Справа № 344/14764/25
Провадження № 22-ц/4808/1516/25
Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.
Суддя-доповідач Пнівчук
27 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.,
суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 вересня 2025 року, у складі судді Бабій О.М., у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
03 вересня 2025 року ОСОБА_1 подала заяву на усунення недоліків та позовну заяву в новій редакції.
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ухвалено вважати неподаною та повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом неправильно застосовано норми процесуального права.
Чинне законодавство України передбачає можливість вручення процесуальних документів за допомогою електронної пошти, а також через міжнародну правову допомогу, якщо відповідач є іноземним громадянином і його місце проживання невідоме. Позивачкою вказано відому електронну адресу відповідача, яка використовується ним для зв'язку, та підтверджує можливість комунікації з відповідачем.
Зазначає, що фактична відмова у відкритті провадження через обставини, які не залежать від позивачки, а саме відсутність поштової адреси відповідача за кордоном, суперечить її праву на справедливий суд.
Згідно з практикою Верховного Суду відсутність точної адреси відповідача не є підставою для позбавлення позивача на розгляд справи.
Вважає, що ухвала суду першої інстанції позбавила позивачку реалізації її суб'єктивного права на розірвання шлюбу.
Зазначає, що за відсутності адреси відповідача, позивач не може самостійно виконати обов'язок повідомлення іншої сторони у справі шляхом подання копії документів. Вважає, що подання додаткової копії позовної заяви до суду є технічною дією, яка не може обмежувати її право на доступ до суду.
Просить скасувати ухвалу суду та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Частиною другою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на категорію справи вказану справа розглядається в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не усунуто недоліків позовної заяви у строк визначений судом.
З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 22.08.2025 позивачка звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху. Надано позивачці строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення їй ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Зі змісту зазначеної ухвали суду вбачається, що подружжя є громадянами різних держав, позивачкою не надано дані про останнє відоме місце проживання відповідача, зокрема якщо таке мало місце на території України; можливі докази спільного проживання на території України, позивачка не оформила позовну заяву і документи, що додаються до неї, у відповідності до вимог п. 2.3. розділу 2 Інструкції про порядок вчинення міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року №1092/5/54 та надати суду належним чином завірений переклад на мову запитуваної держави.
03.09.2025 від позивачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява про усунення недоліків та позовна заява в новій редакцій, в якій просила:розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , укладений 29 вересня 2021 року, актовий запис №3080, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), взяти до уваги, що відсутні інші позови до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; врахувати, що відповідач володіє українською мовою на достатньому рівні для ознайомлення з матеріалами справи, які будуть надсилатися йому електронною поштою, а також що шлюб між сторонами був укладений на території України українською мовою; відповідач не має посвідки на проживання та не володіє майном на території України; відповідач не має зареєстрованої постійної адреси проживання у Канаді, тому просила визнати електронну пошту як основний канал комунікації з ним; сторони не мають взаємних претензій та досягли згоди щодо необхідності розірвання шлюбу.
Постановляючи ухвалу від 10 вересня 2025 року про повернення позовної заяви у зв'язку з неусуненням її недоліків, суд виходив із того, що позивачкою не надано копію позовної заяви із додатками для відповідача, та вказано як засіб зв'язку із відповідачем лише електронну пошту, яка не може бути засобом комунікації суду із відповідачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Частинною 3 статті 185 ЦПК України, визначено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені статтею 175 ЦПК України.
Так, зокрема, частиною 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Перелік документів, що додаються до позовної заяви, визначений статтею 177 ЦПК України.
Зокрема, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У позовній заяві про розірвання шлюбу (у виправленій редакції), ОСОБА_1 посилалася на те, що з відповідачем ОСОБА_4 , зареєструвала шлюб 29 вересня 2021 року у відділі ДРАЦМ у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис 3080.
Зазначила, що останнє відоме їй місце проживання (перебування) відповідача за адресою м. Едмонтон, Канада. Відповідач не має посвідки на проживання та не володіє майном на території України, також не має зареєстрованої постійної адреси проживання у Канадіоднак володіє українською мовою на достатньому рівні для ознайомлення з матеріалами справи, які будуть надсилатися йому електронною поштою.
Разом з тим, позивачка не надала копію позовної заяви із додатками для відповідача та не зазначила останнє відоме їй місце проживання відповідача ОСОБА_2 з яким вона перебувала у шлюбі з 29.09.2021 року.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачці з мотивів не усунення нею недоліків поданої позовної заяви.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що повернення позовної заяви порушує право позивачки на доступ до правосуддя не заслуговують на увагу, оскільки при зверненні з позовом до суду позивачкою не додержано вимог норм процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви та у наданий судом строк такі недоліки не усунуто. Разом з тим, саме по собі повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
О.О. Томин