Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 року Справа №200/8102/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Михайлової Ольги Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
20 жовтня 2025 року адвокат Михайлова Ольга Вікторівна в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 , шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо форми і змісту позовної заяви, наданих доказів, суддя зазначає наступне.
Частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
При цьому, повноваження адміністративного суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України.
Як вбачається з прохальної частини позову, представник позивача просить суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем, та зобов'язати відповідача привести у відповідність дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивача, шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем.
Відтак, суддя зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Статтею 27 цього Закону передбачені заходи впливу. Так, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, передбачено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_3 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних, зокрема:
організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У свою чергу відповідно до пункту 16 зазначеного Порядку, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), зокрема:
організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів;
забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Згідно зі статтею 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У свою чергу, відповідно до положень статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (стаття 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
За положеннями статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно особливостей розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, визначених статтею 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (стаття 9 Закону).
За положеннями статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста згідно зі статтею 8 зазначеного вище Закону, належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.
Таким чином, у разі виявлення факту вчинення призовником, військовозобов'язаним або резервістом порушення правил військового обліку, або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), уповноважена територіальним центром комплектування та соціальної підтримки особа складає протокол у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту саме виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У свою чергу, у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, порушник може бути доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (стаття 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Крім того, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, а також з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративне правопорушення допускається адміністративне затримання особи (стаття 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Тобто, встановлення обставин правомірності чи протиправності дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку вимагає, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених чинним законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, зазначені представником позивача у позовній заяві підстави, викладені на обґрунтування позовних вимог свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з виявленням ним обставин порушення позивачем правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, твердження представника позивача, викладені в позовній заяві відносно того, що позивач не був притягнутий ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності на підставі частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не підкріплені жодними доказами.
Враховуючи зазначене та встановлені КАС України вимоги до позовної заяви, суддя констатує, що адміністративний позов містить розбіжності між заявленими представником позивача у даній справі позовними вимогами та підставами, викладеними на їх обґрунтування.
Суддя звертає увагу, що позивачу (його представнику) необхідно викласти у позовній заяві свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування з посиланням на положення нормативно-правових актів, із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з врахуванням вимог КАС України.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою-другою статті 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Суддею встановлено, що у позовній заяві представник позивача серед іншого зазначає, що перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер у реєстрі «Оберіг» 251220231464438600139, та згідно розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Водночас, із долученої до позовної заяви роздруківки із застосунку «Резерв+» не вбачається, що позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 та в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Разом із цим, представник позивача не надає суду копії документів на підставі яких можна встановити, що позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 та в ІНФОРМАЦІЯ_6 , на які він посилається у позовній заяві, як на докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, представником позивача не долученого до позовної заяви докази на підтвердження того, що позивач не був притягнутий ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності на підставі частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас, суддя наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2020 року по справі №520/2261/19 дійшла висновку, що обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суддя враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" заява № 11681/85).
Також, відповідно до частин першої-п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, позивач (його представник) повинен надати до суду всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), або зазначити причини неможливості надання таких доказів.
Щодо питання сплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем (його представником) не надано суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» 19 листопада 2024 року №4059-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, даний адміністративний позов сформований представником позивача в підсистемі «Електронний суд», тобто, поданий в електронній формі.
Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. (1211,20 грн. *0,8) за позовну заяву немайнового характеру.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 968 грн. 96 коп. за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Залишити без руху позовну заяву адвоката Михайлової Ольги Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до:
- суду належним чином завірені всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а саме: копії документів на підставі яких можна встановити, що позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 та в ІНФОРМАЦІЯ_6 ; копії документів на підтвердження того, що позивач не був притягнутий ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності на підставі частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів; або зазначити причини неможливості надання таких доказів;
- виправленої позовної заяви з чітким та послідовним викладенням своїх вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування з посиланням на положення нормативно-правових актів, із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з врахуванням вимог КАС України;
- доказів сплати судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп., або документи, які підтверджують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна