Провадження № 2/537/1835/2025
Справа № 537/5065/25
24.10.2025 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Хіневич В.І., за участю секретаря судового засідання - Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , згідно якої прохає суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором позики №75913344 у розмірі 35 534 грн 05 коп., з яких: 10 550 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 984 грн 05 коп. - сума заборгованості за відсотками, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн.
В обґрунтуванні своїх вимог позивач зазначив, що 05.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75913344, згідно умов якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 550,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Того ж дня, позикодавець на виконання п.1 договору виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10 550 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
В подальшому 21.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2112 від 21.12.2021 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75913344 від 05.08.2021 року, що укладений між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1
31.03.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75913344 від 05.08.2021 року, що укладений між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Таким чином TOB «Фінпром Маркет» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та розмір заборгованості відповідача становить 35 534 грн 05 коп., з яких: 10 550 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 984 грн 05 коп. - сума заборгованості за відсотками.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та понесені судові витрати.
Одночасно позивачем подано клопотання про витребування доказів, де позивач прохає витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» наступні документи/інформацію: щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 , за період з 05.08.2021 року по 08.08.2021 року.
15.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» наступні документи/інформацію: інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 , за період з 05.08.2021 року по 08.08.2021 року.
В судове засідання позивач ТОВ «Фінпром Маркет» свого представника не направив, надав заяву відповідно до якої прохав розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги про стягнення заборгованості підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, правом на подання відзиву не скористався.
Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання без повідомлення причини своєї неявки та з урахуванням клопотання представника позивача, суд вирішив на підставі ст. 247, 280 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, дослідивши та проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, встановив наступне.
Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що 05.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75913344 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір), згідно умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики (п. 1).
Підпунктами 2.1- 2.3 передбачено, що сума позики - 10550 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка - 1,99%.
Відповідно до п. 3 договору, позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника(за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до Договору позики № 75913344 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 05.08.2021 року вбачається, що дата видачі кредиту - 005.08.2021, дата повернення кредиту - 04.09.2021, кількість днів у розрахунковому періоді - 30.
Як вбачається з Договору позики №75913344 від 05.08.2021 року, останній підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості..
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі №161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами договору позики та погодився з ними, що підтверджується підписанням ним за допомогою одноразового ідентифікатора документів Договору позики № 75913344 від 05.08.2021 та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору).
Також, матеріали справи містять докази щодо перерахування ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачу ОСОБА_1 коштів згідно Договору позики № 75913344 від 05.08.2021 року в сумі 10550 грн.
Згідно з договором, відповідач вказав картковий рахунок № НОМЕР_1 як реквізити для отримання грошових коштів, що мали бути перераховані позикодавцем відповідно до умов договору.
Так, на підтвердження перерахування коштів позивачем долучено до матеріалів позову платіжне доручення № 0346cc86-711e-457a-b708-773666bb5b45 від 05.08.2021 та довідку ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 15.07.2025 № КД-000038539/ТНПП, з якої вбачається, що товариство підтверджує виконання платіжної операції відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ним та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а саме перерахування грошових коштів у розмірі 10550 грн 05.08.2021 на платіжну картку № НОМЕР_1 із зазначенням отримувача «Опришко Артур».
Згідно отриманої судом відповіді від АБ "ПриватБанк" на ухвалу суду від 15.08.2025 року, за вих. № 20.1.0.0.0/7-250825/94732-БТ від 02.09.2025 року, вбачається, що на рахунок № НОМЕР_3 , який емітовано на ім'я ОСОБА_1 05.08.2021 року були зараховані кошти в сумі 10550 грн.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що матеріали справи містять докази щодо перерахування ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачу ОСОБА_1 коштів згідно договору позики № 75913344 від 05.08.2021 в сумі 10 550 грн.
Таким чином, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» належним чином виконало свої зобов'язання за Договором позики № 75913344 від 05.08.2021 року, надавши ОСОБА_2 грошові кошти у визначеному розмірі та на погоджених умовах. Водночас відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, унаслідок чого станом на 20.12.2021 року утворилася заборгованість у розмірі 35 534 грн 05 коп.
Стосовно поданих позивачем договорів факторингу та тверджень позивача про наявність у нього права вимоги до відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з матеріалів справи 21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія «Управління активами» було укладено Договір факторингу №2112, відповідно до умов якого TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Управління активами» право вимоги до позичальників в тому числі за Договором позики № 75913344 від 05.08.2021 року, що укладений між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . При цьому, згідно реєстру боржників до договору факторингу №2112, відступлено право вимоги за договором позики №75913344 від 05.08.2021 року до ОСОБА_1 в розмірі 35743 грн 40 коп.
В подальшому ТОВ «Фінансова Компанія «Управління активами» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Фінпром Маркет» відповідно Договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року, в тому числі і за Договором позики №75913344 від 05.08.2021 року, що укладений між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . При цьому, згідно реєстру боржників до Договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року, відступлено право вимоги за договором позики №75913344 від 05.08.2021 року до ОСОБА_1 в розмірі 35743 грн 40коп.
Наявні матеріали справи містять докази на підтвердження того, що за зазначеними Договорами Факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) фактор передав грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, як це передбачено договорами, а тому суду доведено, що клієнт відступив факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, враховуючи викладене, ТОВ «Фінпром Маркет» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов Договору позики №75913344 від 05.08.2021 року, що укладений між первісним кредитором TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 підписав договір позики, отримав кошти за даним договором, погодився з усіма викладеними у договорі умовами та взяв на себе зобов'язання належного виконання цих умов, про що свідчать його електронний підпис, доказів протилежного до суду не подано. Належних та допустимих доказів на спростування наявності заборгованості та її розміру до суду відповідачем також не подано. Відзиву на позовну заяву не надходило.
Суд визнає, що невиконанням умов договору порушені права нового кредитора у зобов'язанні, тому позивач має право вимагати повернення позичальником основного боргу (позики) за тілом 10550 грн, заборгованість за нарахованими відсотками 24984 грн 05 коп.
Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором позики №75913344 від 05.08.2021 в сумі 35 534 грн 05 коп., з яких: 10 550 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 984 грн 05 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача у разі відмови в позові на позивача.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення тож з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі - 2422,40 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Звертаючись з позовом позивач долучив договір про надання правової допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024 року укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, Витяг з Акту № 15-П приймання передачі наданої правничої допомоги за договором №01-11/2024 від 01.11.2024 року, акт приймання передачі справ на надання правничої допомоги до договору №01-11/2024 від 01.11.2024 року, платіжну інструкцію кредитового переказу від 26.06.2025 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).
У додатковій Постанові від 19 лютого 2020 року справі № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного суду, наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У Постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 24 жовтня 2019 року та у справі № 922/2685/19 від 08 квітня 2020 року визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В іншій своїй Постанові від 07.09.2020 року справа № 910/4201/1 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі N 922/1163/18.
Суд, досліджуючи надані докази щодо розміру та фактичного здійснення вказаних витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500 грн, з урахуванням встановлених та доведених обставин, вважає їх обґрунтованими і пропорційними до предмета спору, а також доведеними виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, відповідність принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.
Тож, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення, а саме у розмірі 3500 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612,629, 1054, 1048 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в AT «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за Договором позики №75913344 в розмірі 35534 грн 05, з яких: 10 550 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 984 грн 05 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в AT «ПУМБ», код банку - 334851) судовий збір у розмірі - 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі - 3500 грн.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич