Справа № 462/4141/24
22 жовтня 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Боровкова Д.О.
при секретарі Свищьо В.С.,
за участю представника заявника Квака В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни (заінтересована особа Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго»)
встановив:
Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою, у якій просить поновити їй строк для подання скарги на дії, бездіяльність та постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А.; визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Шелінської Ю.А. щодо накладення та незняття арешту у виконавчому провадженні № 76028330 з коштів на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкрито у АТ «Кредобанк» у частині коштів, власником яких є її син неповнолітній ОСОБА_3 ; зобов'язати приватного виконавця Шелінську Ю.А. зняти арешт у виконавчому провадженні № 76028330 з коштів на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкрито у АТ «Кредобанк» в частині коштів її сина.
Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні приватного виконавця Шелінської Ю.А. перебуває виконавче провадження № 76028330 з примусового виконання виконавчого листа № 462/4141/24 від 30 серпня 2024 року, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 11339,15 грн та гарячого водопостачання в розмірі 5441,37 грн, а також 3028,00 грн судового збору. 12 вересня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. в рамках виконавчого провадження № 76028330 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 . За наслідками виконання вищевказаної постанови приватного виконавця про арешт грошових коштів було арештовано грошові кошти в розмірі 22482,62 грн, які знаходяться на банківський рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Кредобанк», на який боржник отримує пенсію її сина неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які останній отримає в зв'язку з втратою годувальника та благодійні внески на дитину. 03 червня 2025 року вона звернулася до приватного виконавця зі заявою, в якій просила зняти арешт з вказаного банківського рахунку, оскільки вказаний рахунок використовується виключно її неповнолітнім сином. Проте, приватний виконавець листом від 04 червня 2025 року № 40141 відмовила їй у зняті арешту з банківського рахунку. Вказаний лист був отриманий нею лише 28 серпня 2025 року, про що свідчить її підпис на заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Вважає, що вказана бездіяльність приватного виконавця є неправомірною. В зв'язку з наведеним, просить скаргу задовольнити.
Суб'єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. подала до суду письмові заперечення, в яких проти скарги заперечила, мотивуючи це тим, що вона діяла відповідно до вимог чинного законодавства, а кошти після зарахування на рахунок боржника є власністю останнього та набувають статус вкладу, і тому просить у задоволені скарги відмовити /а.с.33-36/.
Представник стягувача ЛКП «Залізничнетеплоенерго» подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, а дії приватного виконавця вважає законними /а.с.57/.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат Квак В.В. скаргу підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить скаргу задовольнити.
Суд ухвалив проводити судове засідання без участі суб'єкта оскарження - приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А., а також без представника заінтересованої особи - стягувача ЛКП «Залізничнетеплоенерго», які, будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися, проте, їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги по суті відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до наступних висновків.
У провадженні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. перебуває виконавче провадження № 76028330 з примусового виконання виконавчого листа № 462/4141/24 від 30 серпня 2024 року, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 11339,15 грн та гарячого водопостачання в розмірі 5441,37 грн, а також 3028,00 грн судового збору /а.с.38-40/.
12 вересня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. в рамках виконавчого провадження № 76028330 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , а саме постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, що мають спеціальний режими використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Арешт постановлено накласти в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 22482,62 грн /а.с.41/.
За наслідками виконання вищевказаної постанови приватного виконавця про арешт грошових коштів, за твердженнями сторони боржника, було арештовано грошові кошти в розмірі 22482,62 грн, які знаходяться на банківський рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Кредобанк», на який боржник отримує пенсію її сина неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які останній отримаю в зв'язку з втратою годувальника та благодійні внески на дитину.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 убачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 /а.с.12/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 /а.с.12/.
Рішенням Залізничного об'єднаного управління ПФУ м. Львова № 134550033890 від 02 липня 2025 року за заявою ОСОБА_1 неповнолітньому ОСОБА_3 призначена з 21 травня 2025 року пенсія у зв'язку з втратою годувальника - батька ОСОБА_4 в розмірі 3038,00 грн щомісяця /а.с.63/.
З довідки Благодійного фонду «Львівська Родина» від 07 жовтня 2025 року № 8 убачається, що з серпня 2023 року дитина ОСОБА_5 є учасником програми фонду та отримує благодійну допомогу на банківський рахунок його матері ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , який відкритий у АТ «Кредобанк», яка призначена для її сина /а.с.62/.
Відповідно до фактичних даних, що містяться у виписці за банківським рахунком № НОМЕР_1 , який відкрито у АТ «Кредобанк» убачається що на ім'я боржника ОСОБА_1 , за період з 23 серпня 2023 року по 15 серпня 2025 року на зазначений рахунок щомісячно зараховувалися виключно благодійна допомога від БФ «Львівська Рожина» для дитини ОСОБА_6 , а з липня 2025 року почала перераховуватися пенсія в розмірі 3038,00 грн. Будь-які інші надходження грошових коштів на цей картковий рахунок на ім'я боржника, з часу відкриття виконавчого провадження, не надходили та на вказаному банківському рахунку відсутні /а.с. 14-17/.
03 червня 2025 року боржник ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. зі заявою, в якій просила зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у АТ «Кредобанк», оскільки вказаний рахунок використовується виключно її неповнолітнім сином /а.с.43/.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. листом від 04 червня 2025 року № 40141 відмовила ОСОБА_1 у зняті арешту з вищевказаного банківського рахунку /а.с.3/. Вказаний лист був отриманий ОСОБА_1 лише 28 серпня 2025 року, про що свідчить її підпис на заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження /а.с.13/.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями статті 18 Закону України № 1404-VIII передбачені обов'язки і права державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
При цьому, частини 1 та 2 статті 48 Закону № 1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Законом № 1404-VIII також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьма статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону № 1404-VIII та розділу VIII Інструкції.
Аналіз вище зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
Отже, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункт 7.13 постанови).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об'єкт, на який може бути звернено стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом № 1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції, відповідно до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
При цьому відповідно до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду № 199/7977/16 від 07 вересня 2025 року.
Згідно із частиною 3 статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 73 Закону № 1404-VIII стягнення не може бути звернено на такі виплати допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) викладено висновки про те, що, передбачене абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону № 1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою, пенсією боржника або членів його сім'ї, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Отже, оскільки на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , який відкрито у АТ «Кредобанк» зараховується виключно пенсія у зв'язку з втратою годувальника та благодійна допомога для її неповнолітнього сина ОСОБА_3 ; боржник зверталася до приватного виконавця з клопотанням про зняття арешту з коштів на цьому рахунку, на які зараховується пенсія у зв'язку з втратою годувальника, то не зняття арешту з цього рахунку порушує право, як заявника так її дитини на своєчасне одержання пенсії, яка захищається законом (стаття 43 Конституції України). При цьому, накладення арешту на кошти, що складають пенсійне забезпечення дитини боржника, є надмірним тягарем, як для боржника так і для неповнолітньої дитини, та порушує права дитини на одержання пенсії та достойні умови життя.
За змістом статті 451 ЦПК України у разі обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо не зняття спірного арешту, зобов'язання приватного виконавця зняти спірний арешт з банківського рахунку боржника є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дії приватного виконавця в частині накладення арешту на кошти, які знаходяться на банківському рахунку, відкритому в АТ «Кредобанк», оскільки, накладаючи арешт на спірний рахунок, приватний виконавець визначив порядок виконання постанови про арешт коштів боржника, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Доводи ОСОБА_1 та установлені обставини не містять відомостей, що на момент винесення оскаржуваної постанови приватний виконавець мала інформацію, що відповідний рахунок в АТ «Кредобанк», відкриті на ім'я боржника ОСОБА_1 , є «пенсійним» та/або на них зараховується лише пенсія та благодійна допомога на дитину.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення вимог скарги про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо винесення постанови від 12 вересня 2024 року в частині арешту коштів за відповідним рахунком боржника в АТ «Кредобанк».
Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року в справі № 211/4347/15-ц.
Крім цього, суд вважає некоректними посилання приватного виконавця Шелінської Ю.А. на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 лютого 2021 року в справі № 756/1927/16, оскільки Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) відступила від зазначеного висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року в справі № 756/1927/16.
Також, суд, дослідивши матеріали скарги, вважає причини пропуску строку для звернення зі скаргою на дії, бездіяльність та постанову приватного виконавця поважними та вважає необхідним поновити строк для звернення зі скаргою, оскільки лист приватного виконавця від 04 червня 2025 року № 40141, яким ОСОБА_1 було відмовлено у зняті арешту з банківського рахунку, остання отримала лише 28 серпня 2025 року, після чого у найкоротший строк (05 вересня 2025 року) звернулася до суду зі скаргою.
Керуючись статтями 449,451 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання скарги - задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії, бездіяльність та постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни.
Скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни (заінтересована особа Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго») - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни щодо незняття арешту у виконавчому провадженні № 76028330 з банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкрито у Акціонерному товаристві «Кредобанк» для зарахування пенсії у зв'язку з втратою годувальника та благодійної допомоги для дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінську Юлію Андріївну зняти арешт у виконавчому провадженні № 76028330 з банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкрито у Акціонерному товаристві «Кредобанк» для зарахування пенсії у зв'язку з втратою годувальника та благодійної допомоги для дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині вимог скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду складаний 27 жовтня 2025 року.
Суддя:
Оригінал ухвали.