ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" жовтня 2025 р. справа № 300/882/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
14.10.2025 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю в межах виконання постанови Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/882/24, шляхом:
- зобов'язання відповідача в місячний строк з моменту отримання ухвали подати до суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/882/24 в частині здійснення нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, на яке він набув право під час проходження військової служби з 25.02.2022 по 27.09.2023.
Заява вмотивована тим, що позивач стверджує про невиконання військовою частиною НОМЕР_1 постанови Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/882/24, що набрало законної сили, оскільки відповідачем не здійснено нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, на яке він набув право під час проходження військової служби з 25.02.2022 по 27.09.2023.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься клопотання заявника розгляд вказаної заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, то суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши заяву позивача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі № 300/882/24 в задоволенні позову - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/882/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №300/882/24 скасовано та прийнято постанову, якою позов задовольнити.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно при проходженні військової служби з 25.02.2022 по 27.09.2023.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 переліку речового майна, неотриманого при проходженні військової служби з 25.02.2022 по 27.09.2023.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 речового атестату при його звільненні з військової служби з 25.02.2022 по 27.09.2023.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, на яке він набув право під час проходження військової служби з 25.02.2022 по 27.09.2023.
Рішення набрало законної сили 24.10.2024.
Виконавчі листи за № 300/882/24 позивач отримав 19.11.2024.
В даному аспекті суд вказує на таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з частинами другою-четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Такі ж вимоги передбачені статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Також, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Так, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу, як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю, зокрема, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Законодавець у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень вказав у своєму рішенні адміністративний суд.
При цьому, умовами, за яких суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, є невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.
Суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.05.2020 у справі № 800/320/17 та Верховним Судом у постанові від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, які відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як встановлювалося судом, 19.11.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 300/882/24, за змістом якого зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, на яке він набув право під час проходження військової служби з 25.02.2022 по 27.09.2023.
23.01.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76930954 з примусового виконання виконавчого листа № 300/882/24.
Однак, позивачем долучено інформацію про виконавче провадження № 76930954, відповідно до якої судом встановлено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинено виконавчу дію щодо накладення штрафу 04.09.2025 та винесено постанову про накладення на військову частину НОМЕР_1 штрафу в розмірі 5100 грн., доказів щодо скасування таких дій у наданій інформації судом не встановлено.
Станом на 27.10.2025 доказів виконання відповідачем постанови Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/882/24 не надано, а судом не здобуто, внаслідок чого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/882/24 шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно вимог частини 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Водночас, позивач в заяві про встановлення судового контролю просить суд встановити строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 300/882/24 - 30 днів.
Вирішуючи питання про встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З урахуванням обставин справи, та факту воєнного стану, який ускладнює виконання рішення суду в даній справі, зважаючи на те, що повне виконання рішення суду напряму залежить від бюджетного фінансування, яке з об'єктивних причин здійснюється в обмеженому розмірі, оскільки на даний час в Україні введено воєнний стан, що зумовлює акумулювання державних фінансових ресурсів у першу чергу на потреби забезпечення безпеки та оборони країни, суд вважає, що розумним та достатнім строком для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі є строк два місяці з дати отримання цієї ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/882/24.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити частково.
2. Встановити судовий контроль за виконанням постанови Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/882/24.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в строк протягом 60 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/882/24.
4. Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
5. Зобов'язати відповідача - військову частину НОМЕР_1 , у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім'я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.