Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 жовтня 2025 року Справа№200/5224/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Хомича І.О., звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у прохальній частині якого просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення та відмови перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 10.04.2025 № 1813;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 76 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 10.04.2025 № 1813 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
Водночас за текстом адміністративного позову представник позивача визначив належним способом захисту прав позивача:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії Позивачу у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення та відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивача на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 10.04.2025 № 1813;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Донецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної Позивачу пенсії в розмірі 76 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 10.04.2025 № 1813 без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019, та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до Постанови КМУ №118 від 16.02.2022 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2022, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до Постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2023 та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до Постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2024.
21 липня 2025 року ухвалою суду залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом: надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску; надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати; визначення редакції позовних вимог, які заявляються до суду.
30 липня 2025 року від представника позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, у якій викладено позовні вимоги у наступній редакції:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення та відмови перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 10.04.2025 № 1813;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 10.04.2025 № 1813 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019, й перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 76 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 10.04.2025 № 1813 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 16.01.2025.
Представником позивача також надано до суду платіжну інструкцію про сплату судового збору.
04 серпня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19 серпня 2025 року відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
З 22 серпня 2025 року по 12 вересня 2025 року суддя знаходився у щорічній відпустці.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Позивач з 2010 року є отримувачем пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у квітні 2018 року відповідачем позивачу було перераховано пенсію з 01.01.2018, відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова КМУ № 704) та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова КМУ № 103), на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, на підставі довідки, виданої уповноваженим органом.
Під час перерахунку пенсії позивача в квітні 2018 року відповідачем її основний розмір був зменшений з 76 % до 70 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
Крім того, у зв'язку із тим, що 24.06.2020 набрало чинності рішення Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, яким рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо підготовки та надання до управління Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення було залишено без змін, позивач звернувся із заявою до Головного управління ДСНС України у Донецькій області з проханням оформити та надіслати до ГУ ПФУ у Донецькій області для перерахунку пенсії довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до постанови КМУ № 704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
За результатом розгляду вказаної заяви Головне управління ДСНС України у Донецькій області оформило та надіслало до ГУ ПФУ у Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 10.04.2025 № 1813 для перерахунку пенсії.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 30.05.2025 №0500-0203-5/54117 у перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що після проведеного перерахунку пенсій, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова КМУ № 103) та Постанови КМУ № 704, Уряд не приймав рішень щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 13486010, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька області, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, організаційно-правова форма - орган державної влади.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що позивач вважає, що його право порушено з 01 квітня 2019 року, в той же час з позовом до суду звертається лише 16 липня 2025 року, при цьому не наводить жодних підстав та не надає документів в підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Пунктом 1 Постанови КМУ № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року […], з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ № 704.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 45 (у редакції постанови КМУ № 103) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
На виконання вимог постанови КМУ № 103 та з урахуванням постанови КМУ № 704 Позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45, додатка 2 до Порядку № 45 визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі 826/3858/18, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 826/3858/18 залишено без змін.
Проте, після визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 інших рішень Кабінетом Міністрів України про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося.
Враховуючи це, а також те, що асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, відповідач пенсії виплачує в розмірах, що склались станом на день набрання законної сили судовим рішенням, з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету.
Відповідач вважає, що станом на момент розгляду даної справи, законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку пенсій колишнім працівникам Міністерства оборони, у зв'язку із скасуванням пунктів 1, 2 постанови КМУ № 103.
Також відповідач зазначив, що розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій) відповідно до Закону № 2262, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 року № 10-1), надано вичерпний перелік заяв, які можуть розглядатись органами Пенсійного фонду України та визначено перелік необхідних документів, які подаються заявником до органу, що призначає пенсію. Даний перелік не містить заяви про перерахунок, у разі зміни відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо розрахунку пенсії, виходячи із 76% сум грошового забезпечення відповідач зазначив, що на даний час не вирішено питання щодо перерахунку та виплати пенсії, а Позивачем не наведено підстав, які б свідчили, що Головним управлінням буде встановлений інший порядок перерахунку та виплати пенсії, ніж передбачений чинним законодавством. Фактично, правовідносини між сторонами в означеній частині ще не виникли, тому позовні вимоги в означеній частині не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Згідно протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 у пенсійній справі №0504005544 - МНС з 01.11.2017 року, пенсію позивачу обчислено виходячи з 76% грошового забезпечення.
Згідно протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 у пенсійній справі №0504005544 - МНС з 01 березня 2025 року, пенсію позивачу обчислено виходячи з 70% грошового забезпечення.
Згідно листа відповідача від 30.05.2025 № 0500-0203-5/54117, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області отримало листом від 10.04.2025 № 5001-3151/5014 від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, від 10.04.2025 №1813. На теперішній час, повідомлень щодо необхідності підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахункам згідно постанов КМУ, від Пенсійного фонду України не надходило. Враховуючи, що підстави для проведення перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 відсутні, довідка від 10.04.2025 №1813 залишена без розгляду.
Відтак, матеріалами адміністративної справи підтверджена відмова відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення з 01.04.2019, проте, доказів, що зниження відсотку обчислення основного розміру пенсії відбулось саме з 01.01.2018 року сторонами суду не надано, ураховуючи наявні докази у суду відсутні підстави вважати, що зниження відсотку обчислення основного розміру пенсії відбулось раніше 01.03.2025 року.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обставини справи щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки, підтверджуються відповідачем, а тому ці обставини не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно ч. 1 статті 63 цього Закону, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частинами 3, 4 статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Приписами п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови №704.
Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Також, Постановою № 103 внесено зміни до Порядку № 45, зокрема, пункти 1 і 2 викладено в такій редакції:
“1. Пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
2. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.»
Пункт 5 викладено в такій редакції:
“5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням […]».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При перегляді цього рішення в суді касаційної інстанції колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду зазначила, що: “величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення "розміру" перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
Адже, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"».
Пункт 5 Порядку № 45 до внесення змін Постановою № 103 був викладений в наступній редакції: “для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач та відповідний орган, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Отже, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Така позиція суду, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, що стосується не тотожних, але пов'язаних правовідносин.
Поряд з тим, суд зазначає, що ст. 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Тобто, з контексту цієї норми вбачається, що такі документи (у тому числі і довідки) можуть бути надані безпосередньо до органу Пенсійного фонду пенсіонером.
Законодавчими та нормативними актами не встановлено заборони позивачу або уповноваженому органу направити таку довідку до органу ПФУ без відповідного запиту.
Також суд, зазначає, що Порядок № 45 застосовується при видачі довідки у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено позивачу та відповідачу оновлену довідку, а представником позивача направлено відповідачу відповідну заяву про проведення перерахунку, що останнім не заперечується та підтверджується матеріалами справи.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений Постановою Правління ПФУ від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 686/15836/16-а та від 27.02.2019 у справі №753/23503/16 та у постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, системний аналіз норм Порядку №3-1 та ст. 63 Закону № 2262-ХІІ у своєму взаємозв'язку дав суду підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Водночас, 18 квітня 2023 року набрала чинності Постанова Правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1, якою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, виклавши його у новій редакції.
Згідно п.п. 1, 3 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку №3-1 у новій редакції, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про […] перерахунок, […] подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до п. 1 розділу II «Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку №3-1, під час подання особою заяв, передбачених пунктами 2, 3 розділу І цього Порядку, пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини.
Викладене спростовує доводи відповідача відносно відсутності у Розділі ІІ Порядку № 3-1 заяви про перерахунок, у тому числі, у разі зміни відповідних сум грошового забезпечення.
Водночас, в новій редакції Порядку №3-1 інші норми, що встановлюють порядок проведення перерахунку пенсії осіб, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, відсутні.
Разом з цим, ст. 63 Закону № 2262-ХІІ змін не зазнала і як і раніше встановлює, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
У Рішенні Конституційного Суду України від 17.10.2002 №17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) суд зазначив, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, а відтак це означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а відтак, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Аналогічний правовий викладений у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 804/330/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 24.10.2019 у справі № 761/14626/17 та у справі № 295/7219/16-а.
Враховуючи викладене, відповідачу при здійсненні перерахунку пенсії позивачу слід враховувати відповідні норми ст. 63 Закону № 2262-ХІІ як акту вищої юридичної сили по відношенню до Порядку №3-1.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (ч. 3).
Щодо доводів відповідача про відсутність законодавчого регулювання здійснення перерахунку суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Аналізуючи наведені норми пенсійного законодавства, вбачається, що зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою №45, внесені Постановою № 103 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.
Відтак, оскаржені та скасовані судом пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінювали умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, у тому числі позивача.
При цьому, слід враховувати, що частина третя статті 11 Закону №2262-ХІІ встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, суд вважає, що з огляду на визнання протиправними та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року, застосуванню підлягає попередня редакція вказаної норми.
Таким чином, дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача порушили право позивача на отримання пенсії в належному розмірі, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Щодо позовних вимог стосовно зменшення основного розміру пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення суд зазначає наступне.
Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-XII, в редакції, що діяла на час призначення пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2- 95 процентів.
Отже, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри «90» замінено цифрами «80», а цифри «80» замінено цифрами «70» відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.99 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, внесені Законами №3668-VI та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Верховний Суд у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені законами № 3668-VІ та № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різняться за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям законів № 3668-VІ та № 1166-VII.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а та Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі № 1.380.2019.000354 дійшли висновку про те, що при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на основі постанов Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 і «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Такий висновок згодом було підтверджено постановою Верховного суду від 16 березня 2023 року у справі №580/8568/21.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставне зменшення відповідачем відсотку грошового забезпечення позивача з 01.03.2025 року з 76 %, як було встановлено при призначенні пенсії, до 70 % при проведенні перерахунку пенсії.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту свого порушеного права.
При зверненні до суду із позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, згідно квитанції № К060-КС9Н-3412-65СР від 09.07.2025 року.
Згідно ч.ч. 3, 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Ураховуючи викладене, суд вирішив стягнути судовий збір у розмірі 968,96 грн з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 10.04.2025 № 1813 з 01.04.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 10.04.2025 № 1813, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення з 01.03.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 76 % від суми грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.03.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (Дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 копійок.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Повний текст рішення складено та підписано 27 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко