справа № 753/9332/25
провадження № 22-ц/824/14568/2025
головуючий у суді І інстанції Колесник О.М.
21 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року у справі за скаргою ПрАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» до заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) БІЛАН ЮЛІЇ СТАНІСЛАВІВНИ, ОСОБА_2 про визнання дій щодо винесення постанови протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати вчинити дії,
У травні 2025 року ПрАТ «АК «Київводоканал» звернулося до суду зі скаргою, у якій вважало протиправними дії заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлії Станіславівни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року у справі № 753/5109/21, що має наслідки неналежного в подальшому виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року у справі № 753/5109/21.
У скарзі скаржник просив суд:
1) Визнати протиправними дії заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлії Станіславівни щодо винесення 30 квітня 2025 року постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з підстав пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
2) Скасувати постанову від 30 квітня 2025 року заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлії Станіславівни про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1;
3) Зобов'язати заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлію Станіславівну винести у виконавчому провадженні постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв'язку із скасуванням заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року у справі № 753/5109/21.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року скаргу ПрАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» задоволено.
Визнано дії заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) БІЛАН ЮЛІЇ СТАНІСЛАВІВНИ щодо винесення 30 квітня 2025 року постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» протиправними.
Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 квітня 2025 року, винесену заступником начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) БІЛАН ЮЛІЄЮ СТАНІСЛАВІВНОЮ на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Зобов'язано заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) БІЛАН ЮЛІЮ СТАНІСЛАВІВНУ винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року у справі №753/5109/21 на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Стягнуто з заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) БІЛАН ЮЛІЇ СТАНІСЛАВІВНИ на користь держави 3 633 грн 60 коп. судового збору.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Білан Ю.С. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення з заступника начальника Білан Ю.С. Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь держави 3 633,60 грн судового збору.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що заявники, які є стягувачами у виконавчому провадженні, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, не повинні сплачувати судовий збір як за подання скарги до суду першої інстанції, так і на наступних стадіях судового процесу (за подання апеляційної і касаційної скарг), оскільки така особа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, винесену за наслідками розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, прийнятого у провадженні, де стягувач вже сплачував судові витрати відповідно до законодавства, а покладення на таку особу обов'язку зі сплати судового збору не буде відповідати меті правосуддя - захисту прав і свобод.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
У судове засідання сторони не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову та електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції суду та рекомендованим повідомленням.
Клопотань про відкладення розгляду справи до Київського апеляційного суду не надходило, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
У частинах першій-третій статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як вбачається із апеляційної скарги Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року оскаржується лише в частині стягнення з заступника начальника Білан Ю.С. Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь держави 3 633,60 грн судового збору, а тому ухвала в іншій частині, а саме по суті скарги, апеляційним судом не переглядається.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Так, як вбачається із ухвали суду першої інстанції, судом за наслідками розгляду скарги ПрАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» було стягнуто з заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) БІЛАН ЮЛІЇ СТАНІСЛАВІВНИ на користь держави 3 633 грн 60 коп. судового збору.
Колегія суддів вважає, що таке рішення суду першої інстанції є помилковим з урахуванням наступного.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Стаття 1 Закону визначає поняття судового збору як збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат, які є коштами учасників справи, понесеними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Стаття 3 Закону визначає як загальний перелік об'єктів справляння судового збору, так і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується. Детальний і конкретний перелік найменувань процесуальних документів, дій, за які справляється судовий збір, та його ставки закріплені у частині другій статті 4 Закону, і цей перелік є вичерпним. А тому справляння судового збору за подання до суду інших процесуальних документів, які не визначені у частині другій статті 4 Закону, суперечить його вимогам.
Попри унормування в Законі питання справляння судового збору, розміри його ставок, до об'єктів справляння судового збору (частина перша статті 3) не віднесено скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України. Зазначені скарги не включено також до переліку заяв та клопотань, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 Закону). Виконавче провадження за своєю суттю є завершальною стадією судового провадження у конкретній справі (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Окреме провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця не відкривається.
Судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси (абзаци третій, четвертий підпункту 6.2 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 2- р(ІІ)/2023). ССПЛ у рішенні від 28 листопада 2006 року у справі "Apostol v. Georgia" (заява № -0765/02) наголосив, що "наявність остаточного та такого, що підлягає примусовому виконанню, судового рішення на користь заявника, яке набрало законної сили, навпаки, свідчить про те, що його судовий спір був обґрунтованим.
Отже, покладення обов'язку сплатити витрати для того, щоб це рішення було виконано, є обмеженням суто фінансового характеру і тому вимагає особливо ретельної перевірки з погляду інтересів правосуддя" (§ 60); "виконання обов'язку щодо забезпечення дійових прав за пунктом статті 6 Конвенції не означає лише брак утручання, але може вимагати від держави вжиття різних форм позитивних дій. Суд вважає, що, перекладаючи на заявника відповідальність за фінансове забезпечення організації виконавчого провадження, держава намагалася уникнути свого позитивного обов'язку організувати систему виконання судових рішень, яка була б дійовою як відповідно до приписів права, так і на практиці" (§ 64).
Підсумовуючи наведене слід зробити висновок про те що заявники, які є стягувачами у виконавчому провадженні, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, не повинні сплачувати судовий збір як за подання скарги до суду першої інстанції, так і на наступних стадіях судового процесу (за подання апеляційної і касаційної скарг), оскільки така особа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, винесену за наслідками розгляду скарги за рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, прийнятого у провадженні, де стягувач вже сплачував судові витрати відповідно до законодавства, а покладення на таку особу обов'язку зі сплати судового збору не буде відповідати меті правосуддя - захисту прав і свобод.
Так, Міністерство юстиції України через Державну виконавчу службу України здійснює керівництво органами державної виконавчої служби та контроль за їх діяльністю, добір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове і матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців, організовує виконання рішень відповідно до закону, надає роз'яснення та рекомендації щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Працівниками органів державної виконавчої служби є: державні виконавці; керівні працівники і спеціалісти Державної виконавчої служби України; управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим; обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районних, міських (міст обласного значення); районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції; є державними службовцями.
Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності працівників органів державної виконавчої служби та фінансування витрат на проведення та організацію виконавчих дій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, порядок формування яких встановлюється Законом України «Про виконавче провадження».
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки заступник начальника відділу ДВС є посадовою особою, а сам відділ є державним, такі скарги не вимагають відшкодування сплати судового збору саме за рахунок посадової особи, а тому суд першої інстанції помилково стягнув з заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Ю.С. на користь держави 3 633 грн 60 коп. судового збору.
Отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року в частині стягнення з заступника начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) БІЛАН ЮЛІЇ СТАНІСЛАВІВНИ на користь держави 3 633 грн 60 коп. судового збору скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2025 року.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба