про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
м. Львів
27 жовтня 2025 рокусправа № 380/20027/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кондратюк Ю. С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з серпня 2016 року по 30 квітня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з серпня 2016 року по 30 квітня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Ухвалою судді від 10.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 20.10.2025 продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали з питань продовження процесуального строку, шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку або зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та наданням відповідних доказів.
23.10.2025 від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій просить поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовною заявою Санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України. В обґрунтування зазначає, що у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У даному випадку позивач дізнався про порушення свого права 30 квітня 2025 року а звернувся до суду - 06 жовтня 2025 року, тобто у межах шестимісячного строку.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суддя враховує таке.
Процесуальні строки, згідно ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У разі порушення законодавства про оплату праці такі правовідносини регулюються положеннями ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), зокрема, частиною другою цієї статті. Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, що була чинною внесення змін на підставі Закону України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Водночас у постанові від 03.04.2025 у справі № 420/1581/24 Верховний Суд у подібних правовідносинах указав, що день фактичної виплати грошового доходу не впливає на період, за який буде здійснюватися виплата компенсації втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
За висновком Верховного Суду у згаданій справі право на компенсацію втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, проте не виплачені. Нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
З уваги на це Верховний Суд у справі № 420/1581/24 констатував, що такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення у особи права на компенсацію (з моменту затримки виплати доходу на один і більше календарних місяців).
Суд уважає застосовними вказані висновки до спірних правовідносин у цій справі та зазначає, що на час виникнення у позивача права на компенсацію (такі події мали місце до 19.07.2022) частина друга статті 233 КЗпП України діяла у редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.08.2025 у справі №620/13883/24.
Отже, позивач не пропустив строк звернення до суду із цим позовом.
Підставою позову є протиправна бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.
Позовна заява відповідає вимогам ст. ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). На стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.
Cтаттею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Вирішуючи питання про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.
Частиною 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тому, з урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або є публічно доступними.
Керуючись ст. ст.12, 19, 22, 32, 171, 257, 260, 262 КАС України, суддя,-
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження.
3. Справа розглядатиметься без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами в приміщенні Львівського окружного адміністративного суду (місцезнаходження: вул. Чоловського, 2, м. Львів, 79018). Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали), а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
4. Відповідачу встановити 15-денний строк для подання відзиву до суду з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
5. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення кожен протягом п'яти днів з дня отримання відповідно відзиву та відповіді на відзив (вимоги до змісту та форми цих заяв по суті справи викладено в ст. ст. 163, 164 КАС України).
6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів (крім випадків, якщо позивачем є суб'єкт владних повноважень, а також якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна