Справа №:755/25532/14-ц
Провадження №: 6/755/407/25
"22" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Гаврилової О.В.,
за участю секретаря Гречаної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Сенс Банк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 755/25532/14-ц, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 03 листопада 2014 року на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Acoцiaцiї українських банків від 20 травня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість в розмірі 332 965,11 грн, а також витрати пов'язані з розглядом справи в третейському суді в сумі 3 729,65 грн та 243,60 грн. судового збору визнати.
Заява обґрунтована тим, що 20 травня 2014 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків, у складі третейського судді Ярошовця В.М., у справі № 744/14, було ухвалено рішення про стягнення із заявника на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по кредиту у сумі 332965, гривень 11 копійок. На підставі даного рішення суду, 16.10.2014 року Дніпровським районним судом міста Києва по справі №755/25532/14-ц було винесено ухвалу про видачу виконавчого листа у вказаній справі та передачі його стягувачу. 01.09.2021 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Бурко Арсен Мохаммед виніс постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 27.10.2020, ця постанова не оскаржена, що, за доводами скарги, тягне за собою наслідки ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», тому, на думку заявника, жодна вимога не підлягає примусовому здійсненню за будь-якого розгляду спору, після цього припинені зобов'язання по сплаті суми кредиту, так як виконавче провадження закінчено.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань до суду не подали.
У відповідності до ч.3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за відсутності учасників справи.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК, суд розглянув справу за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частина 2 ст. 389-7 ЦПК України (в редакції, що діяла на час видачі виконавчого листа) передбачала, що заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Згідно з ч. 1 ст. 389-11 ЦПК України (у відповідній редакції), за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Судом установлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року постановлено видати виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20 травня 2014 року по справі за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість в розмірі 332 965,11 грн, а також витрати пов'язані з розглядом справи в третейському суді в сумі 3 729,65 грн. та 243,60 грн. судового збору. (т.1 а.с.18)
03 листопада 2014 року видано виконавчий лист (т.1 а.с.61)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва 16 березня 2020 року задоволено заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк», замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» його правонаступником - Акціонерним товариством «Альфа-Банк» по виконавчому листу № 755/25532/14-ц, виданому Дніпровським районним судом м. Києва 03 листопада 2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 332 965,11 грн, а також витрати пов'язані з розглядом справи в третейському суді в сумі 3 729, 65 грн. та 243, 60 грн. судового збору (т. 1 а.с. 52-55).
Постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року залишено без змін (т.1 а.с. 131-137).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва 03 серпня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, постановлено виконавчий лист № 755/25532/14-ц, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 03 листопада 2014 року на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20 травня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість в розмірі 332 965,11 грн, а також витрати пов'язані з розглядом справи в третейському суді в сумі 3 729,65 грн та 243,60 грн судового збору визнати таким, що не підлягає виконанню. (т.1 а.с.202-205)
Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк», скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року та прийнято нову постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. (т.2 а.с.14-23)
Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Тобто, виконавчий лист, є похідним від судового рішення, яке набрало законної сили.
В той же час, відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Заявник просить визнати виконавчий лист № 755/25532/14-ц, виданий Дніпровським районним судом міста Києва 03 листопада 2014 року таким, що не підлягає виконанню, з підстав винесення приватним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження.
До матеріалів заяви долучена постанова приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурка А.М. від 01 вересня 2021 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 755/25532/14-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 03 листопада 2014 року.
Зі змісту цієї постанови приватного виконавця вбачається, що підставою її винесення вказана ухвала Дніпровського районного суду міста Києва 03 серпня 2021 року, яка набрала законної сили 19 серпня 2021 року, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №755/25532/14-ц, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 03 листопада 2014 року визнано таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Проте, постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 755/25532/14-ц скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року та прийнято нову постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Отже, передчасно винесена приватним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження, прийнята на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року, яка скасована постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, не може бути визначеною ст. 432 ЦПК України підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Посилання заявника на те, що постанова приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 01 вересня 2021 року не оскаржена, не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за відсутності правомірності закриття виконавчого провадження на підставі ухвали місцевого суду, яка в подальшому була скасована судом апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, суд не вбачає визначених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Сенс Банк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 10, 258-261, 353, 354, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Сенс Банк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: