Справа № 161/9477/25
Провадження № 2/161/3604/25
(заочне)
20 жовтня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Вегери Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 08.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200499306 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого на умовах повернення, платності, строковості банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 15250,00 грн., з встановленим строком користування з 08.04.2016 року по 08.04.2019 року, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
ПАТ «Банк Михайлівський» виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та не сплатив відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.
Вказує, що 20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором.
Зазначає, що станом на 29.04.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 59872,17 грн., з яких: 14983,03 грн. - заборгованість за кредитом; 30764,69 грн. - заборгованість за відсотками, 4121,05 грн. - збитки з урахуванням 3% річних; 10003,40 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань.
Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 08.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200499306 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого на умовах повернення, платності, строковості банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 15250,00 грн., з встановленим строком користування з 08.04.2016 року по 08.04.2019 року, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами (а.с. ).
20 липня 2020 року ТзОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором №200499306 від 08.04.2016 року (а.с. ).
Вказаною постановою від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язати ТзОВ «Фінансова компанія «Плеяда» передати ТзОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2; зобов'язати ТзОВ «Фінансова компанія «Фагор» передати ТзОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2 (а.с. ).
На примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТзОВ «Діджи Фінанс» від 12.08.2021 року - приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТзОВ «ФК «Плеяда» та від 12.08.2021 року - приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТзОВ «ФК «Фагор» (а.с. 94, 95).
При цьому, наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору ТОВ «Діджи Фінанс», в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності).
Згідно п. 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, передбачено, що у період дії в України воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу. Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12.03.2020 року, на набрання чинності Законом України від 30.03.2020 року №540-ІХ щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину та воєнного стану, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, навіть враховуючи строк дії договору 12 місяців, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено.
З представленого розрахунку вбачається, що станом 29.04.2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором нараховано в сумі 59872,17 грн., з яких: 14983,03 грн. - заборгованість за кредитом; 30764,69 грн. - заборгованість за відсотками, 4121,05 грн. - збитки з урахуванням 3% річних; 10003,40 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань (а.с. ).
Пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконав взяті на себе зобов'язання перед ТОВ «Діджи Фінанс», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором №200499306 від 08.04.2016 року, укладеним з АТ «Банк Михайлівський», а тому прийшов до висновку, що заборгованість за тілом кредиту та відсотками на загальну суму 45747,72 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення інфляційних витрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань збитків з урахуванням 3 відсотків річних, то суд приходить до наступного висновку.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин, не підлягає до задоволення стягнення інфляційних витрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань в розмірі 10003,40 грн. та збитків з урахуванням 3 відсотків річних в розмірі 4121,05 грн.
Крім того, до часткового задоволення підлягають вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правової допомоги №26 від 15.02.2024 року, додаткова угода від 15.02.2024 року до договору про надання правової допомоги №26 від 15.02.2024 року, укладені з адвокатським бюро «Анастасії Міньковської»; детальний опис робіт (наданих послуг), згідно якого адвокатське бюро «Анастасії Міньковської» надало ТзОВ «Діджи Фінанс» правову допомогу, вартість якої визначена в розмірі 7000,00 грн.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., які слід стягнути з позивача на користь відповідача.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 45747,72 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 1850,93 грн. ((45747,72/59872,17) * 2422,40).
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №200499306 від 08.04.2016 року в розмірі 45747 (сорок п'ять тисяч сімсот сорок сім) грн. 72 коп., 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу та 1850 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят) грн. 93 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасниками справи є:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», юридична адреса: м. Київ, вул. Сікорського, 8, ЄДРПОУ - 42649746.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 20 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк