ЄУН: 317/4632/25
Провадження №: 6/336/404/2025
іменем України
27 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Петренко Л.В., з участю секретаря судового засідання Нагорних О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу ЄУН 317/4632/25 (провадження № 6/336/404/2025) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович,
про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 29929 від 23 вересня 2021 року,-
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», (в особі представника Жеваги К.В.), за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заяву, в якій заявник просить замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Дінеро», на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17-Б, офіс 503, код ЄДРПОУ: 41153878) у виконавчому провадженні № 67165390, відкритому на підставі виконавчого напису № 29929, вчиненого 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою О.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Дінеро» заборгованості за кредитним договором в сумі 10998,00 грн.
Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області Каряки Д.О. від 17 вересня 2025 року цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, передати для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника заявника, заявлені вимоги підтримує.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, клопотань чи заяв про відкладення розгляду заяви до суду не надала, причини неявки суду не повідомила.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Дінеро» в судове засідання не з'явився, клопотань чи заяв про відкладення розгляду заяви до суду не надав, причини неявки суду не повідомив.
Приватний виконавець виконавчого Запорізької області Котула А.М. в судове засідання не з'явився, клопотань чи заяв про відкладення розгляду заяви до суду не надав, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до положень частини 3 статті 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши обґрунтованість заяви, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Котули А.М. перебуває виконавче провадження № 67165390, яке відкрито на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. за № 29929 від 23 вересня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості у сумі - 10998,00 грн.
Станом на дату подання заяви та розгляду заяви по суті виконавче провадження відкрито, що підтверджується інформацією з АСВП.
Приватний нотаріус КМНО Бригіда В.О. вчинив виконавчий напис за № № 29929 від 23 вересня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості за кредитним договором AG 5766815 від 15.10.2019 року у сумі - 10998,00 грн.
03 квітня 2025 року між ТОВ «Дінеро» (первісним стягувачем) та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» було укладено договір факторингу № 571/ФК-25, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» відступило шляхом продажу ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» належні йому права вимоги до боржників.
ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором AG 5766815 від 15.10.2019 року.
Останнє відоме місце проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX створено Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) у складі територій Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Комишуваської селищної, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Новоолександрівської сільської, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Таврійської сільської, Тернуватської селищної, Широківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Ліквідовано: у Запорізькій області: Бердянський, Більмацький, Василівський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Кам'янсько-Дніпровський, Мелітопольський, Михайлівський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький, Чернігівський, Якимівський райони.
Відповідно до п. 3-1 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
До набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, с. Одарівка входило до складу Комишуваської територіальної громади Оріхівського району Запорізької області (відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» від 12 червня 2020 року № 713-р). Тобто територія с. Одарівка відносилась до територіальної одиниці Оріхівського району Запорізької області та знаходиться в межах територіальної юрисдикції Оріхівського районного суду Запорізької області.
Згідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 29/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області на Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Відтак, місцевим судом, який здійснює повноваження у межах територіальної юрисдикції Оріхівського району Запорізької області, є Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
На підставі ч. 4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
В даному випадку представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» звертається з вимогою про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом, вчиненим нотаріусом.
Спірні правовідносини регулюються окремим розділом Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зокрема статтями 442, 446.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII (далі - Закон N 1404-VIII,) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно із частинами першою та другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
ЦПК України містить статтю 446, яка визначає підсудність вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), а саме - вони вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Тому питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції з урахуванням положень частини другої статті 446 ЦПК України, тобто судом за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду висловлені в постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), де ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС щодо юрисдикційності розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, визначивши, що така заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі N 823/2042/16 (провадження N 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі N 635/551/17 (провадження N 14-79цс20).
Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення "несудового" органу, то Велика Палата Верховного Суду зробила такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі N 280/456/20 (провадження N К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі N 822/1659/18 (провадження N К/9901/63678/18) про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону N 1404-VIII.
Імперативними приписами частини п'ятої статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону N 1404-VIII є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону N 1404-VIII, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Відповідно до статті 88 Закону України від 02 вересня 1993 року N 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон N 3425-XII) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.
За вимогами статті 91 Закону N 3425-XII виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону N 1404-VIII.
Вчинення виконавчих написів нотаріусами врегульовано у главі 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статтях 16-19 глави 3 розділу І книги першої Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, нотаріусом, шляхом самозахисту.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Отже, виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судовій) надання захисту таким правам та інтересам.
У Правилах професійної етики нотаріусів України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2013 року N 2104/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2013 року за N 1730/24262, зазначено, що професійна поведінка нотаріусів України ґрунтується, зокрема, на принципі незалежності, який передбачає те, що специфіка цілей і завдань нотаріату вимагає належне здійснення нотаріальної діяльності, максимальну незалежність нотаріуса, свободу від будь-якого впливу чи тиску та від неправомірного втручання в його діяльність.
З урахуванням зазначеного необхідно дотримуватися принципу незалежності здійснення нотаріальної діяльності та частини другої статті 19 Конституції України.
Отже, згідно із правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі N 183/4196/21 заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 29929 від 23 вересня 2021 року, підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 512, 514, 516ЦК України, ст. 55, 442, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 29929 від 23 вересня 2021 року - задовольнити.
Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні № 67165390, яке відкрито та перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Котули Артема Михайловича на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. за № 29929 від 23 вересня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості за кредитним договором AG 5766815 від 15.10.2019 року у сумі - 10998,00 грн.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: