Справа № 161/9824/25
Провадження № 2/0158/687/25
15 жовтня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,
представника позивача - Осадчого А.М.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -
Позивач ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що 28.12.2024 року о 10 год. 50 хв. в м. Луцьку на вул. Рівненській, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Стверджує, що винуватцем вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2025 року № 161/331/25.
Зазначає, що автомобіль марки «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , був застрахований ТДВ «Експрес Страхування» за договором добровільного страхування транспортного засобу № 777.2410667 від 26.11.2024 року.
30.12.2024 року до ТДВ «Експрес Страхування» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , яке відбулось в результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до акту наданих послуг № 3HVA50087 від 13.03.2025 року, рахунку № 1 від 17.01.2025 року та рахунку № 2 від 17.01.2025 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 становить 393375,55 грн.
Згідно страхових актів № № 3.24.06568-1; 3.24.06568-1, платіжних інструкцій № 5409149 від 05.02.2025 року та № 5409149 від 05.02.2025 року, ТДВ «Експрес страхування» здійснила виплату страхового відшкодування на загальну суму 393375,55 грн.
Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 було застраховано в АТ "Страхова група "ТАС" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-225408788, яким було забезпечено автомобіль «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 . Ліміт за даним полісом за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн, розмір франшизи - 3200,00 грн.
07.03.2025 року позивач звернувся до АТ "Страхова група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду даної заяви, товариство прийняло рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 156800 грн. (з вирахуванням франшизи в розмірі 3200 грн.)
Враховуючи часткову виплату шкоди АТ "Страхова група «ТАС» за полісом № ЕР-225408788, відповідач має відшкодувати ТДВ "Експрес Страхування" завдану шкоду в порядку суброгації в сумі 236575,55 грн (393375,55 грн. (сплачене страхове відшкодування позивачем) - 156800 грн. (сплачене страхове відшкодування АТ «Страхова група «ТАС»).
Зазначають, що 07.03.2025 року на адресу ОСОБА_4 було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування, однак вказана шкода відшкодована не була.
Посилаючись на вищевикладене, просять стягнути з ОСОБА_2 на користь ТДВ "Експрес Страхування" 236575,55 грн. у відшкодування шкоди та 3548,63 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.06.2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
07.07.2025 року представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Ольховським М.В. до суд поданий відзив за позовну заяву, відповідного до якого позовні вимоги не визнає. Не заперечує обставини, зазначені в позовній заяві з приводу ДТП та винуватості у ній його довірителя, однак не погоджується із сумою страхового відшкодування.
Вказує, що за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи Волинського НДЕКЦ МВС України, надано висновок експерта № СЕ-19/103-25/1525-АВ від 12.02.2025 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , 2018 року випуску, станом на дату проведення експертизи складає 2300374,83грн.; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля по усуненню пошкоджень отриманих під час ДТП складає 300434,14 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику, внаслідок пошкодження транспортного засобу, станом на дату проведення експертизи складає 11721,10 грн.
Крім того, зазначає, що згідно ремонтної калькуляції № 1525-АВ до висновку експерта, вказано запасні частини, які підлягають заміні: «Двері ЗЛ; Підніжка НЛ; Кріплення порога Л; Обл з арки крила ЗЛ».
Натомість, в рахунку фактурі № VA00000098 від 17.01.2025 року ПрАТ «Волинь-Авто», перелічені запчастини та їх вартість, які підлягають заміні по пошкодження, яких судовим експертом не виявлено, зокрема: бризговик арки колеса вартістю 3025,87 грн.; бризговик арки колеса вартістю 6933,79 грн., підшипник вартістю 5296,95 грн.; тяга підвіски вартістю 8613,43 грн..
Враховуючи те, що висновком експерта № СЕ-19/103-25/1525-АВ від 12.02.2025 року, встановлена вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , 2018 року випуску, по усуненню пошкоджень, отриманих під час ДТП, яка без врахування фізичного зносу складає 300434,14 грн. вважає, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, становить 143634,14 грн. Таким чином, стягнення з ОСОБА_2 на користь ТДВ "Експрес Страхування" відшкодування шкоди в сумі 236575,55 грн. є безпідставним.
Посилаючись на вищевикладене, в задоволенні позову просить відмовити; стягнути з ТДВ «Експрес Страхування» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 23820,32 грн., з яких 3820,32 грн. - витрати за проведення транспортно-товарознавчої експертизи; 20000 грн. - витрати на правничу допомогу.
15.07.2025 року представником позивача ТДВ "Експрес Страхування" - адвокатом Беляєвим Ю.Л. до суду подано відповідь на відзив, згідно якого позовні вимоги підтримують з підстав, викладених в позовній заяві, просять позов задовольнити.
25.07.2025 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Ольховським М.В. до суду подані заперечення, відповідно до яких в задоволенні позову просить відмовити.
31.07.2025 року представником позивача ТДВ "Експрес Страхування" - адвокатом Беляєвим Ю.Л. подано до суду додаткові пояснення, згідно яких просить заявлені позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.08.2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ТДВ "Експрес Страхування" - адвокат Осадчий А.М. позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ольховський М.В. в судовому засіданні щодо задоволення заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях, просив у задоволені позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 26.11.2024 року між ТДВ "Експрес Страхування" та ТзОВ «Старий замок» в особі директора Зубанова С.Ю. було укладено договір страхування наземних транспортних засобів № 777.24.10667, згідно якого застраховано автомобіль марки «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 » (а.с.10-12).
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2025 року у справі № 161/331/25, 28.12.2024 року о 10 год. 50 хв., в м. Луцьку по вул. Рівненська, 127, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 10.4 ПДР України, при здійсненні маневру повороту ліворуч у двір будинку, не надав переваги автомобілю MERCEDES-BENZ GLS 350, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень, що призвело до матеріальних збитків. Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с.19).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
30.12.2024 року директор ТзОВ «Старий замок» ОСОБА_3 звернувся до ТДВ "Експрес Страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля на розрахунковий рахунок СТО ПРАТ "Волинь-Авто», за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 0 грн. (а.с.26, 27).
Згідно рахунку-фактури № VA00000098 від 17.01.2025 року, акту наданих послуг № 3HVA50087 від 13.03.2025 року, рахунку на оплату № 1 від 17.01.2025 року, рахунку на оплату № 2 від 17.01.2025 року, страхових актів № 3.24.06568-1 від 11.02.2025 року, № 3.24.06568-2 від 05.02.2025 року, платіжних інструкцій кредитового переказу коштів № 5409149 від 05.02.2025 року, № 3215484 від 11.02.2025 року, ПрАТ «УКРАВТО ВОЛИНЬ» та ФОП ОСОБА_5 було виплачено страхове відшкодування в сумі 393375,55 грн. (а.с.28, 29, 30, 31, 32, 34, 35, 36).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , як володільця автомобіля марки AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована АТ "СГ "ТАС" на підставі полісу ЕР 225408788, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 160000,00 грн., франшиза - 3200 грн (а.с.37).
21.04.2025 року АТ "СГ "ТАС" відшкодувало позивачу 156800 грн. за полісом НОМЕР_3 від 13.12.2024 року, страхове відшкодування згідно заяви № 3.24.06568-СК, т/з «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 .
Відтак, вважаючи свої права порушеними, посилаючись на приписи ст. 1166, ст. 1194 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування (різницю між фактичним розміром відшкодування і виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 236575,55 грн.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування").
Дана норма кореспондується зі ст.979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за задані збитки (суброгація).
Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.
За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника, відповідно регрес - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Роз'яснення про застосування вищезазначених понять також наведені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 згідно з яким, при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода" завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром і виплатою (страховим відшкодуванням).
Разом з цим, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.
Як вбачається з висновку експерта № СЕ-19/103-25/1525-АВ від 12.02.2025 року, за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», ринкова вартість автомобіля марки «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , 2018 року випуску, станом на дату проведення експертизи, складає 2300374,83грн.; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля по усуненню пошкоджень отриманих під час ДТП складає 300434,14 грн.; вартість матеріального збитку завданого власнику, внаслідок пошкодження транспортного засобу, станом на проведення експертизи складає 11721,10 грн.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що у висновку експерта № СЕ-19/103-25/1525-АВ від 12.02.2025 року, визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz/GLS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , 2018 року випуску, по усуненню пошкоджень отриманих під час ДТП, яка становить 300434,14 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТДВ «Експрес страхування» слід задовольнити частково, зокрема стягнути з відповідача ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яка становить 143634,14 грн. (300434,14 грн. (вартість відновлювального ремонту за висновком експерта № СЕ-19/103-25/1525-АВ від 12.02.2025 року) - 156800 (сплачене страхове відшкодування АТ «Страхова група «ТАС»).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, кошти у розмірі 3820,32 грн., сплачені відповідачем за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, є витратами відповідача, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача подано до суду наступні документи: ордер серії АС № 1144673 від 23.06.2025 року; квитанція до прибуткового касового ордера № 06 від 23.06.2025 року, згідно якої розмір гонорару ОСОБА_1 становить 20000 грн., договір № 21/06 про надання правничої допомоги від 23.06.2025 року.
У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до додаткової постанови Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів відповідача справі, характер спору, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача в сумі 8000,00 грн.
У ході розгляду даної справи ТДВ «Експрес Страхування» було понесено судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 3548,63 грн. Позов задоволено частково на суму 143634,14 грн.
Оскільки позов підлягає до часткового задоволення (143634,14 грн. х 100 : 236575,55 грн. = 60,71%), тому судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 2154,37 грн. (3548,63 х 60,71: 100) слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 95, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 3, 10, 11, 22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» 143634 (сто сорок три тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 2154 (дві тисячі сто п'ятдесят чотири) 37 коп. судового збору.
Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» на користь ОСОБА_2 3820 (три тисячі вісімсот двадцять) грн 32 коп. витрат за проведення товарознавчої експертизи та 8000 (вісім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», код ЄДРПОУ 36086124, місцезнаходження: пр. Степана Бандери, 22, м.Київ.
Представник позивача - Осадчий Анатолій Михайлович, діє на підставі довіреності № 69/25 від 02.06.2025 року.
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача - адвокат Ольховський Микола Вікторович, адреса: вул. Даргомижського, 7, оф. 308, м. Луцьк Волинської області.
Текст рішення складений 24.10.2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч