Іменем України
27 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 826/1522/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2015 року керівником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про проведення планової документальної перевірки відповідача, яке оформлене наказом від 17.12.2015 № 1531.
Повідомленням від 17.12.2015 № 19106/10/26-15-13-01-02-18 повідомлено ТОВ «Фідленс-Україна» про проведення перевірки.
У відповідності до ст. 82 ПК України керівником ГУ ДФС у м. Києві 27.01.2016 прийнято рішення про продовження терміну проведення перевірки відповідача, яке оформлено наказом ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2016 № 201 та копію якого того ж дня направлено на адресу відповідача рекомендованим листом із описом вкладення, з повідомленням про вручення.
28.01.2016 з метою проведення перевірки ТОВ «Фідленс-Україна» співробітниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності відповідача: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 42.
При цьому посадові особи ТОВ «Фідленс-Україна» відмовилися допускати співробітників ГУ ДФС у м. Києві до продовження проведення планової перевірки, про що керівництвом платника податків зроблена відмітка на копії наказу ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2016 № 201.
В подальшому, 29.01.2016 співробітниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено повторний вихід за юридичною адресою відповідача, але до перевірки їх знову допущено не було.
На виконання п. 81.2 статті 81 ПК України ревізорами 29.01.2016 складено Акт про відмову ТОВ «Фідленс-Україна» у допуску посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення перевірки № 6/26-15-13-02-03.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2016 зупинено провадження у справі № 826/1522/16 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/1343/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування наказу.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначена суддя Свергун І.О.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 адміністративну справу № 826/1522/16 прийнято до провадження; поновлено провадження у справі № 826/1522/16 у зв'язку з набранням чинності рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/1343/16. Визначено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 02.10.2025 допущено заміну позивача у справі Головного управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011). Запропоновано позивачеві протягом п'яти робочих днів з дня отримання ухвали надати до суду інформацію щодо підтримання чи не підтримання позовних вимог та актуальності спору на цей час.
08.10.2025 від Головного управління ДПС у м. Києві до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що фактично перевірка була продовжена та завершена, а за її результатами складено акт 17.02.2016 № 26/26-15-14-02-03-14/36426518.
На підставі встановлених актом перевірки порушень винесено, зокрема, податкові повідомлення-рішення (надалі - ППР) від 04.03.2016 № 0000781402, № 0000791402.
Не погоджуючись з прийнятими ППР, ТОВ «Фідленс-Україна» скористалося процедурою адміністративного оскарження, проте за результатами розгляду скарги відповідача ППР залишено без змін, а скаргу без задоволення.
У подальшому відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ГУ ДФС у м. Києві, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2016 № 0000781402 та № 0000791402.
Ухвалою від 08.06.2016 відкрито провадження у справі № 826/8421/16 за позовом ТОВ «Фідленс-Україна».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2016 у справі № 826/8421/16 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі № 826/8421/16 апеляційну скаргу ТОВ «Фідленс-Україна» задоволено, постановлено нове рішення, яким визнано протиправними та скасовано ППР від 04.03.2016 № 0000781402, № 0000791402.
Не погоджуючись з Постановою Київського апеляційного адміністративного суду, ГУ ДФС у м. Києві звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 11.07.2023 касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 - без змін.
Враховуючи викладене, Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що на даний час підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ «Фідленс-Україна» втратили свою актуальність, оскільки перевірка, у зв'язку з недопуском до якої подавався відповідний позов, фактично була завершена, за її результатами складено акт та прийнято податкові повідомлення-рішення, законність яких уже була предметом судового розгляду в межах справи № 826/8421/16, що завершилась ухваленням постанови Верховного Суду від 11.07.2023, якою остаточно вирішено спір між сторонами.
Позивач просив долучити додаткові пояснення до матеріалів справи.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано як юридичну особу 30.04.2009, номер запису: 10701020000036523, код 36426518, місцезнаходження: 17600, Чернігівська обл., Варвинський р-н, селище Варва, вул. Шевченка, будинок 82, офіс 6, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області.
Відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2015 року керівником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про проведення планової документальної перевірки відповідача, яке оформлене наказом від 17.12.2015 № 1531.
17.12.2015 контролюючим органом складено повідомлення № 19106/10/26-15-13-01-02-18 про проведення перевірки.
Наказом ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2016 № 201 продовжено термін проведення перевірки відповідача.
29.01.2016 головним державним ревізором-інспектором складено Акт № 6/26-15-13-02-03, в якому зазначено, що співробітниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено вихід за адресою ТОВ «Фідленс-Україна», код за ЄДРПОУ 36426519, а саме: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 42, з метою вручення копії наказу від 27.01.2016 № 201 про продовження перевірки та ознайомлення з направленням про проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. При цьому посадові особи ТОВ «Фідленс-Україна» відмовили в допуску співробітників ГУ ДФС у м. Києві до проведення планової виїзної перевірки.
Також судом установлено, що в подальшому перевірка була проведена, а за її результатами складено акт 17.02.2016 № 26/26-15-14-02-03-14/36426518.
На підставі встановлених актом перевірки порушень винесено, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 04.03.2016 № 0000781402, № 0000791402.
Не погоджуючись з прийнятими ППР, ТОВ «Фідленс-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідним адміністративним позовом.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2016 у справі № 826/8421/16 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі № 826/8421/16 апеляційну скаргу ТОВ «Фідленс-Україна» задоволено, постановлено нове рішення, яким визнано протиправними та скасовано ППР від 04.03.2016 № 0000781402, № 0000791402.
Не погоджуючись з Постановою Київського апеляційного адміністративного суду, ГУ ДФС у м. Києві звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 11.07.2023 касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 - без змін.
Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Підпунктом 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.06.2019 року по справі № 826/16002/14, визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми статті 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.
Наведені норми кореспондуються з пунктом 94.4 статті 94 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків, тобто компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення контролюючого органу.
Отже, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом став недопуск відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення планової документальної перевірки, як це визначено підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України.
Водночас, як установлено судом та не заперечується позивачем, у подальшому таку перевірку було проведено контролюючим органом, за її наслідком складено податкові повідомлення-рішення, що були оскаржені до суду, скасовані, та рішення у справі № 826/8421/16 набрало законної сили.
За таких обставин на цей час відсутні підстави для адміністративного арешту коштів платника податків, передбачені підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного у задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ «Фідленс-Україна» слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун