розділу п'ятого «Перегляд судових рішень» учасники справи мають право подавати наступні заяви по суті справи: апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заперечення.
Оскільки відповідно до чинного законодавства заявами по суті справи є апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу, а зазначені пояснення не є заявою по суті справи, то колегія суддів відмовляє відповідачу у приєднанні письмових пояснень до матеріалів справи
В судовому засіданні представник позивача ПП «КК «КОІН» Чумаченко С.О. підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Віценко А.Г. апеляційну скаргу не визнав.
ПП «Керуюча компанія КОІН» судову повістку отримало 29.08.2025 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 244зв.).
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Віценко А.Г. судову повістку отримав 29.08.2025 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою (а.с. 244).
ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Вказане відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що балансоутримувачем багатофункціонального комплексу з рятувальною станцією та туристично-дайвінговим центром («Maristella Marine Residence») в м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А, є Підприємство «Томатекс» у вигляді ТОВ, на яке покладено обов'язок забезпечення та надання споживачам відповідних комунальних послуг на договірній основі.
При цьому, суду не надано доказів, що на багатофункціональний комплекс з рятувальною станцією та туристично-дайвінговим центром («Maristella Marine Residence»), який розташований за адресою: м. Одеса вул. Бернардацці, 2-А, поширюється статус багатоквартирного житлового будинку.
Позивачем не надано доказів, що між Підприємством «Томатекс» у вигляді ТОВ та відповідачем ОСОБА_1 укладалися будь-які договори щодо отримання комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинковою територією, погоджувалися тарифи по оплаті цих послуг. Як і не надано доказів, що Підприємство «Томатекс» у вигляді ТОВ, як балансоутримувач Об'єкту, передало свої права щодо укладення таких договорів позивачу ПП «КК КОІН».
Оскільки відповідач ОСОБА_1 не є боржником у зобов'язаннях позивача як поручителя підприємства «Томатекс» у вигляді ТОВ перед кредиторами ТОВ «Інфокс», ТОВ «Одесагаз-постачання», АТ «ДТЕК Одеські електромережі», ТОВ «Енергетичне партнерство», то і пред'явлення до нього позову з приводу несплати послуг, які надаються Балансоутримувачу - Підприємству «Томатекс» у вигляді ТОВ постачальниками вказаних комунальних послуг, тому такі вимоги є безпідставними.
Договір з ОСОБА_1 не укладений, а надані позивачем проекти договорів є лише наміром позивача укласти такий з власником нежитлового приміщення, його зміст сторонами не погоджений, тому не створює жодних юридичних наслідків, крім того позивач не є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та виконавцем житлово-комунальних послуг і не має права стягувати з відповідача-власника приміщення цього будинку житлово-комунальні послуги.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
За змістом статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно з частиною 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Отже, власник нежитлового приміщення в багатоповерховому будинку також несе обов'язок з витрат на утримання цього приміщення.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 6, 13 ст. 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст.1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»).
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель та виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 даного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 є власником приміщення № 802 (316,4 кв.м), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 337348210 від 28.06.2023 року (а.с. 13).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності ПП «Керуюча компанія КОІН», крім іншого, є комплексне обслуговування об'єктів (а.с. 11).
01.12.2021 року між підприємством «Томатекс» (балансоутримувач) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (управитель) укладено договір компенсації експлуатаційних витрат за комунальні послуги, згідно умов якого балансоутримувач зобов'язується забезпечувати експлуатаційне користування комунальними послугами на об'єкті, а управитель зобов'язується компенсувати балансоутримувачу експлуатаційні витрати за відповідні комунальні послуги у строк та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 20-21).
Відповідно до п. 2.1 договору управитель компенсує балансоутримувачу спожиті комунальні послуги виставлених рахунків та передоплату за комунальні послуги, шляхом безготівкового перерахування відповідних грошових коштів на банківський рахунок балансоутримувача. Оплата здійснюється протягом трьох банківських днів щомісячно з моменту отримання рахунків, які виставляються балансоутримувачем (а.с. 20).
Згідно пункту 3.1. розділу 3 балансоутримувач зобов'язується: забезпечити на об'єкті експлуатаційне користування комунальними послугами; інформувати управителя про зміну тарифів на комунальні послуги; щомісячно виставляти управителю рахунок (рахунки) на сплату комунально-експлуатаційних витрат за комунальні послуги та калькуляцію фактичних затрат; повідомляти Управителя про зміну своїх поштових, банківських реквізитів, необхідних для належного виконання умов цього договору (а.с. 20).
За пунктом 3.2. розділу 3 управитель зобов'язується: дотримуватись вимог установлених правил користування внутрішніми мережами приміщень об'єкту та технічними умовами підключення; не допускати перевантаження мереж та виключити інші дії, що можуть порушувати нормальну експлуатацію приміщень об'єкту; своєчасно інформувати балансоутримувача про виявлені неполадки та недоліки; самостійно усувати виявленні неполадки та недоліки внутрішніх мереж обладнання з можливістю залучення відповідних підрядників за власним вибором; укладати договори на обслуговування внутрішніх та внутрішньомайданчикових мереж, обладнання, ліфтів, охорону, надання послуг з вивозу сміття та інші договори необхідні для безперебійної та належної експлуатації об'єкту (а.с. 20зв.).
Пунктом п. 5.1. договору передбачено, що управитель компенсує балансоутримувачу експлуатаційні витрати за комунальні послуги згідно показників відповідних лічильників та тарифів, діючих на момент використання відповідної послуги (а.с. 20зв.).
Відповідно до п. 7.1., 7.3. договору, договір починає свою дію від дати його підписання сторонами та діє до грудня 2022 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, він вважається продовженим на кожен наступний календарний рік і на тих самих умовах (а.с. 20 зв.).
Відповідно до актів № 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6. 1.7, 1.8, 1.9. від 01.12.2021 pоку, які є додатками до договору компенсації експлуатаційних витрат за комунальні послуги від 01.12.2021 pоку, ПП «КК КОІН» прийняло наступні об'єкти комплексу «Maristella Marine Residence», розташованого за адресою: вул. Бернардацці, буд. 2-А, м. Одеса: мережі водопостачання, водовідведення, каналізацію, насосну станцію, електричні мережі (зовнішні/внутрішні прилади освітлення), мережі опалення, вентиляції та кондиціювання, молнієвідвід, антени, сигнальне обладнання, фасади, подвір'я та парковки, урни для сміття, лавки, зелені насадження, інформаційні таблички, флагшток, покрівлю (а.с. 22-26).
З метою належного виконання своїх обов'язків з утримання та обслуговування прийнятих об'єктів комплексу «Maristella Marine Residence» ПП «КК КОІН» укладено: з ТОВ «БМК «ЗЕВС» договір № 0151/21-ТО від 01.12.2021 року про обслуговування систем пожежної сигналізації (а.с. 77-79); з ФОП ОСОБА_2 договір № 01/12-02 від 01.12.2021 року про надання послуги з управління багатоквартирними будинками (а.с. 80-82); з ПП «Озоронна агенція «-ФЕНІКС-» договір № 01122021/3-ФО від 01.12.2021 року про надання охоронних послуг (а.с. 83-85); з ПП «Гідромонтаж 1» договір № 20/01-2022-1 від 20.05.2022 року на проведення робіт з розконсервування, запуску басейнів та підготування до експлуатаційного періоду (а.с. 92-96); з ТОВ «Перша інженерна компанія» договір підряду № 0929-22/К від 29.09.2022 року на консервацію обслуговування гідромодуля та водоохолоджуючої машини (а.с. 99-102); з ТОВ «Перша інженерна компанія» договір № 0331-23/ТО від 31.03.2023 року про надання послуг з технічного обслуговування (перевірки працездатності, розконсервації та консервації обладнання відповідно до затвердженого переліку) (а.с. 104-106).
Так, 01.12.2021 року між ТОВ «БМК «ЗЕВС» (виконавець) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (замовник) укладено договір № 0151/21-ТО про обслуговування системи пожежної сигналізації, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з технічного обслуговування системи пожежної сигналізації на об'єкті «Maristella Marine Residence», який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А (а.с. 77-79).
01.12.2021 року між ПП «Охоронна агенція «Фенікс» (виконавець) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (замовник) укладено договір № 01122021/3-ФО про надання охоронних послуг, згідно якого охорона надає замовнику послуги з охорони майна замовника та запобігання розкрадань на об'єктах, зазначених у додатку № 1 (а.с. 83-85).
01.12.2021 року між ПП «Керуюча компанія КОІН» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (управитель) укладено договір № 01/12-02 про надання послуги з управління багатоквартирними будинками, згідно якого управитель зобов'язується надавати Замовнику послуги з управління багатоквартирними будинками, які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 у ЖК «Maristella Marine Residence» строком на 1 рік (а.с. 80-82).
20.05.2022 року між ПП «Керуюча компанія КОІН» (замовник) та ПП «Гідромонтаж 1» (Виконавець) укладено договір № 20/01-2022-1 про проведення робіт з розконсервування, запуску басейнів та підготування до експлуатаційного періоду, згідно якого виконавець надає послуги замовнику з проведення налагоджувальних робіт до експлуатаційного періоду 3-х басейнів, протягом встановленого цим договором, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А у ЖК «Maristella Marine Residence» (а.с. 92-96).
29.09.2022 року між ПП «Керуюча компанія КОІН» (замовник) та ТОВ «Перша Інженерна Компанія» (підрядник) укладено договір підряду № 0929-22/К на консервацію обладнання гідромодуля та водоохолоджуючої машини, згідно якого заявник доручає і оплачує, а підрядник проводить роботи з консервації Обладнання на об'єкті, роботи з консервації Обладнання виробляються за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А у ЖК «Maristella Marine Residence» (а.с. 99-102).
31.03.2023 року між ПП «Керуюча компанія КОІН» (замовник) та ТОВ «Перша Інженерна Компанія» (виконавець) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування, згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з технічного обслуговування, перевірки працездатності, розконсервації та консервації обладнання відповідно до переліку, затвердженого в Додатку № 1 (а.с. 102-105).
15.02.2023 року між ТОВ «Інфоркс» (Кредитор) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (поручитель) та підприємством «Томатекс» (боржник) укладено договір поруки № 316, згідно якого поручитель зобов'язується нести відповідальність лише за можливе невиконання боржником його основного грошового зобов'язання по розрахункам за спожиті послуги водопостачання і водовідведення за договором на послуги водопостачання і водовідведення № 37745 від 16.11.2021 року і не відповідає перед кредитором за шкоду, завдану невиконанням такого основного зобов'язання, а також не сплачує кредитору неустойку, якщо вона підлягатиме сплаті Боржником за порушення його зобов'язання (а.с. 27-29).
15.02.2023 року між ПП «Керуюча компанія КОІН» (поручитель), АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (кредитор) та підприємством «Томатекс» (боржник) укладено договір поруки № ДП 14-23, згідно умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку «боржником» щодо розрахунку згідно договору про розподіл електричної енергії, що передбачено п. 2 цього договору. Під основним договором в цьому договорі розуміють договір про розподіл електричної енергії № 244-1 від 22.04.2019 року, укладеного між кредитором та боржником (а.с. 30-31).
15.02.2023 року між ТОВ «Енергетичне партнерство» (кредитор), ПП «Керуюча компанія КОІН» (поручитель) та підприємством «Томатекс» у вигляді ТОВ (боржник) укладено договір поруки № 01/15, згідно якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку «Боржником» щодо здійснення оплати за послуги передбаченими Договором про постачання електричної енергії споживачу № 01/07-21 від 01.07.2021 року з усіма змінами та доповненнями до нього (а.с. 32-33).
28.06.2023 року між Підприємством «Томатекс» (боржник), ПП «Керуюча компанія КОІН» (поручитель) та ТОВ «Одесагаз-постачання» (кредитор) укладено договір поруки № 1 (а.с. 34-36).
Зазначені обставини свідчать про те, що Приватне підприємство «Керуюча компанія КОІН» на підставі: договору компенсації експлуатаційних витрат за комунальні послуги № б/н від 01.12.2021 року, договору поруки № 316 від 15.02.2023 року; договору поруки № ДП 14-23 від 15.02.2023 року; договору поруки № 01/15 від 15.02.2023 року; договору поруки № 1 від 28.06.2023 року здійснює управління комплексом «Maristella Marine Residence», який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А.
Крім того, позивач є поручителем перед кредиторами ТОВ «Інфоркс», АТ «ДТЕК Одеські електромережі», ТОВ «Енергетичне партнерство», ТОВ «Одесагаз-постачання» за виконання обов'язку підприємством «Томатекс» по розрахункам за спожиті послуги.
В матеріалах справи міститься договір про надання послуг та договір про відшкодування комунальних витрат між ПП «КК «КОІН» як управителем та ОСОБА_1 як користувачем, які направлялися останньому для ознайомлення та підписання.
Нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Верховним Судом у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 зроблено висновок про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Факт відсутності між сторонами договору про надання послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка виникла за період з 01.11.2021 року по 31.05.2023 року в сумі 294189,23 грн, внаслідок неналежного виконання у повному обсязі покладеного на відповідача обов'язку з оплати наданих позивачем послуг.
На підтвердження належного виконання з боку ПП «КК КОІН» своїх зобов'язань по зазначеним вище договорам суду надано докази: фільтрована виписка AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.01.2021 року по 10.07.2023 року стосовно сплати Підприємству «ТОМАТЕКС» у вигляді ТОВ відшкодування за комунальні послуги та оренду землі; фільтрована виписка AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.01.2023 по 10.07.2023 стосовно сплати ТОВ «Інфокс» послуг водопостачання; фільтрована виписка AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.01.2023 року по 10.07.2023 року стосовно сплати AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» послуг з розподілу електричної енергії; фільтрована виписка за період з 01.01.2023 року по 10.07.2023 року стосовно сплати ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» за електричну енергію, платіжна інструкція № 1652 від 29.06.2023 pоку AT КБ «ПРИВАТБАНК» стосовно сплати за природний газ згідно з Договором поруки № 1 від 28.06.2023 року (а.с. 39-56).
Викладені вище обставини свідчать про те, що ПП «КК КОІН» є Управителем будинку АДРЕСА_1 , який, з одного боку, взяв на себе зобов'язання щодо компенсації Підприємству «ТОМАТЕКС» у вигляді ТОВ спожитих комунальних послуг згідно виставлених рахунків та передоплати за комунальні послуги, а з іншого боку, зобов'язання з утримання та обслуговування об'єктів комплексу «Maristella Marine Residence», прийнятих на підставі актів №.№. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9. від 01.12.2021 року.
Відповідно до бухгалтерської довідки КК «КОІН» № 47 від 30.06.2023 року та фільтрованої виписки АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.11.2021 року по 11.04.2024 року відповідачем за спірний період не здійснено жодної оплати комунальних послуг (а.с. 121-122).
Згідно вказаної бухгалтерської довідки КК «КОІН» № 47 від 30.06.2023 року відповідачу надавались наступні послуги: з забезпечення постачання електроенергії, забезпечення постачання води та водовідведення, з контролю доступу на територію ЖК, з управління, сервісні послуги, з утримання котельної, опалення.
У період, за який пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості за послуги, ПП «КК КОІН» було єдиним колективним споживачем комунальних послуг та забезпечувало постачання комунальних послуг від межі централізованих інженерно-технічних систем до окремих приміщень з використанням спільного майна співвласників багатоквартирного будинку внутрішньобудинкових мереж.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не спростовано надання його комунальних послуг ПП «Керуюча компанія КОІН», також не надано доказів надання комунальних послуг неналежної якості, тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.
Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував зазначені вище обставини та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційним судом ухвалою суду вд 14.10.2025, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено відповідачу в особі свого представника у клопотанні про долучення до матеріалів справи доказів Інформаційної довідки щодо зареєстрованих закінчених будівництвом об'єктів за адресою: АДРЕСА_1 , з метою підтвердження того, що багатофункціональний комплекс з рятувальною станцією та туристично-дайвинговим центром («Maristella Marine Residence»), який розташований за вказаною адресою, нежитлове приміщення № 802 в якому належить ОСОБА_1 , не поширюється статус багатоквартирного житлового будинку.
Верховним судом неодноразово підтверджувалося, що апартаменти (нежитлова нерухомість) оплачують комунальні послуги за загальними правилами, а отже, мешканці, які їх експлуатують, зобов'язані сплачувати рахунки. Так у своїй постанові від 23 березня 2023 року у справі № 920/1343/21 виснувано, що власники нежитлових ізольованих приміщень у багатоквартирних будинках теж є співвласниками будинку, тому мають оплачувати послуги затвердженої на зборах управляючої компанії, навіть за відсутності договору з такою.
Так само, у постанові 27 березня 2023 року у cправі № 920/1343/21 зроблено висновок про те, що власник нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку є співвласником усього спільного майна багатоквартирного будинку. Тож те, що нежитлове приміщення є ізольованим, а інші мешканці багатоквартирного будинку не є його співвласниками, не виключає наявність у власника статусу співвласника багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов'язків стосовно утримання спільного майна. Разом із цим, послуга з управління багатоквартирним будинком є житловою, а не комунальною, а співвласник не звільняється від обов'язку оплати цих послуг у разі укладання індивідуальних договорів про постачання електричної енергії, про надання послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води.
Проте, згідно сталою судовою практикою, сама по собі відсутність підписаного договору між сторонами з приводу наданих комунальних послуг не є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості з таких.
Як не бере до уваги апеляційний суд і твердження відповідача про порушення правил підсудності вказаної справи, оскільки відповідач не оскаржує рішення і відсутні передбачені ст. 378 ЦПК України підстави для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» підлягає задоволенню, а заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2024 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» заборгованість у розмірі 294189,00 грн за надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення від 29.08.2023 року позивачем понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 4412,85 грн (а.с. 130).
За подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6619,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 08.08.2024 року
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то з ОСОБА_1 на користь ПП «Керуюча компанія КОІН» підлягають стягненню судові витрати у сумі 11032,13 (4412,85 + 6619,28) грн.
Що стосується розподілу судових витрат, то в позовній заяві позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Керуюча компанія КОІН» витрати на правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша та друга статті 15 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21-ц (провадження № 12-14гс22) зазначено, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. З аналізу норми статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
В позовній заяві ПП «Керуюча компанія КОІН» просило стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 21472 грн за розгляд справи в суді першої інстанції (а.с. 9).
На підтвердження понесення витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 1 від 01.07.2023 року, укладений між адвокатом Макаренком В.С. та ПП «Керуюча компанія КОІН»; додаткову угоду № 1 до договору № 1 від 01.07.2023 року про надання правової допомоги від 25.07.2023 року; акт № 1 здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 25.07.2023 року; прибутковий касовий ордер № 1 від 25.07.2023 року про сплату послуг за договором про надання правової допомоги № 1 від 01.07.2023 року у сумі 21472 грн (а.с. 131-136).
Пунктом 2.2 договору про надання правової допомоги № 1 від 01.07.2023 року, який укладено між адвокатом Макаренко В.С. та ПП «Керуюча компанія КОІН», в особі в.о. директора С.П. Сербінова, передбачено, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката, визначається з розрахунку 100% прожиткового мінімуму на одну працездатну особу встановленому на час надання послуг адвоката. Відповідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн (а.с. 132).
В пункті 1 додаткової угоди № 1 від 25.07.2023 року до договору № 1 від 01.07.2023 року про надання правової допомоги передбачено, що додаткова угоди визначає порядок оплати послуг про надання правової допомоги адвокатом на користь замовника з приводу представництва інтересів останнього в Приморському районному суді м. Одеси за позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у період часу з 01.11.12021 року по 31.05.2023 року щодо приміщення № 802, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А, у комплексі «Maristella Marine Residence» (а.с. 134).
В акті № 1 здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 25.07.2023 року вказано вид послуг наданих адвокатом та зазначена їх вартість і витрачений час, а саме: консультація замовника з приводу обрання способу захисту прав та законних інтересів та звернення до суду із позовною заявою (1 година), ознайомлення та копіювання з документами для додатку до позовної заяви (1 година), огляд законодавства, що регулює спірні відносини та ознайомлення з правовими позиціями судів вищих інстанцій у спірних відносинах з аналогічних справ (1 година), узгодження обраної схеми захисту з замовником (1 година), підготовка та подання до суду позовної заяви (3 години), участь в одному судовому засіданні з урахуванням витраченого часу на дорогу до суду та очікування в суді (1 година), загальна вартість робіт склала 21472 грн (а.с. 135).
Згідно прибуткового касового ордеру № 1 вказана сума сплачена (а.с. 136).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не заявилося клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Колегія суддів, оцінивши докази, подані на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважає, що лише подання таких доказів не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) з огляду на конкретні обставини справи.
Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача участі у судових засіданнях не брав, тому колегія суддів не враховує зазначену в акті № 1 здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 25.07.2023 року вартість послуги за участь в одному судовому засіданні з урахуванням витраченого часу на дорогу до суду та очікування в суді (1 година) у розмірі 2684 грн.
Також колегія суддів не враховує витрати адвоката на ознайомлення і копіювання з документами для додатку до позовної заяви у розмірі 2684 грн, узгодження обраної схеми захисту з замовником у розмірі 2684 грн, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з консультації замовника з приводу обрання способу захисту та підготовки та подання до суду позовної заяви.
Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у зв'язку з неспівмірністю, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Керуюча компанія КОІН» витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 13420 грн.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» в особі свого представника адвоката Макаренка Віталія Сергійовича задовольнити частково.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» (ЄДРПОУ: 43593663, адреса: 65074, м. Одеса, вул. 2-й провулок Сурікова, 2-А, оф.102) заборгованість у розмірі 294189,23 грн за надання житлово-комунальних послуг.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» (ЄДРПОУ: 43593663, адреса: 65074, м. Одеса, вул. 2-й провулок Сурікова, 2-А, оф.102) витрати на правничу допомогу у розмірі 13420 грн.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» (ЄДРПОУ: 43593663, адреса: 65074, м. Одеса, вул. 2-й провулок Сурікова, 2-А, оф.102) судовий збір у розмірі 11032,13 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 17 жовтня 2025 року
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
В.В. Кострицький