Справа № 369/10158/24
Провадження №2-ві/369/47/25
27.10.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Трунова Юрія Анатолійовича про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни по цивільній справі № 369/10158/24 за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 треті особи Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_4 про визнання права власності, визнання недійним та скасування рішень,
У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/10158/24.
09.10.2025 року на адресу суду надійшов відвід від представника ОСОБА_1 - адвоката Трунов Юрія Анатолійовича. Свою заяву мотивував тим, що ухвалою суду було задоволено клопотання про участь представника позивача - адвоката Опалюк С.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 09.10.2025 року представник позивача очікував підключення в системі ВКЗ для участі адвоката у даній справі, але суд безпідставно його не під'єднав та закрив підготовче засідання без його участі, тим самим порушив право позивача. Враховуючи викладені обставини просив суд відвести суддю Пінкевич Н.С.
На підставі вищевказаного заявник просив суд відвести суддю Києво- Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від розгляду в справі 369/10158/24.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2025 року (суддя Пінкевич Н.С.) заяву про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич передано на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 жовтня 2025 року, заява про відвід судді передана до провадження судді Янченка А.В.
Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку про безпідставність такого відводу з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Надаючи оцінку доводам заявника, суддя відзначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який з-поміж іншого обґрунтує будь-яке висунуте проти нього кримінальне обвинувачення.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ зазначив, що безсторонність суду означає відсутність упередженості та включає в себе суб'єктивний та об'єктивний критерії.
Визначаючи суб'єктивну складову зазначеного поняття, ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії» визначив, що у ході перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Таким чином, критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об'єктивності.
Об'єктивну складову категорії «безсторонній суд» ЄСПЛ визначив у справі «Фей проти Австрії», зазначивши, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, безсторонність судді може викликати сумніви, коли є підстави побоюватися, що суддя перебуває у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі.
ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії» зазначив, що суддя вважається неупередженим, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Крім того, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Отже, при вирішенні питання відводу судді слід виходити із комплексної оцінки поняття неупередженості судді. Обставинами, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, можуть бути незаконні дії судді під час розгляду справи, висловлення думки щодо обґрунтованості вимог, що розглядаються, особистих якостей учасників процесу, ігнорування законних інтересів сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, неоднакове ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.
Дослідивши матеріали справи суд не погоджується з доводами заявника, оскільки особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
А тому, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про безпідставність заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Трунова Юрія Анатолійовича про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни по цивільній справі № 369/10158/24, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Трунова Юрія Анатолійовича про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни по цивільній справі № 369/10158/24 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Янченко