27.10.2025 Справа №607/15186/25 Провадження №3/607/5931/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та
23.07.2025 з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 325444 від 09 липня 2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи 09 липня 2025 року близько 20:15 год. у громадському місці, а саме у Тернопільському обласному медичному центрі соціально-небезпечних захворювань ТОР висловлювався нецензурною лайкою в присутності медичного персоналу, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, а отже, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 173 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 325445 від 09 липня 2025 року вказано, що 09 липня 2025 року близько 20:15 год. на вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, ОСОБА_1 не виконував неодноразове законне розпорядження поліцейського про припинення правопорушення, а саме дрібного хуліганства, що знайшло свій прояв у висловлюванні нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, поводив себе зухвало та нахабно, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 185 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД № 325444 та серії ВАД № 325445 від 09 липня 2025 року, в судове засідання не з'явився. Суд викликав ОСОБА_1 у судове засідання (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610270737687), утім, останній в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2025 року до ОСОБА_1 було застосовано привід через органи внутрішніх справ (Національну поліцію), який не було виконано.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (друге та третє речення).
Водночас згідно з частиною другої статті 268 КУпАП при розгляді
справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44,
статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Тож законодавець імперативно унормував, що справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 44,
статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП, мають бути розглянуті за обов'язкової присутності особи, яку притягують до відповідальності.
Таким чином, приписами частини другої статті 268 КУпАП процесуальна дискреція суду щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені зазначеними статтями (частинами статей) КУпАП, щодо присутності у судовому засіданні особи, яку притягують до відповідальності, суттєво обмежена порівняно з розглядом справ за іншими статтями КУпАП.
Частиною першою статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (перше речення пункту 1).
Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ навіть якщо національним законодавством певне діяння не визнається кримінальним правопорушенням, воно, з огляду на свою правову природу, може визнаватися таким, що має кримінально-правовий характер.
Так, у практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, на основі яких діяння можна вважати кримінальним (тест Енгеля), а саме: 1) з'ясування того, як його кваліфікують у національному праві: кримінальне правопорушення, адміністративне, дисциплінарне тощо; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи (рішення у справі Engel and others v. The Netherlands (заяви №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), §82, §83).
Беручи до уваги рішення ЄСПЛ Конституційний Суд України констатував, що такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням (абзац третій підпункту 2.6 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 05 липня 2023 року №5-р(ІІ)/2023).
Санкції статей (частин статей) КУпАП, перелік яких міститься у частині другій статті 268 КУпАП, передбачають можливість застосування такого адміністративного стягнення як арешт, відтак, за своєю юридичною природою ці адміністративні проступки за суворістю стягнення, яке може бути застосоване за їх вчинення, співмірні з діяннями кримінально-правового характеру. Отже, унормовуючи вимогу щодо обов'язкової присутності при розгляді справи особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, за правопорушення передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП законодавець, на думку суду, переслідував правомірну (легітимну) мету, спрямовану на встановлення додаткових процесуальних гарантій, зокрема у частині надання можливості особі безпосередньо у суді надати пояснення щодо обставин відповідної справи. Конструкція норми частини другої статті 268 КУпАП не передбачає можливості розглядати справи цієї категорії за відсутності особи, яку притягують до відповідальності.
ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушень, що передбачені статтями 173 та 185 КУпАП, отже, законом встановлено обов'язковість його присутності під час розгляду адміністративної справи. Судом було вжито необхідних процесуальних заходів для повідомлення та приводу ОСОБА_1 у судове засідання для розгляду його справи, зокрема, як було зазначено, судом надсилалася повістка про виклик в судове засідання, а також прийнято постанову про застосування стосовно цієї особи приводу через органи Національної поліції. Однак, в межах строків накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, а органи національної поліції не змогли виконати привід про доставку особи до суду.
Згідно з частиною другою статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 вчинив інкриміновані йому правопорушення 09 липня 2025 року, а отже, на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Тож суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 7, 9, 38, 173, 185, 247, 251, 268, 280, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 173 та 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
5. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець