Справа № 576/2730/25
Провадження № 3/576/1354/25
27 жовтня 2025 року м. Глухів
Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазур С.А., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції № 1 (м. Глухів), про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23.10.2025 до суду надійшов протокол серії ВАД № 719850 від 30.09.2025 відносно ОСОБА_1 .. У вказаному протоколі зазначається про те, що «30.09.2025 о 11 год., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 висловлювала образи в сторону своєї матері ОСОБА_2 , а саме виражалась грубою нецензурною лайкою, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, тим самим було завдано шкоду її психологічному здоров'ю».
До суду ОСОБА_1 не з'явилась.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід відмовити, виходячи з такого.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, сам факт нецензурної лайки не є автоматично домашнім насильством, оскільки для кваліфікації дій як домашнього насильства необхідно, щоб вони спричиняли шкоду або страждання потерпілому. Домашнє насильство визначається як діяння, яке завдає фізичних, психологічних, економічних чи сексуальних страждань, а також може обмежувати права та свободи постраждалої особи. Іншими словами, має бути доказ того, що образа мала негативний вплив на психічний стан або права потерпілого.
Нецензурна лайка, яка є випадковою або одноразовою, особливо якщо потерпілий не надав доказів страждання, не підпадає під визначення домашнього насильства. Для такої кваліфікації потрібно підтвердити, що лайка була спрямована на приниження гідності чи викликала стрес, тобто мала тривалий або системний характер і призвела до негативних наслідків для психічного здоров'я потерпілого.
В матеріалах справи на доведення вини ОСОБА_1 поліцією було надано неконкретизовані пояснення учасників конфлікту, які складаються із декількох речень та у яких зазначено про те, що 30.09.2025 об 11 год., між ОСОБА_2 та її донькою і онуком виникла сварка в ході якої останні виражались в її сторону нецензурною лайкою під час якої була завдана шкода її психологічному здоров'ю.
Водночас вказані пояснення не містять взагалі ніякої конкретизації про те, що нецензурна лайка була спрямована на приниження гідності чи викликала стрес у ОСОБА_2 , тобто мала тривалий або системний характер і призвела до негативних наслідків для психічного здоров'я потерпілої.
Крім того, всупереч вимогам ст. 245 КУпАП поліцією не було встановлено мотивів, з яких ОСОБА_1 лаялася на ОСОБА_2 , не з'ясовано, чи був конфлікт інтенсивним, тощо.
З урахуванням того, що працівниками поліції не з'ясовано усіх обставин та не надано достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, вважаю, що справу слід закрити.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП, -
У притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відмовити за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення і провадження в справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Глухівський міськрайонний суд.
Суддя С.А. Мазур