Справа № 569/9744/14-ц
16 липня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Крижової О.Г.
секретар судового засідання Соколова В.В.
за участі представника заявника Іщук Н.В.
стягувача ОСОБА_1
та представника стягувача - Станкевича В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Рівне заяву Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну боржника у виконавчому провадженні,-
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони у виконавчому провадженні №46623032 з примусового виконання виконавчого листа №569/9744/14-ц від 28.01.2015 Рівненського міського суду Рівненської області із ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_3 .
Свої вимоги мотивує тим, що у відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління юстиції перебуває виконавче провадження №46623032 з примусового виконання виконавчого листа №569/9744/14-ц від 28.01.2015 Рівненського міського суду Рівненської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 6000 дол.США, що станом на день пред'явлення позову по курсу НБУ складає 71280 грн та судових витрат по справі в розмірі 713 грн. 24.02.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 03.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
З поданої ОСОБА_1 скарги було встановлено, що за ОСОБА_2 відкрито спадкову справу №9/2018 за заявою його дружини ОСОБА_3 . З інформаційної довідки встановлено, що 02.07.2021 приватним нотаріусом Плетньовим В.О. видано свідоцтво про право на спадщину, бланк НРЕ 480571, номер в реєстрі 906. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_2 і крім його майна приймає обов'язок виконання його зобов'язань, які були в нього не виконані на момент смерті, ОСОБА_3 є правонаступником.
08.07.2025 у своїй заяві, представник ОСОБА_3 зазначила, що в матеріалах заяви відсутні відомості, щодо того, чи пред'явлені кредитором вимоги до спадкоємців боржника у строки, визначені ЦК України, який розмір боргу боржника (спадкодавця) на момент заявленого про зміну сторони виконавчого провадження, як і не міститься інформації про те, чи стягувалися кошти у боржника у період, допоки виконавче провадження було відкритим. Також зазначає, що ОСОБА_3 не є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник ДВС підтримав заявлені вимоги та просив заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Стягувач та його представник у судовому засіданні наполягали на задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Представник заінтересованої особи у судову засіданні не з'явився, про час, місце та дату судового розгляду була повідомлена належним чином, згідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Заслухавши учасників судового розгляду та вивчивши заяву про заміну стягувача, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2014 заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 6000 дол.США, що станом на день пред'явлення позову по курсу НБУ України складає 71280 грн.
24.02.2015 державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
24.02.2015 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
03.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження»
За результатами розгляду скарги стягувача та результатами перевірки виконавчого провадження 03.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
З відповіді Рівненської міської державної нотаріальної контори до якої долучено інформаційну довідку зі спадкового реєстру, вбачається, що в спадковому реєстрі наявний чинний запис №63217194 (запис в нотаріуса 9-2018) про реєстрацію спадкової справи приватним нотаріусом Плетньовим В.О. З інформаційної довідки вбачається, що 02.07.2021 приватним нотаріусом Плетньовим В.О. видано свідоцтво про право на спадщину, бланк НРЕ 4805, номер в реєстрі 906.
Виконання судових рішень, у тому числі в цивільних справах, є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.
За змістом частин 1, 2 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно із частиною 5 статті 15Закону України «Про виконавчепровадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.10.2023 по справі №523/2357/20 дійшла висновку, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.
У свою чергу, відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, обов'язок з виконання грошового зобов'язання, що належав спадкодавцю за життя. Цей обов'язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.
Відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є можливим.
Згідно із статтею 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Оскільки зі смертю боржника його грошові зобов'язання включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов'язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (пункти 57-62), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (пункт 69.5), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 39), від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (пункти 99-100)).
Частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
ОСОБА_1 звернувся до відділу двс у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження 06.02.2025. З скарги вбачається, що він в січня 2025 звернувся до відділу двс із заявою про надання інформації про хід виконавчого провадження. Листом відділу двс від 22.01.2025 за №1444 йому було повідомлено, про те, що виконавче провадження №46623032 з виконання виконавчого листа №569/9744/14-ц виданого 28.01.2015 Рівненським міським судом Рівненської області закінчене 03.07.2018 у зв'язку із смертю боржника.
З цього часу стягувач (кредитор) міг знати про прийняття спадщини боржника його спадкоємцями і звернувся до державного виконавця з вимогою скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.07.2018 №46623032, відновлення виконавчого провадження та здійснення дій щодо заміни вибулої сторони її правонаступником.
Стаття 1281 ЦК України не вказує, яким чином така вимога повинна здійснюватись.
Суд вважає, що звернення стягувача (кредитора) до виконавця із заявою про заміну сторони виконавчого провадження є також вимогою кредитора до спадкоємця в розумінні статті 1281 ЦК України. До схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 по справі №916/617/17.
Доказів що, спадкоємець на виконання ч.1 статті 1281 ЦК України повідомила кредитора (боржника) про смерть ОСОБА_2 матеріли заяви не містять.
Таким чином, обставина самостійного інформування спадкоємцем кредитора про смерть боржника є не доведеною.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
На підставі викладеного суд вважає, що оскільки у ОСОБА_2 на момент смерті залишалось невиконане зобов'язання щодо погашення заборгованості перед ОСОБА_1 слід замінити вибулого (померлого) боржника ОСОБА_2 на його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.442, 446 ЦПК України, суд,
Заяву Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну боржника у виконавчому провадженні - задовольнити.
Замінити стягувача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на його правонаступника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 у виконавчому провадженні №46623032 з примусового виконання виконавчого листа №569/9744/14-ц від 28.01.2015 Рівненського міського суду Рівненської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Заявник : Відділ ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Рівне вул.Замкова 22а, код ЄДРПОУ
35007146.
Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Боржник : ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА