Справа № 420/33244/25
про повернення позовної заяви в частині
24 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 26.09.2025 через засоби поштового зв'язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований канцелярією суду 01.10.2025, у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому щомісячної надбавки за вислугу років з 02.03.2022 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавки за вислугу років (45%) починаючи з 02.03.2022 року по теперішній час;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести індексацію грошового забезпечення за весь період служби з 02.03.2022 року;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь витрати на правову допомогу за договором №Б-19062504 у розмірі 25 000 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску, уточнену позовну заяву, із зазначенням поштового індексу місця реєстрації позивача, разом з копіями уточненої позовної заяви та додатків до неї для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України; належним чином засвідчену копію опису вкладення, яким підтверджується факт відправки рапорту від 26.06.2025 року відповідачу; належним чином засвідчену копію рапорту ОСОБА_1 та додатків до нього, а також адвокатського запиту до військової частини НОМЕР_1 .
16.10.2025 року позивачем через засоби поштового зв'язку, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 06.10.2025, яка зареєстрована канцелярією суду 21.10.2025, до Одеського окружного адміністративного суду подано клопотання про поновлення процесуального строку, уточнену позовної заяви та додатків до неї для інших учасників справи, із належним чином засвідченою копією опису вкладення, яким підтверджується факт відправки рапорту від 26.06.2025 року відповідачу; копією рапорту ОСОБА_1 та додатків до нього, копією адвокатського запиту до військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтуванні заяви про поновлення пропущеного строку зазначено, що 26.06.2025 року ним було направлено рапорт з додатками, а 03.07.2025 року - адвокатський запит для з'ясування причин невиконання відповідачем зазначеного обов'язку. Станом на момент звернення до суду (26.09.2025 року) жодної відповіді на зазначені звернення не отримано, що підтверджує триваючий характер бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду (зокрема, постанови від 04.04.2019 у справі № 826/3858/18, від 09.11.2021 у справі № 420/6036/20, від 16.12.2021 у справі № 300/2978/20, від 25.01.2023 у справі № 260/1664/21), якщо суб'єкт владних повноважень продовжує не вчиняти дії, які є його обов'язком, така бездіяльність вважається триваючим правопорушенням, і перебіг строку звернення до суду поновлюється доти, доки триває порушення.
Таким чином, звернення мною до суду не є пропущеним по суті, а навіть у разі формального спливу строку, причини є поважними, адже я неодноразово намагався врегулювати спір позасудовим шляхом, діяв добросовісно та послідовно, а бездіяльність відповідача триває дотепер.
Щодо вказаної заяви суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 та 2 статті 233 КЗпП України (в редакції після 19.07.2022) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
У даному разі, як зазначено у позові позивач продовжує проходити військову службу, а тому на спірні правовідносини розповсюджуються загальні строки звернення до суду, визначені частиною 1 статі 233 КЗпП України щодо тримісячного строку звернення з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Судом враховується, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові з яких вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання грошового забезпечення особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання грошового забезпечення, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення звернулась до військової частини із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від військової частини відповіді на подану нею заяву.
Грошове забезпечення позивач отримував щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
При цьому, з відповідним рапортом щодо протиправної бездіяльності відповідача разом з підтверджуючими документами позивач звернувся лише 26.06.2025 року, тобто у даному разі позивачу станом на відповідно дату було відомо про наявне на його думку протиправну бездіяльність відповідача.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 26.09.2025, тобто з пропуском встановлено строку звернення до адміністративного суду щодо вимог, які стосуються періоду 26.06.2025 року.
Зі змісту заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Таким чином, наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані судом поважними, а тому вказана заява задоволенню не підлягає.
За викладених обставин, суд визнає наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 02.03.2022 року по 25.06.2025 неповажними.
Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, позивач у своїй заяві не повідомляє.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 8 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог, які стосуються періоду з 02.03.2022 по 25.06.2025 залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому щомісячної надбавки за вислугу років з 02.03.2022 року по 25.06.2025 та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавки за вислугу років (45%) починаючи з 02.03.2022 року по 25.06.2025 року та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 провести індексацію грошового забезпечення за весь період служби з 02.03.2022 року по 25.06.2025 року - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Роман КАРАВАН