20 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4119/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Козак А.К.
представник позивача - Стеценко О.В.,
представники відповідача - Балакіна Т.А., Флоринський О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙС ЛОГИСТИКС" до Кропивницької митниці про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
28.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" (надалі - ТОВ "Санрайс Логистикс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кропивницької митниці Держмитслужби (надалі також - відповідач) про:
- скасування рішення щодо класифікації товарів від 09.01.2025 p. №25UA90100000001-КТ, прийнятого Кропивницькою митницею Держмитслужби України.
- скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2025/000008 від 16.01.2025 року.
- зобов'язання Кропивницької митниці Держмитслужби України здійснити митне оформлення товару «Нафти, одержаної з бітумінозних порід (мінералів), сира Crude Oil» згідно з даними митної декларації ІМ40ДЕ №24UA90102000901U2 від 29.11.2024 за кодом товару згідно УКТ ЗЕД - 2709009000.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне та протиправне визначення коду товару. Позивач не погоджується з висновками митниці, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства, з огляду на те, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних рішення про визначення коду товару та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки не визначивши всіх необхідних характеристик згідно з УКТЗЕД ввезеного ТОВ "Санрайс Логистикс" товару, відповідач змінив код за УКТЗЕД товару з коду 2709009000 на код 2710197100. При цьому звернув увагу, що було порушено процедуру відбору проб товару в частині відсутності мотивованого рішення; проведено експертне дослідження відібраних зразків Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень СЛЕД без наявності відповідної акредитації та необхідного обладнання. Водночас, відповідачем не наведено в рішенні які саме правила класифікації були порушені під час митного оформлення товарів. Позивач також посилається на надання митному органу документів виробника товару та експертного дослідження відповідного родовища нафти. Крім іншого, обґрунтовує свої вимоги експертним висновком Державного підприємства «Державна паливна компанія «МАСМА» № 016 від 14.01.2025 року; експертним висновком Державного підприємства «Державна паливна компанія «МАСМА» № 081-м від 20.02.2025 року; експертним висновком комплексної судової експертизи у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України №1957/1958/1959/1960 від 11.03.2025. Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач вирішив самостійно класифікувати товари, не маючи на те законних та достатніх підстав.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
09.04.2025 року через "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі другого відповідача Дніпропетровське управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України.
16.04.2025 до суду надійшов від Відповідача відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив надійшов з доданими копіями Рішення щодо класифікації товарів 25UA90100000001-КТ, Запиту з питань класифікації товару №009010КТ від 27.12.2024, Відмовленою митної декларації, документами поданими до митного оформлення, відповіддю СЛЕД від 10.04.2025, сферою акредитації ДП ДПК МАСМА, сферою акредитації Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. БОКАРІУСА Міністерства юстиції України, відповіддю Держмитслужби від 27.02.2025. У відзиві на позов Відповідач зазначає, що відбір проб товару проведено на підставі результатів системи управління ризиками (СУР), висновок Дніпропетровського Управління СЛЕД Держмитслужби від 26.12.2024 № 142000-3700-0662 є чинним та свідчить про неправильність класифікації товару Позивачем; Позивачу направлялось повідомлення щодо необхідності подання додаткових документів, з яких частина не була надана до митниці. Звертає увагу на те, що надані Позивачем експертні висновки не містять однозначного висновку про визначення товару саме нафтою сирою; а ДП «ДПК «МАСМА»» не є уповноваженим експертним органом, а також заперечує відсутність необхідної акредитації у Дніпропетровського Управління СЛЕД Держмитслужби.
17.04.2025 до суду надійшли від Відповідача Додаткові пояснення у справі, до яких долучено копію листа Кропивницької митниці № 7.22-1/21/13/662 від 19.02.2025 «Щодо граничних строків зберігання нафтопродуктів в зоні митного контролю».
18.04.2025 до суду надійшла від Позивача заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони Кропивницькій митниці Держмитслужби України здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, переміщення, продажу, реалізації, утилізації чи передачі у власність Держави товару - нафти сирої, задекларованої в митній декларації ІМ40ДЕ № 24UA901020009010U2 від 29.11.2024, до остаточного вирішення спору у справі №440/4119/25 по суті.
21.04.2025 до суду надійшла від Позивача Відповідь на відзив з доданою копією Листа ДФС №2986/7/94-94-56-03-01-011 від 22.04.2017 р. щодо акредитованих випробувальних лабораторій, уповноважених на випробування показників сирих нафтопродуктів. Позивач заперечував проти аргументів Відповідача, наведених у Відзиві на позов та просив задовольнити позовну заяву.
21.04.2025 до суду надійшла від позивача заява про виклик експертів Корічко Б.Ф. та Лютого О.С. з доданими копіями Експертного висновку К-881 від 19.09.2024 року, складеним Київською торгово-промисловою палатою; Технічних умов ТУ У 06.1-42080282-001:2024 «Нафта сира для нафтопереробних підприємств»; Акту обстеження видобутку нафти № 031-24/ЗС-1 від 15.07.2024.
21.04.2025 до суду надійшла від позивача заява про виклик експертів Ярошенко О.П. та Руднєвої К.Є.
21.04.2025 року через "Електронний суд" позивач заявив клопотання про виклик в судове засідання свідків.
21.04.2025 до суду надійшло від Відповідача клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 заяву Позивача про забезпечення позову задоволено та забезпечено адміністративний позов у справі №440/4119/25 шляхом заборони Кропивницькій митниці здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, переміщення, продажу, реалізації, утилізації чи передачі у власність Держави товару нафти сирої, задекларованої в митній декларації ІМ40ДЕ №24UA901020009010U2 від 29.11.2024, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/4119/25.
05.05.2025 до суду надійшли від Відповідача додаткові письмові пояснення стосовно листа ДП «ДПК «МАСМА» від 16.04.2025 № 186-м; стосовно листа ДП «ДПК «МАСМА» від 16.04.2025 № 187-м; стосовно листа ДП «ДПК «МАСМА» від 16.04.2025 № 188-м.
08.05.2025 до суду надійшло від Позивача Клопотання та пояснення, до якого додано копію службової записки від 29.11.2024 року № 28-01-01/28-01-01/3793; копію листа з резолюцією В.о. начальника митного поста «Кропивницький»-начальника ВМО№1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці Недолужко А. про погодження відбору зразків проб (зразків) від 29.11.2024 року.
08.05.2025 до суду надійшла від Позивача Заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він уточнив позовну вимогу в частині допущеної технічної помилки при зазначенні коду УКТ ЗЕД (в позовній заяві помилково зазначено у коді УКТ ЗЕД на один 0 більше число).
13.06.2025 до суду надійшло від Відповідача клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
17.06.2025 до суду надійшли від позивача Додаткові пояснення по справі № 1, до яких додано копію листа Торгово-промислової палати України щодо класифікації товару.
07.07.2025 до суду надійшли від позивача Додаткові пояснення по справі № 2, до яких додано копію листа Торгово-промислової палати України щодо класифікації товару.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 клопотання позивача та відповідача про виклик експертів задоволено; у клопотанні позивача про виклик свідків відмовлено; у клопотанні відповідача про залучення другого відповідача (Дніпропетровського Управління СЛЕД Держмитслужби) відмовлено; закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24 липня 2025 року.
24.07.2025 до суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 24.07.2025 оголошено перерву до 14.08.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 клопотання ОСОБА_1 задоволено, судове засідання, яке призначене на 14 серпня 2025 року, призначено провести в режимі відеоконференції в приміщенні суду.
Протокольною ухвалою від 14.08.2025 оголошено перерву до 14.10.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 вирішено судове засідання, яке призначене на 14.10.2025 року, провести за участю експертів: Руднєвої Катерини Євгенівни, Чуйкової Олександри Юріївни, Климентьєва Андрія Вікторовича в режимі відеоконференції в приміщенні суду.
29.09.2025 до суду надійшли від позивача Додаткові пояснення по справі, до яких додано копії постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року по справі № 761/15910/25 та постанови Київського апеляційного суду від 15.09.2025 року по справі № 761/15910/25, які набрали законної сили, про закриття провадження про порушення митних правил за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ТОВ "Санрайс Логистикс" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 42044752.
Між ТОВ "Санрайс Логистикс" (Покупець) та Компанією PMG Holding Group SA, Швейцарія (Постачальник) укладено Договір поставки № 16/10- PMG/SL від 16.10.2024 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві до 100 000,000 метричних тонн (+/- 10 % в опціоні Постачальника) нафти сирої (далі Товар), відповідно до специфікації/-ій, до цього Договору, і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.
Відповідно до п. 6.3. Договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором, забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим цим Договором та Специфікацією до цього Договору.
Відповідно до п. 5.6. Договору, ризик і право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця за датою штемпеля Української станції прикордонного переходу з Україною в залізничній накладній.
Між сторонами Договору укладено Специфікацію № 1 від 08.11.2024 до Договору. Відповідно до умов Специфікації № 1, опис товару Crude Oil, код товару 27090090, виробник товару - HHE Sarkad Kft.
29.11.2024 року ТОВ «Санрайс Логистикс» було подано до Кропивницької митниці Держмитслужби України митну декларацію ІМ40ДЕ № 24UA901020009010U2 з метою митного оформлення товарів, отриманих за вищевказаним Договором.
В графі 31 даної митної декларації вказано наступний опис товарів: «Нафта, одержана з бітумінозних порід (мінералів), сира. Crude Oil - 40,990т. Фракційний склад: 39,5 об. % яких переганяється при температурі 200 град. С та 64,7 об. % яких переганяється при температурі 300 град. С. Масова частка сірки 53мг/кг. Густина при 15 град. С 0,78 г/см3. Виробник: HHE Sarkad Kft. Країна виробництва - HU. Див. «електронний інвойс». 2. Частина місця TG 3.0»
В графі 33 митної декларації вказано код даного товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД) - 27090090000.
Позивачем разом з МД № 24UA901020009010U2 до митного контролю подано товаросупровідні та комерційні документи, що зазначені в митній декларації, зокрема інвойс від 11.11.2024 № 243982010 та інвойс від 08.11.2024 № FZ/PZG/24/00011, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 16.10.2024 № 16/10-PMG/SL, доповнення до контракту від 08.11.2024 № 1, накладна УМВС від 19.11.2024 № 73332-9, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 19.11.2024 № D 0450133 та інші.
03.12.2024 року митним органом було проведено огляд товару, про що складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.
03.12.2024 року Кропивницькою митницею Держмитслужби, відділом митного оформлення № 1 м/п «Кропивницький» було здійснено відібрання проби (зразків) нафти, зазначеної в митній декларації, про що складено Акт про взяття проб (зразків) товару № 24UA901020009010U2, та направлено запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 03.12.2024 року № 87 до Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України.
26.12.2024 року вказаним Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії складено висновок № 142000-3700-0662.
27.12.2024 відповідним підрозділом митного органу було складено запит № 009010/КТ для вирішення складного випадку класифікації товару № 1 митної декларації № 24UA901020009010U2.
В процесі роботи над запитом, декларанту, відповідно до положень частини 3 статті 69 МКУ та пункту 12 розділу ІІ «Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 650 (з урахуванням змін та доповнень), направлено повідомлення щодо необхідності подання додаткових документів.
На виконання вимог повідомлення, згідно п.2 ч.2 ст255 МК України, ТОВ «Санрайс Логистикс» було надано додаткові документи, а саме: акт обстеження видобутку нафти № 031-24/ЗС-1 від 15.07.2024 року, паспорт родовища № Log-K-37/2012 від 06.09.2012 року, рішення Експертного інституту Національного податкового та митного управління Угорщини № 1681337261 від 04.04.2024 року, ТУ У «Нафта сира для нафтопереробних підприємств. Технічні умови» № 06.1-42080282-001:2024 від 10.07.2024 року.
На підставі вищевказаного Висновку СЛЕД, Відділом здійснення заходів митно-тарифного регулювання прийнято рішення щодо класифікації товарів від 09.01.2025 p. № 25UA90100000001-КТ, яким визначила формулювання графи 31 МД № 24UA901020009010U2 «Суміш у вигляді неоднорідної, непрозорої майже нерухомої при 200 С рідини світло-коричневого кольору з помаранчевим відтінком, складається з нафтопродуктів більше 70%, в якості основного складового, у складі суміші неароматичні вуглеводні переважають за масою ароматичні вуглеводні, Містить доданий газ (парафіни), не має властивостей «сирих» нафти та нафтопродуктів. Також у вказаному рішенні визначено значення графи 33 МД «Код товару» як 2710197100.
Кропивницькою митницею Держмитслужби було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2025/000008 від 16.01.2025 року.
ТОВ «Санрайс Логистикс» подало скарги в порядку адміністративного оскарження до Державної митної служби України, за результатами розгляду яких Державна митна служба України прийняла Рішення про розгляд скарг ТОВ «САНРАЙС ЛОГИСТИКС» від 15.01.2025 № 2515/3 та від 27.01.2025 №2527/3, яким скарги залишено без задоволення, а Рішення Кропивницької митниці щодо класифікації товару від 09.01.2025 № 24UA90100000001-КТ залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими Відповідачем рішенням про визначення коду задекларованого товару та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, Позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України (надалі - МК України), а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Щодо порядку здійснення огляду товару та відбору проб (зразків) товару.
Позивач зазначає в позовній заяві, що 03 грудня 2024 року Кропивницькою митницею Держмитслужби, відділом митного оформлення № 1 м/п «Кропивницький» було здійснено відібрання проби (зразків) нафти без прийняття відповідного рішення керівником. У відповіді на відзив Позивач посилається на те, що правила частини другої статті 356 МК України передбачають, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Сторонами надано до суду копії службової записки щодо відбору проб (зразків) товару № 28-01-01/2/28-01-01/3793 від 29.11.2024, та резолюції до службової записки.
Відповідно до змісту службової записки, головний державний інспектор ВМО № 1 м/п «Кропивницький» просить у В.о. заступника начальника митного поста «Кропивницький»-начальника ВМО№ 1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці дозволу на уповноваження посадових осіб для здійснення відбору проб товару для проведення лабораторних досліджень. Підстава: результати застосування АСУР для встановлення кількісно-якісного хімічного складу для перевірки правильності класифікації товару відповідно до вимог УКТ ЗЕД.
Відповідно до змісту резолюції, «враховуючи результати застосування АСУР погоджено відбір проб (зразків)». Резолюція адресована вичерпному переліку посадових осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 356 Митного кодексу України, взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 Митного кодексу України, митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.
Верховний Суд у постанові від 14 січня 2025 року по справі № 160/31315/23 навів правову позицію, відповідно до якої «прийняття вмотивованого письмового рішення керівника митного органу щодо взяття проб (зразків) товарів є одним з обов'язкових етапів взяття проб (зразків) товарів, відтак недотримання вказаного етапу (як і будь-якого іншого) суперечить наведеним вимогам Митного кодексу України та є протиправним.
Подібна правова позиція (щодо форми рішення про відібрання проб (зразків) товарів) висловлена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 28 травня 2020 року у справі №818/1205/16 (адміністративне провадження №К/9901/32111/18), від 12 листопада 2020 року у справі №808/1697/15 (адміністративне провадження №К/9901/8006/18), від 25 лютого 2021 року у справі №815/1557/17 (адміністративне провадження №К/9901/4200/18).»
Відповідно до п. 1 глави IV «Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз)», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2016 року № 1058 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 вересня 2023 року № 480), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2016 р. за № 1693/29823, взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) проводять уповноважені посадові особи митного органу на підставі вмотивованого рішення керівника цього органу або його заступника у вигляді нанесення резолюції на їх службових записках з цього питання за правилами законодавства з питань документування управлінської діяльності в електронній чи паперовій формі (крім випадків прийняття рішення щодо зобов'язуючої інформації) або постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 затверджено «Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну»; «Типову інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади».
Відповідно до пп. 11 п. 6 «Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну», електронна резолюція - реквізит, який створений у системі електронного документообігу установи та який вноситься до реєстраційно-моніторингової картки електронного документа і нерозривно пов'язаний із нею. Електронна резолюція містить стислий зміст доручення (вказівки) посадової особи щодо його виконання та пов'язаний з нею кваліфікований електронний підпис цієї посадової особи. Електронна резолюція є єдиною допустимою електронною формою реалізації доручень, виданих в електронній формі, візуалізація якої визначається інструкцією з діловодства установи;
Відповідно до п. 64-67 «Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну», посадова особа, яка здійснює первинний розгляд електронного документа, накладає на нього електронну резолюцію, в якій визначає головного виконавця, відповідального за організацію виконання документа в установі, та у разі необхідності співвиконавців і строк його виконання.
В електронній резолюції обов'язково зазначаються всі структурні підрозділи, які беруть участь в опрацюванні документа та погодженні проекту відповіді.
Посадові особи, які одночасно розглядають електронний документ, накладають на нього електронні резолюції, в яких визначають відповідальних виконавців та у разі необхідності співвиконавців у межах відповідного структурного підрозділу.
Електронна резолюція складається з таких реквізитів: прізвище, власне ім'я виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, кваліфікований електронний підпис посадової особи.
В електронній резолюції до електронного документа, що не має строку виконання, зазначення змісту доручення та строку виконання не вимагається.
Електронна резолюція може доповнюватися іншими реквізитами, які визначаються інструкцією з діловодства установи.
Неконкретні (“прискорити», “поліпшити», “активізувати», “звернути увагу» тощо) електронні резолюції не допускаються.
Усі електронні резолюції, накладені на електронний документ, вносяться до його реєстраційно-моніторингової картки і нерозривно пов'язані із нею. Електронна резолюція, яка є наслідком виконання електронної резолюції вищого рівня, додатково містить логічне посилання на відповідну електронну резолюцію (дерево електронних резолюцій).
На електронну резолюцію посадової особи накладається кваліфікований електронний підпис цієї ж посадової особи.
Відповідно до п. 38 «Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади», якщо доручення надано кільком посадовим особам, головним виконавцем документа є зазначена першою особа, якій надається право скликати інших виконавців.
Судом встановлено, що в Акті про взяття проб (зразків) товару вказано, що відбір проб проводився ОСОБА_2 , який вказаний у резолюції четвертим, та ОСОБА_3 , яка в резолюції не зазначена.
Суд також бере до уваги що у випадку колії правових норм, перевагу мають норми вищої юридичною сили над нормами нижчої юридичної сили, а також спеціальні норми мають перевагу над загальними нормами.
Хоча пп. 11 п. 6 «Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну» передбачає, що «електронна резолюція містить стислий зміст доручення (вказівки) посадової особи щодо його виконання», проте норма ч. 2 ст. 356 Митного кодексу України про те, що «взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника».
Норми Митного кодексу України (закону) мають вищу юридичну силу над нормами постанов Кабінету міністрів України. Норма щодо вмотивованого письмового рішення про взяття проб (зразків) товарів є спеціалізованою, тоді як норма про форму та зміст резолюції є загальною.
Враховуючи наведене, суд приходить до таких висновків.
Митний пост є митним органом, тобто його керівник та заступники наділені повноваженнями щодо прийняття вмотивованих рішень на проведення відбору проб товару. Формою такого рішення може бути резолюція, проте на неї розповсюджується вимога про вмотивованість такого письмово рішення. Надана до суду резолюція не містить мотивів прийняття рішення про здійснення відбору проб товару. Надана резолюція містить посилання на «результати застосування АСУР», проте такі результати до суду надано не було. Суд вважає, що надана резолюція в силу її тексту не може бути визнана вмотивованим письмовим рішенням у розумінні ч. 2 ст. 356 Митного кодексу України з врахуванням правових позицій Верховного Суду, наведених у постановах від 14 січня 2025 року по справі № 160/31315/23, від 28 травня 2020 року у справі №818/1205/16, від 12 листопада 2020 року у справі №808/1697/15, від 25 лютого 2021 року у справі №815/1557/17. У відборі проб (зразків) товару приймала участь посадова особа, яку не зазначено у резолюції, тобто яка не була у цьому конкретному випадку уповноважена на проведення вказаної митної процедури. Головним виконавцем доручення, виданого у формі резолюції, є особа, зазначена першою, і саме вона має право скликати інших виконавців, проте посадова особа, вказана у даному конкретному випадку першою, не приймала участі у відборі проб (зразків) товару. Доказів передоручення такою посадовою особою виконання отриманого доручення іншим посадовим особам до суду не надано.
Отже, Суд констатує відсутність вмотивованого письмово рішення на здійснення відбору проб (зразків) товару, що є одним з обов'язкових етапів взяття проб (зразків) товарів, відтак недотримання вказаного етапу (як і будь-якого іншого) суперечить наведеним вимогам Митного кодексу України та є протиправним.
Щодо експертного дослідження проб (зразків) товару Дніпропетровським управлінням СЛЕД Держмитслужби.
Відібрані проби (зразки) товару Відповідачем було передано до Дніпропетровським управлінням СЛЕД Держмитслужби разом з Запитом про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 03.12.2024 № 87, вих. Кропивницької митниці від 03.12.2024 № 7.22-1/28-0101/7/4263.
Листом № 7.17-37/37-02/7/741 від 13.12.2024 Дніпропетровське управління СЛЕД Держмитслужби повідомило відповідача про продовження терміну дослідження до 03.01.2025.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 357 Митного кодексу України, дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) проводиться протягом 10 днів після їх надходження до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). У разі потреби цей строк може бути продовжено за рішенням керівника спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, керівника митного органу або його заступника за місцем розташування відокремленого підрозділу зазначеного спеціалізованого органу або керівника відповідної експертної установи (організації), але не більше ніж на 20 днів.
Суд враховує, що на відміну від частини другою статті 357, частина четверта статті 357 Митного кодексу України не містить виразу «чи його відокремленого підрозділу» відносно спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Отже, відокремлені підрозділи спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (регіональні управління) наділені повноваженнями щодо проведення відповідних експертиз, проте не наділені повноваженнями щодо продовження строків їх проведення.
Відповідно до Висновку СЛЕД (сторінка 7), у Дніпропетровському управлінні експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби наразі відсутня можливість визначення ряду показників, тому вони визначалися в Управлінні експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції СЛЕД Держмитслужби (м. Київ).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2016 року № 1058 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 вересня 2023 року N 480), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2016 р. за № 1693/29823, а також положення Митного кодексу України не передбачають можливості експертної установи самостійно залучати або передавати частину завдань до іншої експертної установи. За загальним змістом положень вказаних нормативно-правових актів щодо проведення експертних досліджень можна зробити висновок, що повноваження щодо визначення іншої експертної установи за неможливості проведення всього комплексу досліджень належить митному органу.
За результатами проведеного дослідження Дніпропетровським управлінням СЛЕД Держмитслужби складено Висновок № 142000-3700-0662 від 26.12.2024, відповідно до якого:
«За результатами проведених досліджень надана проба складається з нафтопродуктів більше 70 %, в якості основного складового. Враховуючи зовнішній вигляд, визначені фізико-хімічні показники, можна сказати, що проба містить доданий газ (парафіни), наприклад, отриманий попередньо в результаті вторинного процесу нафтопереробки - депарафінізації газойлевих та/або оливних фракцій. Тобто проба не має властивостей «сирих» нафти та нафтопродуктів.
За визначеними фізико-хімічними показниками проба не відноситься до бензинів, уайт-спіриту, гасу, газойлів, мазутів, пічного палива, веретенних та змащувальних масел, білих масел, газового конденсату, нафти та потребує специфічних процесів переробки.
Визначений хімічний склад проби суперечить опису товару, зазначеному в гр. 31 МД».
На офіційному сайті Національного агентства з акредитації України розміщується інформація щодо акредитованих суб'єктів та сфери їх акредитації.
Позивачем надано Додаток до атестата про акредитацію СЛЕД в частині його структурного підрозділу - Дніпропетровського управління СЛЕД Держмитслужби на 26 аркушах, що складається з 46 пунктів, серед яких відсутня «нафта».
Наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2016 року № 1058 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 вересня 2023 року № 480), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2016 р. за № 1693/29823, затверджено «Порядок взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз)» (Порядок № 1058).
Відповідно до пункту 13 Глави V Порядку № 1058, у разі наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють проведення дослідження (аналізу, експертизи), СЛЕД Держмитслужби протягом трьох робочих днів з дня надходження запиту про проведення дослідження (аналізу, експертизи) або постанови про призначення експертизи у справі про порушення митних правил повідомляє митний орган із зазначенням причини відмови у проведенні дослідження (аналізу, експертизи).
Відповідач звертає увагу Суду, що відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» акредитація є добровільною і виконується виключно для зручності суб'єктів експертної діяльності. Наявність атестата акредитації та певного товару в затвердженій сфері акредитації свідчить виключно лише про те, що певним органом, маючим повноваження, перевірено правильність проведення випробувальною лабораторією досліджень цього товару певним методом. Але правильність проведення таких досліджень може бути проведена та підтверджена і в інший спосіб, наприклад наданням необхідної інформації і документів замовнику таких досліджень.
В свою чергу Позивач посилається на лист ДФС № 8101/7/99-99-19-03-02-17 від 31.03.2017 «Про надання роз'яснень щодо показників фізико-хімічних властивостей для класифікації товару «газовий конденсат природний»», адресований митницям ДФС та Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, в якому зокрема зазначено, що «…Методичних проблем щодо класифікації газового конденсату згідно з УКТЗЕД немає, тому класифікаційне рішення про класифікацію газового конденсату необхідно приймати на основі інформації у товаросупровідній документації, положень Пояснень УКТЗЕД до позиції 2709 та, саме головне, на підставі висновку акредитованої лабораторії про те, що надані на дослідження зразки газового конденсату є газовим конденсатом. До митного оформлення не приймаються не конкретні висновки акредитованих лабораторій в яких зазначається, що надані на дослідження зразки нафтопродуктів можна або можливо віднести до газового конденсату.» Позивач вказаним доводить, що проведення досліджень можливо виключно акредитованими лабораторіями.
Суд зазначає, що листи ДФС не є нормами права. В той же час, Суд вважає, що за наявності декількох висновків декількох експертних установ, перевагу може мати висновок експертної установи, який отримав відповідну акредитацію. При цьому, такі докази оцінюються у сукупності з іншими доказами у справі.
Щодо Рішення щодо класифікації товарів.
Відповідно до ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МКУ для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед яких код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Відповідно до положень cтатті 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Нормами статті 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Частина перша статті 69 МК України передбачає, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Термін "класифікація товару" для цілей розділу IV Митного кодексу України міститься в пункті 3 Порядку №650, та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Також, у пункті 3 розділу І Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІІ Порядку №650, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №650 встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом:
- перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;
- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому, така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів «а» та «б» абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.
У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №650).
У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №650).
Відділом здійснення заходів митно-тарифного регулювання Кропивницької митниці Держмитслужби прийнято рішення щодо класифікації товарів від 09.01.2025 p. № 25UA90100000001-КТ, яким визначила формулювання графи 31 МД № 24UA90102000901U2 «Суміш у вигляді неоднорідної, непрозорої майже нерухомої при 200 С рідини світло-коричневого кольору з помаранчевим відтінком, складається з нафтопродуктів більше 70%, в якості основного складового, у складі суміші неароматичні вуглеводні переважають за масою ароматичні вуглеводні, Містить доданий газ (парафіни), не має властивостей «сирих» нафти та нафтопродуктів…
Разом з цим, в даному рішенні вказано значення графи 33 МД «Код товару» як 2710197100.
Позивач зазначає, що вказане рішення щодо класифікації товарів базується виключно на висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії від 26 грудня 2024 року № 142000-3700-0662.
Відповідач посилається, що при класифікації товару, поряд із результатами лабораторних досліджень, застосовувались класифікаційні підходи, обумовлені в УКТ ЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток та пояснень до УКТ ЗЕД.
Дослідивши Рішення щодо класифікації товарів, Суд погоджується з доводами Відповідача відносно того, що підставою для такого рішення були і інші обставини, а не виключно висновок СЛЕД. Так, у Рішенні зазначено про ненадання декларантом ряду витребуваних документів, а також неможливості ідентифікації задекларованої партії товару з поданими декларантом документами щодо якісних показників товару.
В той же час, в графі митної декларації 18 та 21 вказано ідентифікатор транспортного засобу, а саме 57396178.
В сертифікаті якості, доданому до митної декларації, вказано той самий ідентифікатор транспортного засобу - 57396178, тобто сертифікат видано саме на ту партію товару, яка завантажена у вказаний транспорт. Також у вказаному сертифікаті зазначено код товару - 27090090.
В специфікації № 1 до Договору вказано CERTIFICATE OF CONFORMITY № UA1О076.0064-24. До митної декларації було подано Сертифікати відповідності, видані ДП «ДПК «МАСМА» № UA1О076.0064-24.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що обґрунтування Рішення щодо класифікації товарів неможливістю ідентифікації задекларованої партії товару з поданими декларантом документами щодо якісних показників товару спростовується наданими документами.
Крім того, надання не повного переліку документів, витребуваних у Позивача під час розгляду питання щодо класифікації товарів, саме по собі не може свідчити про неправильність класифікації товару декларантом.
Як було встановлено судом, при витребуванні додаткових документів митним органом Позивачем було подано акт обстеження видобутку нафти № 031-24/ЗС-1 від 15.07.2024 року, паспорт родовища № Log-K-37/2012 від 06.09.2012 року, рішення Експертного інституту Національного податкового та митного управління Угорщини № 1681337261 від 04.04.2024 року, ТУ У «Нафта сира для нафтопереробних підприємств. Технічні умови» № 06.1-42080282-001:2024 від 10.07.2024 року. При цьому, останній документ безпосередньо зазначений у Специфікації № 1.
Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 затверджено Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок №650).
Зокрема вказаним порядком встановлена форма рішення про визначення коду товару (додаток 5 до Порядку №650), зокрема рішення повинно мати перелік поданих до розгляду документів, дані граф 31 та 33 ВМД (дані граф митної декларації), за якими задекларовано товар, документи, якими керувалися під час прийняття рішення, висновок.
Наказом Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року №455 затверджено Порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов'язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов'язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов'язуючої інформації та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України (далі - Порядок №455).
Порядком №455 внесено зміни до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397, виклавши його в новій редакції.
В додатку 1 до Порядку №455 викладено нову форму рішення щодо класифікації товарів, відповідно до якої, в рішенні має бути зазначено: номер рішення, номер запиту, перелік документів, відомості щодо товару, які містяться у митній декларації, обґрунтування класифікації товару, висновок, строк дії рішення, посадова особа митного органу, яка прийняла рішення.
Відповідно до пояснень до заповнення рішення щодо класифікації товарів (додаток до форми рішення щодо класифікації товарів) у пункті «Обґрунтування класифікації товару» надається обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо.
Відтак суттєвою різницею рішень про визначення коду товар визначених в Порядку №650 та Порядку №455 є необхідність обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо.
Вищезазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 14 січня 2025 року по справі № 160/31315/23, в якій Верховний Суд підсумував, що «форма рішення не є прямим наслідком скасування такого рішення, проте в даному випадку необхідно встановлювати не дотримання форми рішення, а дотримання саме його змісту.»
Таким чином, дослідивши матеріали справи та зміст товаросупровідних документів, Суд приходить до висновку, що Рішення щодо класифікації товарів є необґрунтованим, оскільки мотиви його прийняття не підтверджуються обставинами справи.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці щодо класифікації товарів від 09.01.2025 p. № 25UA90100000001-КТ.
Щодо інших експертних висновків, наявних у справі.
14.01.2025 року Державним підприємством «Державна паливна компанія «МАСМА» було зроблено експертний висновок № 016, відповідно до якого фізико-хімічні показники нафти сирої, які представлені у висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної Митної служби України №142000-3700-0662 від 26 грудня 2025 р., є обґрунтованою підставою для класифікації продукції «Нафта сира легка Nyekpuszta light crude oil походження Угорщина родовища «Саркад-1. Вуглеводні» в товарній позиції 2709, а не в товарній позиції 2710.
Позивач також передав арбітражну пробу товару, відібрану митним органом, для проведення комплексної судової експертизи у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України. Отримання арбітражної проби Позивачем підтверджується Актом про повернення проб (зразків) товарів від 04.02.2025.
За результатами дослідження, експертами складено Висновок №1957/1958/1959/1960 від 11.03.2025, відповідно до якого, наданому на дослідження зразку рідини (об'єкту) «Нафта сира легка Nyekpuszta light crude oil» відповідають наступні характеристики за УКТЗЕД: «Нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів): - інші» товарної підкатегорії 2709 00 90 00. Нафта сира легка Nyekpuszta light crude oil (об'єкт) походження Угорщина родовища «Саркад-1. Вуглеводні» не може бути класифікована у товарній підкатегорії УКТЗЕД 2710 19 71 00, тобто як мастильний матеріал для специфічних процесів переробки, за фізико-хімічними показниками дослідженого зразка, які підтверджують відсутність при її обробці технологічних процесів нафтопереробки в розумінні пояснення (І) «Первинні продукти» до товарної позиції 2710.
Окремо зазначено, що допускається використання синонімічного ряду назв щодо даного виду нафти, зокрема: Nyekpuszta light crude oil, Нафта сира легка, Crude oil, що не впливає на класифікацію товару в рамках УКТ ЗЕД.
На сторінці 4 Висновку №1957/1958/1959/1960 від 11.03.2025 міститься запис про попередження експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України.
Суд бере до уваги, що відповідно до додатку до атестата про акредитацію ДП ДПК «МАСМА» в пункті 1. зазначено «Нафта, конденсат газовий стабільний, композит нафтовий стабільний».
Відповідач заперечує проти експертних висновків Державного підприємства «Державна паливна компанія «МАСМА» та Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України. Обґрунтування заперечень Відповідача не стосується порушень порядку проведення експертиз та їх правомірності, а інтерпретації окремих положень таких висновків, тобто вимагає наявності спеціальних знань, виходить за межі правової кваліфікації. Для доведення належними доказами таких обґрунтувань Відповідач не був позбавлений можливості звернутись до суду з клопотанням про призначення додаткової експертизи, проте таким правом не скористався.
Відповідно до положень ст. 104 КАСУ, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Заяв про відвід експерта на підставі ч. 8 ст. 104 КАСУ учасники справи не подавали.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) затверджено «Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».
Відповідно до п. 1.2.13. вказаної Інструкції, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Право Суду надавати перевагу тому чи іншому експертному висновку відповідно до повноти його змісту та у сукупності з іншими доказами по справі відповідає позиціям Верховного Суду, зокрема наведеним у постановах від 11 листопада 2019 року по справі №260/202/19; від 05 травня 2022 року по справі № 260/1188/18.
Дослідивши надані сторонами Висновки експертиз з врахуванням наведеного правового регулювання у сукупності з іншими доказами по справі, Суд приходить до висновку, що експертний висновок № 016 від 14.01.2025 року ДП «ДПК «МАСМА» та Висновок №1957/1958/1959/1960 від 11.03.2025 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України спростовують Висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД № 142000-3700-0662 від 26.12.2024 та обґрунтовано доводять приналежність ввезеного товару до нафти сирої та правильність класифікації товару позивачем за кодом УКТ ЗЕД 2709009000.
Суд бере до уваги постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року по справі № 761/15910/25 та постанови Київського апеляційного суду від 15.09.2025 року по справі № 761/15910/25, які набрали законної сили. Зокрема, Шевченківським районним судом міста Києва встановлено, що відповідно до ряду товаро-супровідних документів (по ланцюгу постачання), відповідно до яких було придбано та ввезено даний товар на територію України, завезений товар є нафтою сирою.
У постанові Верховного Суду від 05 травня 2022 року по справі № 260/1188/18 було зазначено, що «З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що товарні позиції 2709 та 2710 є спорідненими, які охоплюють схожі нафтопродукти (вуглеводи), з тією різницею, що до позиції 2709 включається сирі нафтопродукти, щодо яких не здійснювалося оброблення, за винятком певних видів оброблення, а до позиції 2710 входять нафтопродукти, які піддавалися будь-якому обробленню, крім оброблень, що визначені в поясненні до товарної позиції 2709.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із встановлених у справі обставин щодо характеристик заявленого позивачем до митного оформлення товару та технологічного процесу його виробництва. Ці обставини встановлені судами на підставі оцінки письмових доказів у справі (зовнішньоекономічний контракт, інвойси, сертифікати походження товару, паспорт якості виробника, опис виробництва «нестійкого газового конденсату», заява виробника, тощо), що були надані представником декларанта під час митного оформлення товару, експертних досліджень зразків (проб) товарів…»
На підставі наявних в матеріалах справи Акту обстеження видобутку нафти № 031-24/ЗС-1 від 15.07.2024, складеного ДП «ДПК «МАСМА», Експертного висновку № К-881 від 19.09.2024, складеного Київською торгово-промисловою палатою, Рішення від 04.04.2024 Інституту експертів Національної податкової та митної служби Угорщини щодо класифікації нафти сирої легкої вищого сорту компанії «ННЕ Sarkad Kft» за кодом 2709 00 90, враховуючи обстеження родовища Nyekpuszta розробником ТУ У 06.1-42080282-001:2024 "Нафта сира для нафтопереробних підприємств", Суд приходить до висновку, що нафта, яка виробляється компанією «ННЕ Sarkad Kft» є сирою. Вказана компанія не володіє технологічними можливостями переробки нафти, які дозволяли б отримувати продукт, що являв би собою нафту, які піддавалась обробленню, і міг би класифікуватись іншим чином, ніж за кодом 2709 00 90.
Також у судових засіданнях приймали участь, як свідки, Ярошенко Олег Павлович - виконуючий обов'язки директора Державного підприємства «Державна паливна компанія «МАСМА», один з експертів, які проводили випробування зразка Nyekpuszta light crude oil та підготували висновок щодо класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД; Руднєва Катерина Євгенівна - завідувачка лабораторії криміналістичних та військових досліджень ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, яка брала участь у проведенні комплексної судової експертизи, за результатами якої встановлено відповідність фізико-хімічних властивостей зразка характеристикам сирої нафти та обґрунтовано застосування коду УКТ ЗЕД 27090090000.
Вказані свідки відповіли на питання суду, надали пояснення з приводу дослідження проб товару, встановлених характеристик та класифікації товару.
Щодо картки відмови.
Щодо позовних вимог ТОВ "Санрайс Логистикс" про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA901020/2025/000008 від 16.01.2025 року, суд зазначає наступне.
Картка відмови обгрунтована посиланням на Рішення щодо класифікації товарів від 09.01.2025 № 25UA90100000001-КТ, відповідно до якого визначено інший ніж заявлений код товару згідно УКТ ЗЕД (2710197100). Також в Картці відмови міститься посилання на Висновок СЛЕД, як на підставу для прийняття Рішення щодо класифікації товарів.
Положеннями частин першої та другої статті 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 264 МК України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною дванадцятою цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу..
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Судом встановлено, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA901020/2025/000008 від 16.01.2025 року вмотивовано прийняттям митним органом Рішення щодо класифікації товарів від 09.01.2025 p. № 25UA90100000001-КТ., неправомірність якого підтверджено у ході розгляду цієї справи.
За таких обставин, зазначена картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Кропивницької митниці Держмитслужби України здійснити митне оформлення товару «Нафти, одержаної з бітумінозних порід (мінералів), сира Crude Oil» згідно з даними митної декларації ІМ40ДЕ №24UA90102000901U2 від 29.11.2024 за кодом товару згідно УКТ ЗЕД - 27090090000.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В той же час, бездіяльність може бути визнана протиправною, якщо обов'язок вчинити певну дію настав, а суб'єкт владних повноважень нехтує його виконанням.
Суд зауважує, що частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Натомість, наданими позивачем разом з позовною заявою письмовими доказами у їх сукупності підтверджено, що оскаржуване рішення відповідача суперечить фактичним обставинами справи та наданим декларантом разом з митною декларацією і додатковими письмовими поясненнями документам, зокрема фактам, що підтверджені вищезазначеними експертними висновками.
Суд зазначає, що положення ч. 8 ст. 69 МК України, згідно яких висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер, не звільняють митний орган від обов'язку врахувати надані декларантом документи на підтвердження правильності (достовірності) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Однак, у спірних відносинах відповідач на стадії ухвалення рішень про зміну коду товару та про відмову у митному оформленні товарів жодним чином не обґрунтував підстави неврахування наданих позивачем документів, які у своїй сукупності свідчили про правомірність класифікації товару у підпозиції 2709.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД 2709 та класифікував такі товари за кодом УКТ ЗЕД 2710.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
У цій справі суд встановив, що рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД є неправомірним, внаслідок чого картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також сформовано незаконно, з урахуванням чого її належить скасувати.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Поряд з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на гарантоване ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Спосіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р. (заява №38722/02).
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже в цьому випадку, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання рішення відповідача протиправним та його скасування, а також зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару «Нафти, одержаної з бітумінозних порід (мінералів), сира Crude Oil» згідно з даними митної декларації ІМ40ДЕ №24UA90102000901U2 від 29.11.2024 за кодом товару згідно УКТ ЗЕД - 2709009000.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на аргументи учасників процесу, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙС ЛОГИСТИКС" (вул.Європейська, буд.2, офіс 209, м.Полтава, код ЄДРПОУ 42044752) до Кропивницької митниці (вул.Лавандова, буд 27 Б, м.Кропивницький, код ЄДРПОУ 44005668) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення щодо класифікації товарів від 09.01.2025 №25UA90100000001-КТ, прийнятого Кропивницькою митницею Держмитслужби України.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2025/000008 від 16.01.2025.
Зобов'язати Кропивницьку митницею Держмитслужби України здійснити митне оформлення товару "Нафти, одержаної з бітумінозних порід (мінералів), сира Crude Oil" згідно з даними митної декларації ІМ40ДЕ №24UA90102000901U2 від 29.11.2024 з урахуванням висновків суду в даному рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (вул.Лавандова, буд 27 Б, м.Кропивницький, код ЄДРПОУ 44005668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙС ЛОГИСТИКС" (вул.Європейська, буд.2, офіс 209, м.Полтава, код ЄДРПОУ 42044752) витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Г.В. Костенко