27 жовтня 2025 р. № 400/6207/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 12 762,40 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з позовними вимогами: стягнути заборгованість у розмірі 12 762,40 грн в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку
Позивач стверджує, що у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку в сумі 12 762,40 грн, а саме: нараховано відповідно до податкової декларації платника єдиного податку від 09.02.2025, за період 2024 рік, по строку сплати 19.02.2025, у розмірі 13 657,95 грн., часткова сплата - 12 009,40 грн., залишок несплаченого зобов'язання - 1 648,55 грн. нараховано відповідно до податкової декларації платника єдиного податку від 11.05.2025, за період 1 квартал 2025, по строку сплати 20.05.2025, у розмірі 11 113,85 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Станом на час розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 відповідно до приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податків. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Відповідно до пп. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума грошовогозобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.293.1 ст.293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу) (п.294.1 ст.294 ПК України).
Пунктом 295.3 ст.295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлених цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання.
Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 25.03.25 на суму заборгованості 12762,40 грн.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем обліковується узгоджена заборгованість на загальну суму 12 762,40 грн.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільном порядку відповідачем не погашена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, враховуючи ненадання відповідачем доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язаних з залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень пов'язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, то суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 12 762,40 грн. на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з: єдиного податку у розмірі 12 762,40 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник