27 жовтня 2025 року м. Рівне №460/16631/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634;
зобов'язання відповідача оформити і видати позивачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634, за встановленою формою згідно з Додатками №№ 4, 5, 6 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", за прирівняною посадою, яку позивач займав за останнім місцем роботи.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що він працював на посадах в органах місцевого самоврядування, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII. З метою отримання довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою. Однак, відповідач відмовив позивачу у видачі запитуваних довідок, мотивуючи це тим, що з набранням чинності Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III, проходження служби в органах місцевого самоврядування не належить до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки в силу вимог пункту 4 частини другої статті 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III. З огляду на вказане, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
03.10.2025 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що посади в органах місцевого самоврядування не належать до посад державної служби. Після набрання чинності Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III відбулося розмежування посад державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування. Крім того, ні Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, ні Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III, не передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування прирівнюється до державної служби. Також, відповідач звернув увагу на те, що відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, остання займана позивачем посада не належить до посад державних службовців. Крім того, відповідач вказує, що класифікація посад в органах місцевого самоврядування у 2023 - 2024 роках, як це було зроблено з посадами державної служби згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2023 № 1109 "Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році", не проводилась. Вказане вище, на думку відповідача, додатково вказує на відсутність підстав для видачі позивачу запитуваних довідок на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб". Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.
09.10.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.
10.10.2025 відповідачем подано до суду заперечення, в яких наведено аргументи та мотиви відхилення пояснень наведених позивачем у відповіді на відзив.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
03.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТ до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи.
09.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТ до суду від позивача надійшло заперечення на клопотання про залучення третьої особи.
Ухвалою суду від 24.10.2025 в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи відмовлено.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
У трудовій книжці серії НОМЕР_1 (дата заповнення 03.09.1985) містяться наступні записи про періоди трудової діяльності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ):
з 17.10.1995 по 24.01.1999 - начальник відділу комунального майна Департаменту економіки міста. Прийнято присягу державного службовця. Присвоєно 5 категорію 9 ранг державного службовця згідно статтею 26 Закону України "Про державну службу";
з 25.01.1999 по 04.09.2002 - начальник відділу комунальної власності Департаменту економіки міста;
01.09.2001 прийняв присягу посадових осіб місцевого самоврядування;
15.02.2002 відповідно до статті 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" присвоєно 9 ранг посади, віднесений до 5 категорії;
з 05.09.2002 по 10.06.2004 - начальник відділу комунального майна Управління комунальної власності міста;
з 07.07.2005 по 06.10.2006 - директор Рівненського обласного центру зайнятості; присвоєно 8 ранг державного службовця;
з 09.07.2007 по 19.07.2007 - радник голови Рівненської обласної ради; присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
з 20.07.2007 по 09.10.2008 - помічник першого заступника голови Рівненської обласної ради;
з 10.10.2008 по 26.03.2009 - помічник першого заступника голови Рівненської обласної ради відділу забезпечення діяльності керівництва обласної ради виконавчого апарату Рівненської обласної ради;
з 27.03.2009 по 20.12.2010 - начальник відділу "Єдиний дозвільний офіс у м. Рівному";
з 21.12.2010 по 21.11.2011 - начальник відділу - державний адміністратор відділу "Єдиний дозвільний офіс у м. Рівному";
з 05.03.2014 по 04.09.2018 - начальник управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій виконавчого комітету Рівненської міської ради; присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
з 05.09.2018 по 03.10.2022 - заступник начальника управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій Рівненської міської ради; присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
з 04.10.2022 по 31.07.2025 - заступник начальника управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради (звільнений з посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 29.07.2025 про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, за встановленою формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб". Вказана заява отримана відповідачем 30.07.2025 та зареєстрована за вхідним № 120-02-6467/25.
Листом від 08.08.2025 за № 08-114 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для видачі запитуваної довідки. Таке рішення, як слідує із змісту листа, відповідач мотивував тим, що з набранням чинності Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (04.07.2001) проходження служби в органах місцевого самоврядування не є проходженням державної служби та посади в органах місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Крім того, ні України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, ні Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III, не було передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування прирівнюється до державної служби, а, отже, і посади в органах місцевого самоврядування не прирівнюються до посад державної служби. З огляду на вказане, у листі відповідач виснував, що правові підстави для видачі запитуваних позивачем довідок згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (зі змінами), відсутні, оскільки їх форма передбачена до заповнення про складові заробітної плати державного службовця, а не посадової особи органу місцевого самоврядування.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Згідно з Преамбулою, цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами частини дев'ятої статті 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону № 3723-XII).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Підпунктом 1 пункту 2 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього Розділу.
Згідно з пунктом 10 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 11 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ, перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Розділом XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Так, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 вказаного Закону і Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.
При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється згідно з законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (пунктом 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ).
Матеріалами судової справи стверджується, що позивач станом на 01.05.2016 працював на посаді начальника управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій виконавчого комітету Рівненської міської ради та мав понад 10 років стажу в органах місцевого самоврядування/державної служби.
Суд зауважує, що спірним питанням у цій справі є право позивача на зарахування стажу роботи на посадах в органах місцевого самоврядування до стажу роботи на посадах державної служби та отримання довідок про складові заробітної плати державного службовця.
Так, правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III).
Служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (стаття 1 Закону № 2493-III)
Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні статті 2 Закону № 2493-III, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Статтею 14 Закону № 2493-III встановлено класифікацію посад в органах місцевого самоврядування (сім категорій).
Посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад віднесено до 4 категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2493-III, дія Закону № 3723-ХІІ поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.
Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" дію Закону України "Про державну службу" поширено на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 229, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VIII, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Отже, викладеними нормами законодавства передбачено віднесення до стажу державної служби часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, які визначені Законом № 2493-ІІІ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 735/939/17 та в постанові від 19.03.2019 у справі № 357/1457/17.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 10.05.2018 у справі № 351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом № 889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону № 889-VIII та пункту 4 Порядку № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах установлених на той час законодавством.
З огляду на вказану вище правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що оскільки позивач станом на 01.05.2016 працював на посаді начальника управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій виконавчого комітету Рівненської міської ради та мав понад 10 років стажу державної служби / в органах місцевого самоврядування, які віднесені до відповідної категорії посад державної служби. Отже, відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII, такі мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом № 889-VIII.
Суд зазначає, що для звернення до органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії державного службовця на підставі пунктів 2, 10, 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3722-ХІІ особа повинна попередньо отримати довідки про розмір заробітної плати для обчислення розміру її пенсії.
Порядок видачі довідок, які видаються для призначення пенсій державним службовцям згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу та відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII Про державну службу передбачений Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622).
Щодо доводів відповідача про неможливість видачі довідок з огляду на те, що класифікація посад в органах місцевого самоврядування у 2023 - 2024 роках, як це було зроблено з посадами державної служби згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2023 № 1109 "Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році", не проводилась, то суд вказує на таке.
Так, 20.07.2024 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", якою, зокрема, абзац шостий пункту 4 Порядку № 622 викладено у такій редакції: за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Пунктом 4-1 Порядку № 622 визначено, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 4-2 Порядку № 622, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком № 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком № 6.
Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.
За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
У свою чергу, Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634.
Додатком 4 до Порядку № 622 встановлена форма довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)
Додатком 6 до Порядку № 622 встановлена форма довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Отже, за змістом вказаних приписів для призначення пенсії державного службовця видаються довідки, форми яких передбачені додатками № 1-6 до Порядку № 622 залежно від того, чи проведено класифікацію посад державних службовців.
Оскільки позивач працював на посадах місцевого самоврядування, які не підлягали класифікації, та враховуючи, що період роботи на посадах місцевого самоврядування враховуються до стажу роботи державного службовця, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії повинні видаватися за формою, передбаченою додатками 4 та 6 Порядку № 622.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак позовну заяву належить задовольнити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, за подання даного адміністративного позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн, а тому судові витрати останнього в частині сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634.
Зобов'язати Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради оформити і видати ОСОБА_1 у довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634, за встановленою формою згідно з Додатками №№ 4, 6 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", за прирівняною посадою, яку ОСОБА_1 займав за останнім місцем роботи.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради суму судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн, 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27.10.2025.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач - Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради (вул. Поштова, буд. 2, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ/РНОКПП 02739212).
Суддя Ольга ПОЛІЩУК