27 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5614/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у виплаті йому пенсії в повному обсязі без обмеження розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01.04.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.04.2025 року виплату йому пенсії за вислугу років без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 19.08.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованим тим, що обмеження пенсійних виплат позивача здійснене на підставі статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а позивач не належить до кола осіб, на яких поширюється рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 проходив службу в органах кримінально-виконавчої служби, з якої у 2010 році був звільнений у запас.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області з 09.12.2010 року призначило позивачу пенсію за вислугу років на підставі статей 12, 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 56 % відповідних сум грошового забезпечення.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області неодноразово здійснювало перерахунки пенсії позивача на підставі статей 63, 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У квітні 2025 року на виконання рішення суду у справі №340/1400/25 відповідач провів з 01.02.2023 року перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/3-148 від 15.01.2025 року про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.01.2023 року.
Так, згідно з протоколом ГУ ПФУ в Кіровоградській області розмір нарахованої позивачу пенсії з 01.04.2025 року становить 28180,05 грн., з яких:
- 25180,05 грн. - основний розмір пенсії за вислугу років, обчислений відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (44964,37 грн. х 56%),
- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року "Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році",
- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
Цим протоколом відповідач обмежив розмір пенсійної виплати, належної позивачу до виплати, сумою 23610 грн.
Не погодившись із таким обмеженням пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в ДКВС, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі - Закон №2262-XII).
Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно зі статтями 8, 10 Закону №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Обчислення пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, визначено розділом V (статті 43 - 47) Закону, а виплата пенсій та порядок перерахунку пенсій - розділами VII (статті 52 - 62) та VIII (статті 63 - 66) відповідно.
Суд установив, що відповідач, виконуючи у квітні 2025 року рішення суду в адміністративній справі №340/1400/25, відповідно до статті 63 Закону №2262-XII здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки.
Після такого перерахунку розмір пенсії позивача з 01.04.2025 року склав 28180,05 грн., з яких відповідач виплачує позивачу лише 23610 грн.
Відповідач відстоює позицію, що щомісячний розмір нарахованої пенсійної виплати має бути обмежений максимальним розміром, визначеним законом, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (що з 01.01.2025 року складає 23610 грн.).
Така позиція відповідача обґрунтована посиланням на Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 року (надалі - Закон №3668-VІ), частиною 1 статті 2 якого передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року у справі №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VІ, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Приписи статті 2 Закону №3668-VІ, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже з 12.04.2023 року норма статті 2 Закону №3668-VІ, на яку посилається відповідач, втратила чинність.
Доводи відповідача про те, що Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 поширюється лише на осіб, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, і яким пенсії призначені з 12.04.2023 року, є помилковими, оскільки у вказаному Рішенні такі умови відсутні.
Суд вважає, що до спірних правовідносин щодо обчислення пенсії, призначеної за Законом №2262-XII, необхідно застосовувати положення Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, які не передбачають обмеження максимального розміру таких пенсій, а не норми Закону №3668-VI.
Натомість відповідач, здійснюючи у квітні 2025 року перерахунок пенсії позивача, надав перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосував положення статті 2 Закону №3668-VI, тобто правову норму, яка регулює правовідносини аналогічно нормі, що визнана неконституційною, неправильно застосував норми Закону №2262-ХІІ.
Отже відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права, що призвело до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та до порушення його права на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.
Суд прийшов до висновку, що відповідач незаконно обмежив максимальний розмір щомісячної пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, фактично позбавивши позивача права на отримання нарахованих та встановлених йому підвищень та доплат до пенсії.
На час вирішення спору пенсія виплачується позивачу у такому ж обмеженому розмірі (23610 грн.).
Тож дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача та невиплати йому пенсії у повному розмірі слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача виплатити йому пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень до пенсії, починаючи з дати, про яку просить позивач - з 01.04.2025 року.
Судові витрати сторони не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження з 01.04.2025 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та невиплати йому пенсії у повному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 нараховану з 01.04.2025 року пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень, доплат до пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ