Справа № 352/778/25
Провадження № 33/4808/505/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Кузьменко С.В.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
23 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сурмачевського А.Ю. на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 ,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 24 березня 2025 року о 23 годині 51 хвилин в м. Тисмениця по вул. Колійова, керував автомобілем Фольксваген Пассат номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проведено на місці із використанням газоаналізатора Алкофор 507 та відповідно до тесту 000157 результат огляду становить 1,4 проміле, чим порушив пункт 2.9 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник Сурмачевський А.Ю. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції справу розглянуто однобічно, неповно та упереджено. Зазначає, що суд при розгляді справи не з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, стверджуючи, що він був пасажиром. Крім того, він відмовився від проходження огляду, так як не був водієм. Відео, яке долучене до матеріалів справи, не містить належних та допустимих доказів факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , і це лише припущення працівника поліції. Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Апелянт стверджує, що вказаним транспортним засобом того вечора керував громадянин ОСОБА_2 , який після приїзду поліції пересів з місця водія на переднє пасажирське сидіння та в подальшому вийшов з автомобіля, що проглядається з відео. ОСОБА_2 підтверджує, що ОСОБА_1 не керує транспортним засобом. Вважає, що сукупність досліджених судом першої інстанції доказів поза розумним сумнівом не свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Просить постанову суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити.
До початку розгляду справи, захисником Сурмачевським А.Ю. було подано клопотання про розгляд справи без його участі. Апеляційні доводи підтримав.
ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, проте у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що не є перешкодою для розгляду справи за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.
Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №280906 від 25.03.2025 року (а.с.1); роздруківкою технічного приладу, з результатом огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (а.с. 2); актом огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (а.с.4); свідоцтвом про повірку та декларацією про відповідність технічного приладу «Алкофор 507» (а.с. 5); копією постанови про порушення ПДР України за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с. 6); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.10).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.
З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Доводи апелянта про відсутність доказів факту керування ним транспортним засобом та недотримання поліцейськими процедури огляду на стан сп'яніння не знаходять свого підтвердження та спростовуються доказами, які були предметом дослідження в суді першої інстанції.
Зокрема, на відеозаписах з камер працівників поліції (а.с.10), зафіксовано рух автомобіля Фольксваген Пассат номерний знак НОМЕР_1 , а також його зупинка. Після зупинки автомобіля ОСОБА_1 виходить із заднього пасажирського сидіння з автомобіля. При цьому, з моменту зупинки автомобіля до виходу ОСОБА_1 будь-які інші особи з автомобіля не виходять. Окрім ОСОБА_1 в автомобілі відсутні будь-які особи. Спочатку ОСОБА_1 заперечував керуванням транспортним засобом, але в подальшому визнав факт керування транспортним засобом. На 04.20 хв. запису поліцейський повідомляє, що у ОСОБА_1 наявний запах алкоголю з порожнини рота та пропонує йому пройти тест. На 06.55 запису ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням драгеру Алкофор. Результат тесту становить 1,4 ‰. В подальшому на відеозаписі міститься процедура ознайомлення ОСОБА_1 із його правами, а також складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та постанови за ст.122 КУпАП. На відеозаписі не зафіксовано фактів незгоди ОСОБА_1 із результатом проведеного огляду, одночасно він відмовляється від підпису в акті огляду, повідомленні та результаті тесту.
Таким чином, зазначеним відеозаписом спростовуються доводи апелянта та підтверджується факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
За таких обставин, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не було встановлено порушень з боку працівників поліції, які б призвели до визнання доказів недопустимими.
Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Сурмачевського А.Ю. залишити без задоволення.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт