Рішення від 24.10.2025 по справі 380/16401/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16401/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач, ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - відповідач), в якому просить суд:

- скасувати постанову від 01.08.2025 ВП №77848759 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що відповідачем безпідставно винесено постанову від 01.08.2025 ВП №77848759 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. Позивач стверджує, що така постанова винесена державним виконавцем за невиконання позивачем виконавчого листа №380/19607/24, виданого 07.03.2025 Львівським окружним адміністративним судом. Водночас, позивач вказує, що зазначений виконавчий документ виконаний ГУ ПФУ у Львівській області. З огляду на це, позивач стверджує про відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання виконавчого листа, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Вважаючи у зв'язку із протиправним накладенням штрафу свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 18.08.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ МЮ в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 12.08.2025 - позовну заяву з копіями доданих до неї документів та 20.08.2025 ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі з викликом сторін від 18.08.2025.

Відповідачу роз'яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі №380/19607/24 позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21026-суд від 27.08.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2022, № 11/21027-суд від 27.08.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023. Зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2022 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21026-суд від 27.08.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2022; з 01.02.2023 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21027-суд від 27.08.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023, та без врахування при її перерахунку та виплаті будь-яких «максимальних розмірів», з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі №380/19607/24 залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 05.02.2025 та на його примусове виконання 07.03.2025 видано виконавчий лист.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 12.02.2025 за вих. №1300-5310-8/22289 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило ОСОБА_1 про виконання рішення суду.

Однак, 18.04.2025 за вх. № 5848/14 на адресу ГУ ПФУ у Львівській області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2025 ВП №77848759.

Листом від 30.04.2025 за № 1300-5310-5/59022 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило державного виконавця про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі №380/19607/24 виконано до відкриття виконавчого провадження №77848759 від 17.04.2025.

Не зважаючи на зазначене, державним виконавцем винесено постанову від 13.05.2025 ВП №77848759 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., в якій зазначив, що станом на 13.05.2025 вимог виконавчого документа не виконано.

21.05.2025 позивачем подано позовну заяву № 1300-5802-7/68518 на постанову від 13.05.2025 ВП №77848759 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №380/10233/25 у задоволенні позову ГУ ПФУ у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови від 13.05.2025 року ВП № 77848759 відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим судом рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу від 23.07.2025 №1300-5802-8/96605 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №380/10233/25.

Станом на 01.08.2025 (дату винесення оскаржуваної постанови) рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №380/10233/25 не набрало законної сили.

01.08.2025 по факту повторного невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державним виконавцем керуючись ст. ст. 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200 грн.

Позивач не погоджується із вищевказаною постановою, вважає її неправомірною та безпідставною, тому звернувся до суду із вказаним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. п. 1 та 16 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Пункти 5, 7 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначають, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Згідно з положеннями ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 вказаного Закону, для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України Про виконавче провадження).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд встановив, що підставою для накладення штрафу на позивача стала відсутність у державного виконавця будь-яких документів щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа.

Суд зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі №380/19607/24 ГУ ПФУ у Львівській області здійснено перерахунок розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.03.2025, виходячи із 70% оновленого грошового забезпечення, визначеного, зокрема, станом на 01.01.2023 з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови КМУ від 23.02.2024 №185 «Про інфляцію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та надбавки до пенсії як учаснику бойових дій, обчислено в сумі 57682,20 грн. Розмір пенсійної виплати на виконання судового рішення без обмеження максимальним розміром визначено на дату перерахунку пенсії, а саме з 01.02.2022 становить 39485,33 грн, з 01.02.2023 - 56115,20 грн. Доплата пенсії на виконання судового рішення за період з 01.02.2022 по 28.02.2025 становить 551198,94 грн. Про виконання судового рішення та порядок виплати нарахованих коштів повідомлено листом від 12.02.2025 №1300-5310-8/22289.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Отже, накладення штрафу можливе лише у разі невиконання боржником без поважних причин рішення суду.

Підставою для прийняття оскарженої постанови слугувало те, що станом на 01.08.2025 вимог виконавчого документа не виконано. Зокрема, у державного виконавця відділу відсутні будь-які документальні підтвердження щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа. На даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Проте, в оскарженій постанові відповідач не встановив стан виконання рішення суду та належним чином не перевірив як стан виконання судового рішення боржником на момент прийняття оскарженої постанови, так і не надав жодної правової оцінки доводам позивача щодо причин невиконання рішення суду, тобто належним чином не скористався законодавчо наданими повноваженнями.

Суд звертає увагу на те, що положення Закону України "Про виконавче провадження" пов'язують можливість виконавця накласти штраф на боржника саме за невиконання рішення без поважних причин.

У зв'язку з цим суд вважає, що відповідач, всупереч ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", не врахував всіх обставин та не вжив всіх заходів щодо з'ясування виконання чи не виконання судового рішення, з'ясування поважності причин, що мають значення для прийняття спірної постанови, є безпідставними та необґрунтованими.

Крім цього, відповідач не врахував той факт, що у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 9,44 млн. грн. На час винесення постанови про накладення штрафу в Головному управлінні проведена робота щодо виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили по 19.11.2020. Виплата сум, нарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України в порядку черговості виплат, що визначається датою набрання рішенням законної сили. Отже, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від ГУ ПФУ у Львівській області.

Суд наголошує на тому, що відповідач зазначив, що станом на 01.08.2025 вимог виконавчого документа не виконано, не надавши жодної правової оцінки таким обставинам.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що постанова від 01.08.2025 ВП № 77848759 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн є протиправною, а тому таку необхідно скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 287, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повістю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.08.2025 № 77848759 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316386, місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень рівно.

Згідно зі ст. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.10.2025.

Суддя Потабенко В.А.

Попередній документ
131294248
Наступний документ
131294250
Інформація про рішення:
№ рішення: 131294249
№ справи: 380/16401/25
Дата рішення: 24.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.10.2025)
Дата надходження: 12.08.2025
Предмет позову: про скасування постанови