Єдиний унікальний номер 205/12195/25
Номер провадження3/205/3838/25
27.10.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-5 КУпАП,
До суду міста з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1№390889 від 14.07.2025.
Згідно вказаного протоколу 13.07.2025 о 22:09 у м.Дніпро, на вул.Набережна Заводська, 110, ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN LT35 НОМЕР_2 , на якому був встановлений та використаний спеціальний звуковий сигнальний пристрій без дозволу, виданого уповноваженим органом МВС, чим порушив пункт 32.2а ПДР.
До протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою долучено рапорт інспектора-чергового ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про реєстрацію правопорушення, згідно якого 13.07.2025 о 22:34 на лінію 102 надійшло повідомлення від начальника групи розшуку та оповіщення військової адміністрації, який просить вжити заходів до невідомого п'яного чоловіка, що неадекватно себе поводить та лається із співробітниками заявника.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, клопотань про їх відкладення не надавав.
Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.
Захисник - адвокат Гриненко Т.В. надала суду клопотання про витребування в Управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції технічних відеозаписів, яке було задоволено. На запит суду надано DVD-диск, файли на якому неможливо відтворити.
Окрім того, за клопотанням захисника до справи долучено диск із відеозаписом події, зробленим за допомогою мобільного телефону ОСОБА_1 , та скріншоти його листування із захисником.
Також захисник клопотала про витребування в ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації щодо складу групи оповіщення, яка доставила ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про допит ОСОБА_2 та про об'єднання вказаної справи зі справою №205/12059/25.
Судом відмовлено у задоволенні вказаних клопотань у зв'язку із тим, що справа №205/12059/25 перебуває у провадженні іншого судді, а інформація щодо складу групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 та заява ОСОБА_2 не стосуються обставин, викладених у протоколі ЕПР1№390889, та розгляду справи за ст.122-5 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Отже, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Статтею 122-5 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Згідно примітки до вказаної статті під спеціальним звуковим сигнальним пристроєм слід розуміти звуковий пристрій, що має змінну основну частоту (за винятком охоронної сигналізації) та який дозволяється встановлювати тільки на оперативні транспортні засоби.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про дорожній рух» експлуатація транспортних засобів забороняється в разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Встановлення та використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв регламентується положеннями Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, постанови КМУ №176 від 22.03.2017 «Питання використання спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв на транспортних засобах» (далі Постанова), Порядком оформлення, видачі та обліку дозволів на встановлення та використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв синього кольору на транспортних засобах затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1080 23.12.2019 (далі Порядок), ДСТУ 3849-99 «Дорожній транспорт. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки, написи та спеціальні сигнали транспортних засобів оперативних і спеціальних служб».
Пунктом 1 Постанови визначено, що спеціальні звукові та світлові сигнальні пристрої синього кольору можуть установлюватися за наявності дозволу, виданого уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ з дотриманням установлених Міністерством внутрішніх справ вимог, виключно на транспортних засобах, які використовуються для пересування осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, на транспортних засобах, які використовуються Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, підрозділами безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах, Національною гвардією, податковою міліцією, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Головним управлінням та підрозділами урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, воєнізованими формуваннями, установами виконання покарань та слідчими ізоляторами Державної кримінально-виконавчої служби, Національним антикорупційним бюро, Державним бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Управлінням державної охорони, Державною прикордонною службою, Службою судової охорони, підрозділами Державної спеціальної служби транспорту, уповноваженими на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах національної транспортної системи України, Державною службою з безпеки на транспорті, бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги, Оперативно-рятувальною службою цивільного захисту, атестованими аварійно-рятувальними службами, аварійними службами систем водо-, енерго-, газопостачання, пожежно-рятувальними підрозділами, службою інкасації та перевезення цінностей Національного банку та банків України, підрозділом відомчої охорони Національного банку для виконання оперативних завдань, під час надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації анатомічних матеріалів людини спеціалізованою державною установою “Український центр трансплант-координації» та закладами охорони здоров'я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації;
транспортні засоби, які використовуються для пересування осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, і на які можуть бути встановлені спеціальні звукові та світлові сигнальні пристрої, визначає Управління державної охорони.
Дозволи на встановлення та використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв видають територіальні сервісні центри МВС (п.2 Порядку).
Згідно п.32.2а з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв.
Таким чином, належним підтвердженням порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв є інформація уповноваженого органу про таке порушення (наприклад, про відсутність відповідного дозволу на встановлення та використання спеціальних звукових пристроїв).
Суд звертає увагу, що окрім протоколу про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ст.251 КУпАП, п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції уповноваженою особою жодним чином не зафіксовано встановлення VOLKSWAGEN LT35 НОМЕР_2 спеціального звукового сигнального пристрою без дозволу, виданого уповноваженим органом МВС, та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень.
Отже, уповноваженою особою порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при складенні протоколу було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, показання свідків тощо).
Так, працівником поліції не оглянуто транспортний засіб на предмет встановлення спеціального звукового сигнального пристрою, не доведено причетність ОСОБА_1 до його встановлення та використання.
Відсутня інформація уповноваженого органу про те, що дозвіл на встановлення та використання спеціальних звукових пристроїв на такий транспортний засіб не видавався.
Долучений до протоколу рапорт інспектора-чергового ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, згідно якого 13.07.2025 о 22:34 на лінію 102 надійшло повідомлення від начальника групи розшуку та оповіщення військової адміністрації, який просить вжити заходів до невідомого п'яного чоловіка, що неадекватно себе поводить та лається із співробітниками заявника, суд визнає неналежним доказом, оскільки вказаний документ не стосується фактичних обставин справи, що підлягають доказуванню, а викладена у ньому інформація не підтверджує та не спростовує фактів про адміністративне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 .
Також суд дослідив наданий захисником відеозапис із назвою «відео записане на телефон ОСОБА_3 14.07.2025», та звертає увагу на таке.
Вказаний відеозапис зроблено за допомогою камери, направленої вниз на землю, через це на відеозаписі не зафіксовано обличь осіб, що спілкуються, обстановку навколо, відсутні дані щодо дати та місця відеозйомки (окрім найменування відеофайлу), та неможливо встановити, чи стосується вказаний запис обставин вчинення адміністративного правопорушення згідно протоколу ЕПР1№390889, що розглядається судом.
Отже, суд також визнає вказаний відеозапис неналежним доказом.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту порушення ОСОБА_1 вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних звукових сигнальних пристроїв, беручи до уваги відсутність у суду права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, 38, ст.247, 251, 280 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-5 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно