Справа № 204/8583/25
Провадження № 3/204/2102/25
22 жовтня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
19 липня 2025 року о10 годині 05 хвилин в м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 110 «к», було зупинено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував транспортним засобом Skoda Felicia, номерний знак НОМЕР_2 , на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час перевірки документів у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Водію ОСОБА_1 висунуто вимогу пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, однак водій відмовився від такого проходження, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Статтею 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має право провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) Європейський суд з прав людини зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях Європейський суд з прав людини «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application № 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application № 23853/02) .
Суд зазначає, що в судові засідання, які були призначені до розгляду, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду справи шляхом направлення на його адресу судової повістки не з'явився, а також під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, враховуючи строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути адміністративний матеріал за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396102 від 19 липня 2025 року; рапортом інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Авілова В.; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 липня 2025 року; карткою обліку адміністративного правопорушення від 11 квітня 2025 року; екзаменаційною карткою водія.
Крім цього, суддею було досліджено диск на якому містяться відеозаписи № 471327 та № 471287 від 19 липня 2025 року. Так, відповідно до відеозаписів о 10:12:01 годині на прохання патрульного поліцейського надати для встановлення особи документи, у тому числі і посвідчення водія, ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення водія він не має, оскільки його було вилучено. Об 10:19:26 годині на пропозицію патрульного поліцейського пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився та пояснив, що він їхати нікуди не буде. О 10:20:05 годині ОСОБА_1 повідомив патрульних поліцейських про те, що він згоден пройти огляд на місці, а їхати до медичного закладу він не буде.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка була затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Так, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеню вини та інших вимог передбачених ст.ст. 33-35 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною третьою цієї статті.
Згідно з постановами: Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2025 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці; Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та на підставі ст. 30 КУпАП остаточно накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на вісім років шість місяців двадцять дев'ять днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Враховуючи викладене, при призначенні ОСОБА_1 стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за постановами: Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2025 року, яка становить 1 місяць 9 днів; Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року, яка становить 8 років 6 місяців 23 дні.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Тому, оскільки ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 03 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до вимог ст. 30 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, позбавити права керування транспортними засобами строком на 11 (одинадцять) років 08 (вісім) місяців 02 (два) дні, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя О.О. Некрасов