Справа № 161/9280/25
Номер провадження 2/167/389/25
(заочне)
24 жовтня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Шептицької Н.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Ващук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - позивач, банк, АТ) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Стислий виклад позовних вимог.
14.05.2025 року позивач звернувся в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.10.2024 року позичальник уклав з банком кредитний договір ABH0СТ155101730394760450 щодо надання кредиту в розмірі 20 900,00 грн строком на 36 місяць (тобто до 30.10.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» (далі - Договір).
Банк свій обов'язок виконав повністю і надав позичальнику кредит згідно умов Договору.
Станом на 14.05.2025 року заборгованість відповідача за Договором становить 25 955,71 грн, яка складається з: 20 370, 15 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5 383, 22 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 202, 34 грн - загальний залишок заборгованості за пенею, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, а також судові витрати в розмірі 2 422,40 грн, понесені при сплаті судового збору.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд».
2. Рух справи в суді.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2025 року справу передано на розгляд за територіальною підсудністю у Рожищенський районний суд Волинської області (ас 29), в який вона надійшла 23.06.2025 року (ас 32).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 року, справа передана на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 36).
Ухвалою головуючої судді від 27.06.2025 року позовна заява АТ була залишена без руху і наданий строк для усунення недоліку (ас 37-39), яка була виконана позивачем 03.07.2025 року (ас 41-46).
Ухвалою головуючого судді від 07.07.2025 року позовна заява була прийнята і призначений розгляд справи в спрощеному позовному провадженні в судовому засіданні з викликом сторін на 20.08.2025 року (ас 47-48), який ухвалою суду від 20.08.2025 року було відкладено на 06.10.2025 року (ас 56-57). Судове засідання 06.10.2025 року не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці (ас 65) і розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 22.10.2025 року (ас 66).
Сторони, які були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи (ас 54, 66, 67), в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення (ас 5зв, 25).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Суд ухвалив: проводити заочний розгляд справи у відсутності учасників справи, згідно ч.ч. 1, 4 ст. 223, ч. 1 ст. 279 ЦПК України, на підставі статті 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частин 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття рішення у цій справі є 24.10.2025 року - дата складення повного судового рішення.
3. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.
Дослідивши і об'єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позовної заяви по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 31.10.2024 року відповідач уклав з банком кредитний договір ABH0СТ155101730394760450 щодо надання кредиту в розмірі 20 900,00 грн строком на 36 місяць (тобто до 30.10.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
Встановлено, що відповідач підписав Договір простим електронним підписом та ознайомився з дійсними Умовами і Правилами надання банківських послуг в «А-Банк».
Згідно розрахунку АТ заборгованості, станом на 14.05.2025 року заборгованість відповідача за Договором становить 25 955,71 грн, яка складається з: 20 370, 15 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5 383, 22 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 202, 34 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Дані обставини підтверджуються письмовими доказами: анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк» від 20.07.2021 року (ас 6), Паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка» від 31.10.2024 року (ас 6зв-7), заявою про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101730394760450 від 31.10.2024 року (ас 7зв-8), таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (ас 9-10), Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (ас 10зв), розрахунком заборгованості за договором №ABH0CT155101730394760450 від 31.10.2024 року (ас 11), меморіальним ордером № TR.41146943.154770.65455 від 31.10.2024 року (ас 11зв), випискою по кредиту від 14.05.2025 року (ас 12), закордонним паспортом ОСОБА_1 (ас 13).
4. Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем - АТ «Акцент-Банк» за Договором, внаслідок чого утворилась кредитна заборгованість.
5. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 31.10.2024 року між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем укладено Договір, який підписаний його сторонами. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 20 900,00 грн, який він зобов'язався повернути до 30.10.2027 року та сплатити проценти за користування ним на визначених у кредитному Договорі умовах.
Згідно п.6 Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка», в разі заборгованості у клієнта зі сплатою щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати Кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою «Швидка готівка» (ас 6 зв).
Позивачем доведено, що відповідачу було видано кредитні кошти у розмірі 20 900,00 гривень. Однак, відповідач належним чином взяті на себе обов'язки за Договором не виконав, не сплачував щомісячний мінімальний платіж понад 90 днів, чим допустив кредитну заборгованість.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, що наведена позивачем, ураховуючи відсутність заперечень відповідача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги АТ щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з'явився, відзив на позовну заяву не подав. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними Договором відповідач також суду не подав.
Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не надав, а тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту і заборгованості за процентами необхідно задовольнити.
Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею.
Як вбачається з позовної заяви позивач, окрім тіла кредиту і процентів за його користування, просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання пеню в розмірі 202,34 гривень.
Надаючи правову оцінку даній позовній вимозі АТ, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 лютого 2022 року відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з відповідача пені в розмірі 202,34 грн є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.
7. Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами представником позивача подана через підсистему «Електронний суд» і при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в мінімальному розмірі 2 422,40 грн, тому вказану суму судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 12, 13, 77-81, 83, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279, 280-283 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0СТ155101730394760450 від 31.10.2024 року у розмірі 25 753 (двадцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) гривні 37 (тридцять сім) копійок, що складається з: 20 370 (двадцять тисяч триста сімдесят) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок суми заборгованості по тілу кредиту, 5 383 (п'ять тисяч триста вісімдесят три) гривні 22 (двадцять дві) копійки заборгованості по процентам.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ: 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 24.10.2025 року.
Головуючий суддя Шептицька Н.В.