24.10.2025 Справа №607/20044/25 Провадження №3/607/7404/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464661 від 25 вересня 2025 року вказано, що 18 вересня 2025 року о 08 год. 21 хв. в м. Тернопіль по вул. Лучаківського, 6, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом (далі - ТЗ) «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу, допустив наїзд на припаркований автомобіль
BMW 118D д.н.з. НОМЕР_4 , який припаркував водій ОСОБА_2 ; під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) транспортні засоби (далі - ТЗ) отримали механічні пошкодження, чим порушено п.2.3.б ПДР - порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, технічним станом, п.13.1 ПДР - водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стан у ТЗ повинен дотримуватися безпечної дистанції, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (а.с. 1).
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464666 від 25 вересня 2025 року водій ОСОБА_1 18 вересня 2025 року о 08 год. 21 хв. в м. Тернопіль по вул. Лучаківського, 6, керував ТЗ «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 , будучи причетним до ДТП місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10.а ПДР - залишення водіями ТЗ, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця ДТП, за що передбачена відповідальність за статтею 122-4 КУпАП (а.с. 2).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У судовому засіданні ОСОБА_1 засвідчив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, винуватим себе у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, визнав повністю, щиро розкаявся та просив обмежитися адміністративним стягненням у виді штрафу. Утім щодо наявності вини у вчиненні ним правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, заперечив. ОСОБА_1 зазначив, що не усвідомив того факту, що став учасником ДТП, оскільки контакт з іншим ТЗ був мінімальним і він його з об'єктивних причин не почув. Крім того, особою яку притягують до відповідальності, було надано розписку ОСОБА_3 , у якій остання зазначила, що претензій до ОСОБА_1 , пов'язаних з учиненням ним ДТП, немає, а заподіяна шкода відшкодована.
Взявши до уваги пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, крім визнання ним власної вини, доведена наступними матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464661 від 25 вересня 2025 року (а.с. 1);
- відеоматеріалами (а.с. 3);
- схемою місця ДТП, яка сталася 18 вересня 2025 року в м. Тернопіль по вул. Лучаківського, 6, 16 (а.с. 4);
- заявою ОСОБА_2 від 18 вересня 2025 року (а.с. 5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18 вересня 2025 року (а.с. 6);
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 18 вересня 2025 року (а.с. 7);
- рапортом поліцейського роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП І. Зелінського від 18 вересня 2025 року (а.с. 8);
- заявою ЄО 5684 від 18 вересня 2025 року (а.с. 9);
- протоколом огляду відеозапису від 25 вересня 2025 року (а.с. 10);
- фотоматеріалами (а.с. 11, 12);
- реєстраційною карткою ТЗ «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 , (а.с. 13);
- протоколом огляду транспортного засобу «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 від 25 вересня 2025 року (а.с. 14);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25 вересня 2025 року (а.с. 15);
- довідкою Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про те, що ОСОБА_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_5
(а.с. 16).
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Згідно з пунктом 2.3.б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
У п.13.1 ПДР України вказано, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція цієї норми передбачає відповідальність за вчинення дій на порушення існуючих ПДР України, які мали наслідком пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто власне порушення ПДР України, що не мало наслідком заподіяння такої шкоди, не утворюватиме склад адміністративного проступку, передбаченого статтею 124 КУпАП.
ОСОБА_1 визнав вину, його пояснення узгоджуються з матеріалами справи та є, на думку суду, достовірними і сумісні з проаналізованими у судовому засіданні доказами. Відтак, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, відповідальність за який встановлена статтею 124 КУпАП.
Отже, суд констатує, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, тобто порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні передбачено відповідальність, яка настає за статтею 122-4 КУпАП.
Згідно пункту 2.10.а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Тобто ПДР України встановлюють обов'язок для водіїв, які причетні до ДТП, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, відповідно невиконання наведеного припису ПДР України матиме наслідком притягнення до адміністративної відповідальності.
Утім, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу (прямого або не прямого), адже, відповідно до пункту 1.10 ПДР України залишення місця ДТП - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Тобто сам факт залишення місця ДТП є недостатнім для притягнення особи до адміністративної відповідальності; особа має усвідомлювати, що її дії протиправні й, що вона їх вчиняє для приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння.
Ураховуючи обставини ДТП, яка відбулася 18 вересня 2025 року о 08 год. 21 хв. в м. Тернопіль на вул. Лучаківського, 6, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він не усвідомлювала того факту, що став учасником пригоди, зважаючи на досліджені у судовому засіданні докази, суд констатує відсутність умислу у діях особи, яку притягують до відповідальності, спрямованого на приховання факту ДТП або обставин її скоєння.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 , суд вважає пояснення особи логічними, обґрунтованими та послідовними, а тому констатує відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного проступку, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.
При цьому, приймаючи рішення по суті справи, суд виходить з вимог статті 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, не підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - відсутність складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи наведене вище, суд констатує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.
Обираючи адміністративне стягнення, суд, відповідно до статті 33 КУпАП, бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його щире каяття, визнання вини в повному обсязі, відшкодування заподіяної шкоди, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, а тому доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 124 КУпАП.
Згідно статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті особою, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 величини прожиткового мінімуму, що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 36, 40-1, 122-4, 124, 245, 251, 280, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
4. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
5. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
6. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
7. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
8. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
9. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
11. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець