ЄУН: 336/8837/24
Провадження №: 1-кп/336/675/2025
27 жотвня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі прокурора ОСОБА_5 , захисників адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Запоріжжі обвинувальний акт по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 111 КК України, ч.1 ст. 258 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 111 КК України, -
Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченим на 60 днів строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав власне клопотання за вказаними у ньому доводами.
У судовому засіданні сторона захисту заперечила на клопотання як на безпідставне та необгрунтоване.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора та перевіривши його доводи матеріалами кримінальної справи, суд, вирішуючи клопотання про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу, виходить з наступного.
При продовженні строку дії запобіжного заходу має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)).
Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Обґрунтованість висунутої обвинуваченим підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред'явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам за ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку, обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Встановлено, що обвинувачені обвинувачується у вчиненні зокрема особливо тяжкого кримінального правопорушення (злочину за ч.2 ст. 111 КК України), за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину (позбавлення волі), можуть вдатися до відповідних дій.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України (зі змінами № 2198-IX від 14.04.2022) під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Суд вважає, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу обом обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, на даному етапі не зменшились.
Оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання ними процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою.
Встановлені судом ризики є надзвичайно високими, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, яке відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м'який запобіжний захід, не здатний забезпечити виконання обвиниваченими процесуальних обов'язків, а також запобігти наявним ризикам.
На переконання суду продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який в цьому випадку полягає у необхідності забезпечення права учасників справи на розгляд справи у розумний строк та усунення небезпеки вчинення протиправних діянь обвинуваченими та, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи, що обвинувачені підозрюються у скоєнні особливо тяжкого злочину, в Україні діє воєнний стан, тож суд не визначає розмір застави, керуючись положеннями ст. 183 ч. 4 КПК України, яка вказує, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 34, 55, 61, 62, 181, 197, 199, п.4 ч.3, ст. ст. 331, 392, КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, визначивши строк дії цієї ухвали до 25 грудня 2025 року включно.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, визначивши строк дії цієї ухвали до 25 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Визначення часу та дати оголошення повного тексту ухвали - 14-00 год. 27.10.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2