"27" жовтня 2025 р. Справа № 363/6265/25
27 жовтня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визнання права власності на його частину,
встановив:
пред'явлену позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.
Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
Так, згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно ч.ч. 2, 8 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Разом з тим, документів, що посвідчують особи сторін та довідки про присвоєння сторонам реєстраційного номеру облікової картки платника податків (відповідачки за наявності), до позову не долучено.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17 зазачено, що майновий позов (позовна заява майнового характеру)це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має оцінку, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під майновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Отже позовна вимога, пов'язана з підтвердженням чи оскарженням прав на майно, є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов'язана з майном, яке особа може набути чи позбавитися.
Суд звертає увагу, що вартість спірного майна визначена на власний розсуд сторони бути не може, яка має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Ціна позову має бути підтверджена висновком суб'єкта оціночної діяльності, який має відповідну ліцензію на здійснення такої діяльності.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
В позовній заяві позивачем зазначено, що ціна позову становить 120 000 грн., однак жодних доказів того, яким чином позивач визначив зазначену суму, до позовної заяви не додано, як і не додано будь-яких даних щодо актуальної вартості майна чи проведення будь-якої оцінки цього майна.
Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до наказу Фонду державного майна України№ 1097 від 25 червня 2021 року, в експлуатацію введено єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua).
09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861, та застосовується з 29 червня 2021 року.
Для визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua) формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою даних звітів про оцінку (далі - Єдина база).
Отже, позивач не позбавлений можливості сформувати електронну довідку про оціночну вартість нерухомого майна на вищевказаному сайті.
Відповідно до ч. 4 ст. 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 1211 грн. 20 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 15 140 грн.
Так, при подачі позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Разом з тим, після визначення дійсної вартості спірного майна, у разі якщо сума судового збору, сплачена при поданні позову, не відповідатиме встановленій ставці від фактичної ціни позову, позивачу слід здійснити доплату судового збору до належного розміру відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви, шляхом подання:
- належним чином завірених копій документів, що посвідчують особи сторін, довідки про присвоєння сторонам реєстраційного номеру облікової картки платника податків (відповідачки за наявності);
- доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову;
- оригінал квитанції про сплату судового збору в передбаченому Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі (у разі, якщо сума судового збору, сплачена при поданні позову, не відповідатиме встановленій ставці від фактичної ціни позову).
Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України,
ухвалив:
позовну заяву залишити без руху.
Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя