27 жовтня 2025 року місто Київ № 320/18567/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Закарпатської обласної військової адміністрації та Ужгородської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність Міністерства у справах ветеранів України щодо відмови, наданої листом 64/1.3/3.3-25 від 03.01.2025, про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» від 19.10.2016 № 719 щодо можливості розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II-ІІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, між обласними бюджетами і бюджетом м. Києва пропорційно потребі в наданні грошової компенсації, поданої обласними та Київською міською державними адміністраціями (військовими адміністраціями) із урахуванням обов'язкової виплати грошової компенсації в повному обсязі, розрахованої із застосуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, визначених Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури - протиправною;
- зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» від 19.10.2016 № 719, а саме вказати у ній осіб з інвалідністю в наслідок війни ІІІ групи та опублікувати її у новій редакції щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II-ІІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, між обласними бюджетами і бюджетом м.Києва пропорційно потребі в наданні грошової компенсації, поданої обласними та Київською міською державними адміністраціями (військовими адміністраціями) із урахуванням обов'язкової виплати грошової компенсації в повному обсязі, розрахованої із застосуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, визначених Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради з липня 2017 року, як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993. ОСОБА_1 проживає з матір'ю в приватизованій однокімнатній квартирі, житловою площею 17,60 кв.м в м. Ужгород.
На переконання позивача, відповідно до абзацу першого пункту 18 частини першої статті 13 зазначеного Закону, він мав бути забезпечений житлом упродовж двох років з дня взяття на квартирний облік.
Однак, як вказує позивач, постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 не передбачає надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, що, на його думку, порушує право на рівність та створює дискримінаційні умови у порівнянні з особами з інвалідністю І та ІІ груп, яким ця субвенція надається.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 відкрито провадження у справі. Суд постановив здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, визначивши строки для подання заяв по суті справи та доказів.
Відповідач, Міністерство у справах ветеранів України (далі - Міністерство), подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти її задоволення.
У відзиві зазначено, що Міністерство розглянуло звернення позивача в межах компетенції та відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР. Листом від 03.01.2025 № 64/1.3/3.3-25 позивачу надано вичерпну відповідь по суті його звернення. Незгода позивача зі змістом відповіді не свідчить про наявність протиправної бездіяльності з боку відповідача.
Міністерство зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено виплату грошової компенсації за належне для отримання житло лише для осіб з інвалідністю І та ІІ групи. Постанова Кабінету Міністрів України № 719 є підзаконним нормативно-правовим актом, який визначає порядок та умови надання відповідної субвенції. Доповнення її новою категорією осіб можливе лише після внесення відповідних змін до закону, який встановлює таке право.
Також відповідач зазначив, що позовна вимога про зобов'язання Міністерства внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 719 не може бути задоволена, оскільки Міністерство не є суб'єктом, уповноваженим змінювати акти Уряду. Відповідно до пункту 5 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою від 18.07.2007 № 950, зміни до постанов вносить безпосередньо Кабінет Міністрів України, тоді як міністерства можуть лише підготувати проект змін і внести його на розгляд Уряду.
Водночас Міністерство зазначає, що оскільки чинним законодавством не передбачено права осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи на отримання грошової компенсації за належне для отримання житло, у відповідача відсутні правові підстави для ініціювання розроблення відповідного проекту змін.
Пояснення або заперечення від третіх осіб до суду не надходили.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази в їх сукупності та проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд переходить до надання правової оцінки встановленим обставинам.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії А від 14.06.2022 № 002545 та довідкою МСЕК № 788457.
Відповідно до листа виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 25.10.2024 № Б-4088 ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті за місцем проживання згідно рішення виконкому 12.07.2011 № 204, його занесено до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання житла, в якому станом на 01.10.2024 він рахується за № 93.
За посиланням позивача він проживає з матір'ю в приватизованій однокімнатній квартирі, житловою площею 17,60 кв.м в місті Ужгороді.
У відповідь на звернення позивача від 12.12.2024 № БЕ-18197885, яке надійшло з державної установи “Урядовий контактний центр» щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» в частині встановлення права на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, Міністерство у справах ветеранів України повідомило, що Мінветеранів з 2020 року є головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми 1511040. Механізм зазначеної бюджетної програми регулюється постановою № 719, якою затверджені Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей і Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (далі - Порядок виплати). Відповідно до пункту 3 Порядку виплати (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 846) право на отримання грошової компенсації відповідно до Порядку виплати мають особи з інвалідністю I-II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених пунктами 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю).
У листі повідомлено, що повномасштабне вторгнення російської федерації має негативний вплив на бюджетну систему України, зокрема, обсяг доходів і видатків бюджету, зростання бюджетного дефіциту й державного боргу. Спрямованість великої частини бюджетних видатків на соціальну сферу, зокрема, на реалізацію бюджетних програм, спрямованих на забезпечення житлом деяких категорій ветеранів війни, обмежують можливості бюджетного фінансування за напрямами, які сприяють економічному розвитку країни, та вирішення першочергових завдань сектору безпеки і оборони. Враховуючи зазначене та ситуацію воєнного стану в країні, суттєві обмеження фінансових ресурсів в державному бюджеті України, які напряму впливають і на фінансування житлової бюджетної програми, на сьогодні не планується розширення дії постанови № 719 на осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Крім того, зазначено, що Мінветеранів розгляне порушене у зверненні питання за наявності відповідного бюджетного призначення на вказані цілі.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 719 в частині її поширення на осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Закон України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон № 794-VII) відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України.
Частиною першою статті 117 Конституції України та статтею 49 Закону № 794-VII визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови, які є обов'язковими до виконання.
19.10.2016 Кабінет Міністрів України відповідно до частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України, статті 48-1 Житлового кодексу України Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» № 719.
Зазначеною постановою затверджено «Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» та «Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей».
Згідно вказаної постанови встановлено, що у 2024 році Міністерство у справах ветеранів України здійснює розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, між обласними бюджетами і бюджетом м. Києва пропорційно потребі в наданні грошової компенсації, поданої обласними та Київською міською державними адміністраціями (військовими адміністраціями) станом на 1 квітня 2024 р., із урахуванням обов'язкової виплати грошової компенсації в повному обсязі, розрахованої із застосуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, визначених Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури станом на 1 квітня 2024 року.
Відповідно до «Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» визначено:
« 1. Ці Порядок та умови визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція) і включені до списків осіб, які користуються правом позачергового (першочергового) одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими цим пунктом (далі - квартирний облік).
2. Головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінветеранів.
4. Субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на квартирному обліку.
5. Розподіл субвенції між обласними бюджетами і бюджетом міста Києва здійснюється Мінветеранів в обсязі, передбаченому в державному бюджеті на відповідний рік, пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, наданої Мінветеранів обласними та Київською міською держадміністраціями (військовими адміністраціями) через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади станом на 1 квітня поточного року, за формою згідно з додатком до 15 квітня поточного року з урахуванням обов'язкової виплати грошової компенсації у повному обсязі, розрахованої із застосуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, визначених Мінінфраструктури станом на 1 січня поточного року.
Мінветеранів подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу субвенції між обласними бюджетами і бюджетом міста Києва в межах обсягу субвенції, передбаченого в державному бюджеті на відповідний рік.
Рішення про розподіл субвенції між місцевими бюджетами обласні держадміністрації (військові адміністрації) приймають протягом п'яти робочих днів після затвердження Кабінетом Міністрів України розподілу субвенції між обласними бюджетами і бюджетом міста Києва.
Аналогічні приписи містяться в пунктах 1, 3, 4 «Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей».
Цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - одержувач грошової компенсації), включені до списків осіб, які користуються правом позачергового (першочергового) одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пунктах 2 і 3 цього Порядку (далі - квартирний облік) (п.1).
Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю). (п. 3).
Грошова компенсація виплачується у повному обсязі в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, визначених пунктом 2 цього Порядку.
До 31 грудня 2024 р. виплата грошової компенсації здійснювалася за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов.
З 1 січня 2025 року виплата грошової компенсації здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту із виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція), на реалізацію публічного інвестиційного проекту “Забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей».
Виплату грошової компенсації за рахунок субвенції забезпечують розпорядники субвенції за місцевими бюджетами, визначені рішеннями про такі бюджети відповідно до законодавства (далі - місцевий розпорядник) (п. 4).
Суд звертає увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» була предметом розгляду в справі № 826/5221/17.
У постанові від 27.11.2018 в справі № 826/5221/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що постанова прийнята Кабінетом Міністрів України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця постанова.
Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності встановлює Регламент Кабінету Міністрів України (далі - Регламент), затверджений постановою КМУ від 18 липня 2007 року № 950.
Відповідно до пункту 1 параграфа 4 Регламенту Кабінету Міністрів України Кабінет Міністрів планує свою роботу на основі та на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, для чого, зокрема: розробляє та затверджує середньостроковий план дій Уряду (на трирічний період) і план пріоритетних дій Уряду (на період до одного року); розробляє та подає на розгляд Верховної Ради Бюджетну декларацію та проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, проекти загальнодержавних програм.
Відповідно до параграфів 32, 33 Регламенту Кабінету Міністрів України проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.
Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів.
Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.
Проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов'язковому погодженню всіма заінтересованими органами, а також Мінфіном, Мінекономіки та Мінцифри.
Згідно з параграфом 48 Регламенту Кабінету Міністрів України проекти актів Кабінету Міністрів вносяться на розгляд Кабінету Міністрів Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністром, міністром, який не очолює міністерство, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (крім тих органів, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів), державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
Відповідно до пунктів 1, 2 параграфу 55-1 Регламенту Кабінету Міністрів України розглянутий на засіданні урядового комітету проект акта Кабінету Міністрів включається до порядку денного чергового засідання Кабінету Міністрів. До проекту акта крім матеріалів, поданих головним розробником, та висновку Секретаріату Кабінету Міністрів, а також висновку Європейської Комісії (у разі наявності) додаються витяг з протоколу засідання урядового комітету і довідка про розбіжності щодо проекту акта, якщо їх не врегульовано після розгляду урядовим комітетом. Акт Кабінету Міністрів приймається, якщо за результатами розгляду на засіданні проект такого акта підтримано більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів або за нього проголосувало половина посадового складу Кабінету Міністрів, включаючи Прем'єр-міністра.
Відповідно до зазначених положень Регламенту Кабінету Міністрів України Міністерство уповноважене готувати проекти нормативно-правових актів та вносити їх на розгляд Уряду, але не може самостійно вносити зміни до постанов Кабінету Міністрів України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання Міністерства у справах ветеранів України внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 є необґрунтованою, оскільки виходить за межі повноважень, визначених законодавством для цього органу.
Згідно з частиною першою статті 9 Житлового кодексу України право на грошову компенсацію за житло мають лише категорії громадян, визначені законом. Чинне бюджетне законодавство передбачає фінансування субвенції виключно для осіб з інвалідністю I-II груп.
Постанова КМУ № 719 як підзаконний нормативно-правовий акт не може бути доповнена новими категоріями одержувачів без відповідної законодавчої основи.
Міністерство обґрунтовано вказало на відсутність бюджетних асигнувань для реалізації вимоги позивача.
Суд дійшов висновку, що оскаржувана бездіяльність Міністерства є правомірною, оскільки відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України та зумовлена відсутністю необхідних повноважень і законодавчих підстав для вчинення запитуваних дій.
Щодо аргументу позивача про дискримінаційний характер постанови КМУ № 719 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України суд перевіряє дотримання принципу рівності перед законом та запобігає дискримінації. Для цього застосовується триступеневий тест, вироблений у практиці Європейського суду з прав людини: по-перше, виявлення двох категорій осіб, які є порівнюваними та відмінними, оскільки відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року дискримінація передбачає належність людини до певної групи; по-друге, встановлення, чи дійсно члени цих двох груп оцінюються по-різному; і, по-третє, якщо так, то чи для цього є об'єктивні, обґрунтовані підстави.
На першому ступені тесту суд встановив, що позивач та особи з інвалідністю I-II груп не перебувають у порівнянній ситуації щодо права на отримання грошової компенсації. Це право є спеціальним бюджетним правом, що виникає лише за наявності прямої законодавчої норми.
Згідно з частиною першої статті 9 Житлового кодексу України право на грошову компенсацію мають лише категорії громадян, визначені законом. Чинне бюджетне законодавство передбачає фінансування лише для осіб з інвалідністю I-II груп.
Оскільки порівнянність ситуації відсутня, на другому ступені тесту не може бути встановлено дискримінаційне ставлення.
Обмеження кола одержувачів компенсації особами з інвалідністю I-II груп має легітимну мету - посилення соціального захисту осіб з найважчим станом здоров'я. Це відповідає концепції позитивних заходів, передбачених частиною третьої статті 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".
Суд дійшов висновку, що права та інтереси позивача не були порушені. Позивач зберігає право на реалізацію права на житло в інших формах, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Отже, оскаржувана бездіяльність Міністерства є правомірною, оскільки відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України та зумовлена відсутністю у Міністерстві відповідних повноважень. Вимога позивача про зобов'язання Міністерства внести зміни до Постанови КМУ № 719 є необґрунтованою, оскільки не відповідає встановленому законодавством розподілу компетенції між органами виконавчої влади.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Досліджені судом матеріали свідчать про виконання відповідачем цього обов'язку в повному обсязі, що підтверджує законність його дій.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 252, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
відповідач - Міністерство у справах ветеранів України (ідентифікаційний код 42657144, місцезнаходження: 01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 12);
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
Закарпатська обласна військова адміністрація (ідентифікаційний код 00022496, місцезнаходження: 88008, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4);
Ужгородська міська рада (ідентифікаційний код 33868924, місцезнаходження: 88000, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3).
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.