Справа № 369/8666/25
Провадження № 2/369/7637/25
27.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участі секретаря судового засідання Борщ Ю.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну залиттям квартири у розмірі 113 252 грн 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн 00 коп., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка була пошкоджена внаслідок залиття, яке сталося з вини відповідача - власника квартири за адресою: АДРЕСА_2 , чим позивачу була спричинена майнова шкода в розмірі 113252 грн та моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 10000 грн.
Відповідач надала відзив на позов, в якому вимоги позовної заяви не визнала, посилаючись на те, що позивач не довела наявність пошкодження її квартири внаслідок залиття, яке сталося з вини відповідача, а також розмір спричиненої майнової та моральної шкоди.
Зокрема, наданий позивачем на підтвердження факту залиття її квартири акт є недопустимим доказом, оскільки містить недоліки, а саме: а) в преамбулі зазначено про 2-х членів комісії, а підписи на ньому поставили 3 особи; б) зазначено посаду тільки одного члену комісії (такої посади, як «член (управдом)» не існує); в) Акт не затверджено начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (підпис голови правління ОСББ в графі «при цьому була присутня комісія у складі» не може вважатися затвердженням Акту в розумінні п. 2.3.6. Правил); г) Акт не містить інформації про присутність потерпілої особи та особи, яку вважають винною, так само не містить їх підписів (відповідні графи Акту порожні та без будь-яких відміток); д) Акт не містить дати (хоча б орієнтовної) заподіяння шкоди для визначення часу, що сплив з моменту заподіяння шкоди до дати огляду; е) Акт не містить обсягів необхідного ремонту приміщень квартири, переліку пошкоджених унаслідок залиття речей та їхньої орієнтовної вартості. Виходячи з викладеного, Акт від 12.01.25р. не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені особи, які допустили таке залиття, причинно- наслідковий зв'язок між вказаною причиною залиття та пошкодженнями, інші необхідні для такого документа реквізити.
Висновок експерта, наданий позивач, є неналежним доказом, оскільки містить в собі неточності та суперечності, зокрема, висновок містить невідповідність пошкоджень, зазначених в акті, та пошкоджень, виявлених експертом, обстеження було проведене через понад 2 місяці після дати складання Акту залиття. Коефіцієнт зносу матеріалів, встановлений експертом в розмірі 15%, є заниженим. Безпідставним є висновок про необхідність заміни шпалер та всього ламінату зі зняттям всіх плінтусів, дверей, радіаторів, розеток, в тому числі заміни ламінату під шафою-купе, де не було води, замість заміни декількох панелей ламінату. Вартість самої експертизи завищена в 4 рази в порівнянні з відомостями на сайті, а експерт перебуває в м. Одесі.
Розмір моральної шкоди позивачем також не доведений. Так, в позовній заяві не зазначено про будь-які страждання позивача, порушення її життєвих зв'язків, позбавлення позивача можливостей реалізації своїх звичок. А пошкодження квартири, заявлені позивачем, не можуть призвести до таких наслідків.
Крім того, у відзиві зазначено, що чоловік відповідача є засновником компанії, яка протягом багатьох років виконує будівельні та оздоблювальні роботи. За висновком опитаних ним спеціалістів, максимальна вартість ремонту з урахуванням всіх описаних у Акті пошкоджень, без їх поділу на ті, які виникли в 2025 р., та ті, які виникли раніше, за 10 років експлуатації квартири, не може перевищувати 25 000грн. Саме категоричність таких оцінок одразу декількох спеціалістів стала причиною небажання Відповідача навіть обговорювати виплату компенсації у розмірі понад 100 000грн, яка є завищеною в 4- 5 разів та абсолютно неадекватною як стану приміщення, так і характеру пошкоджень.
Таким чином, у разі доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями/ бездіяльністю Відповідача та конкретними пошкодженнями в квартирі Позивача та встановлення реальної, а не вигаданої вартості відновлювальних робіт, метою яких буде не новий ремонт квартири, а саме відновлення пошкоджених частин коридору та кухні, Відповідач буде готова відшкодувати цю вартість навіть добровільно, без судового рішення.
Позивач надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідач у відзиві не спростовує, що саме її квартира АДРЕСА_3 була обстежена комісією, в якій була встановлена поломка котла, що спричинило витік води. Сам відзив має суперечності, оскільки з нього слідує , що відповідач могла б погодитися на відшкодування вартості ремонту, якщо б позивач погодилася на значно меншу суму. Позивач запрошувала відповідача на огляд експертом квартири, проте відповідач не з'явилася. Висновок експерта є обґрунтованим, адже ремонт частини ламінату та шпалер не можливий, а отже, експерт врахувала вартість заміни пошкоджених матеріалів для всієї кімнати. Також позивач зазначила, що спричинення шкоди її майну не може не спричиняти їй моральні страждання, в які входять також необхідність докладати зусилля з відновлення її порушених прав.
Відповідач ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , заявила клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі, на вирішення якої просила поставити питання: 1. Які з наявних у коридорі та кухні квартири АДРЕСА_4 пошкодження були заподіяні в період з 01.01.2025 до 12.01.2025 та мають беззаперечний причинно-наслідковий зв'язок з проникненням води з розташованої над нею квартири АДРЕСА_3 ? 2. Яка ринкова вартість відновлювального ремонту приміщень коридору та кухні квартири АДРЕСА_4 після пошкоджень, заподіяних в період з 01.01.2025 до 12.01.2025 внаслідок проникненням води з розташованої над нею квартири АДРЕСА_3 ?
Позивач надала заперечення на заяву про проведення повторної експертизи.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у задоволенні заяви ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , про призначення судової експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, було відмовлено.
В судовому засіданні позивач, її представник та відповідач підтримали вимоги своїх заяв по суті справи.
В судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_5 , яка пояснила, що вона виїжджала за адресою квартири, належної позивачу та встановила наявність пошкоджень, які відповідали акту залиття, наданого позивачем. Також експерт зазначила, що на момент огляду було можливо візуально відрізнити давність різних пошкоджень, в тому числі пошкодження від зазначеного в акті залиття, які вона встановила. Вартість відновлювального ремонту пораховані нею відповідно до Методик, перелічених у висновку. Відновлювальний ремонт в квартирі неможливо провести без заміни всього ламінату та шпалер в кімнаті, оскільки неможливо підібрати один і той самий розмір та відтінок кольору, навіть якщо брати той же самий матеріал, того ж самого виробника. Відповідно до використаних нею методик з підрахунку розміру шкоди заміна лише частини пошкодженого ламінату та шпалер не передбачено. Експерт не встановлювала причини залиття, оскільки вказане питання не ставилося для дослідження, експерт не мала можливості потрапити до квартири, що знаходилася вище. Щодо спливу часу між датою проведення дослідження та датою пошкодження майна експерт пояснила, що на розмір шкоди сплив такого часу не вплинув, адже деякі пошкодження матеріалів проявляються через певний проміжок часу, і навпаки деякі пошкодження зі спливом часу можуть зникнути через висихання води без видимої шкоди. Ціни будівельних матеріалів та робіт, використані для підрахунку шкоди у висновку, є нижчими за ринкові.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
12.01.2025 комісія у складі голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕСІ 19" Солдаткіна О.С., а також ОСОБА_6 , ОСОБА_7 здійснили обстеження квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , та встановили, що квартира АДРЕСА_5 була залита через поломку котла опалення, що знаходився в квартирі АДРЕСА_3 поверхом вище, та протікання води з нього, про що булу складено акт №1/25 від 12.01.2025. В акті були зафіксовані виявлені пошкодження, а саме: в коридорі пляма на фарбованій гіпсокартонній стіні (2м2), в кухні здувся ламінат площею близько 5м2, зіпсовані шпалери (3м2), здулися дерев'яні частини меблів (декілька полиць і цоколь), зіпсовано поверхню стола. Також в акті зазначено, що винуватець шкоди відмовився від підпису.
Відповідно до висновку експерта ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Кріві Катерини Вікторівни ED-1702-1-2215.25, здійсненого на замовлення позивача, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщень кухні та коридору в квартирі АДРЕСА_4 , станом на момент складання висновку становить 113252 грн.
Власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є , зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) . Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
Оскільки судом встановлено, що 12.01.2025 було зафіксовано залиття квартири АДРЕСА_4 внаслідок поломки котла опалення, що знаходився в квартирі АДРЕСА_3 поверхом вище, і протікання води з нього, та встановлено відповідні пошкодження, в зв'язку з чим позивачу було завдано майнову шкоду в розмір 113252 грн, суд дійшов висновку про те, що позивач довів розмір завданої йому шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між завданням йому шкоди та бездіяльністю власника майна, яка полягала у неналежному утриманні свого майна. Своєю чергою відповідачем не було доведено, що вказана шкода була завдана не з його вини.
Посилання відповідача на наявність недоліків акту №1/25 від 12.01.2025 не спростовує висновків суду, адже вказаний акт було складено після огляду обох квартир, в акті зафіксована вся необхідна інформація для встановлення обставин залиття квартири, представник власника квартири, з якої відбулося залиття під час відмови у його підписанні своїх зауважень не зазначив, про причини такої відмови не вказав, акт підписано складом комісії на чолі з головою ОСББ та завірено печаткою. А отже, суд дійшов висновку про те, що вказаний документ не може буди визнаний недопустимим доказом лише з формальних підстав.
Також відповідачем не була доведена помилковість висновку експерта, наданого позивачем. Доводи відповідача про неповноту та хибність висновків експерта були спростовані під час допиту самого експерта.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо). Якщо законодавством встановлені межі відшкодування моральної шкоди, суд визначає її розмір з урахуванням цих меж. Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.
Встановлюючи наявність душевних страждань позивача суд виходить з того, що пошкодження майна особи іншою особою не може не спричиняти йому моральні страждання. Наявність у позивача можливості проживати у квартирі з наявними пошкодженнями не нівелює наявність моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням його частини.
Зважаючи на характер правопорушення, а також на те, що позивач був змушений звертатися до суду за захистом свого порушеного права, суд дійшов висновку про те, що безідяльність відповідача зумовили здійснення позивачем додаткових зусиль для відновлення порушеного права, та, враховуючи вимоги розумності і справедливості, беручи до уваги характер і тривалість страждань, ступень вини особи, яка завдала моральної шкоди, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1232 грн 52 коп., що підтверджується відповідною квитанцією в матеріалах справи.
Згідно з ч.1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1232 грн 52 коп., а також витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 17000 грн. Саме лише посилання відповідача на те, що на вебсайті експертної установи зазначена ціна такої експертизи «від 4500 грн» не спростовує висновків суду, адже позивачем було доведено, що вона сплатила на рахунок експертної установи вартість проведеної на її замовлення експертизи саме в розмірі 17000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 244, ч. 5 ст. 268 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 259, 264-265, 273, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 113252 гривні та у відшкодування моральної шкоди 10000 гривень, а всього 123252 гривні.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1232 гривень 52 копійки, а також витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 17000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Дата складення повного судового рішення 27.10.2025.
Суддя Мартиненко В.С.