Справа № 165/650/25 Головуючий у 1 інстанції: Гайворонський О. В.
Провадження № 22-ц/802/1093/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.
20 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний нотаріус Нововолинської державної нотаріальної контори Кацевич Тетяна Миколаївна, про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 24 липня 2025 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний нотаріус Нововолинської державної нотаріальної контори Кацевич Т.М., про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 09.08.1974 він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням суду від 11.02.2011 було розірвано. З дня укладення шлюбу він з колишньою дружиною та тещею ОСОБА_4 проживали в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що був зареєстрований на матір відповідача - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що вказаний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя.
Вказує, що відповідач ОСОБА_3 оформила право власності в порядку спадкування на житловий будинок за адресою: по АДРЕСА_1 , і отримала свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 2-756, видане 09.08.2013, видавник: Нововолинська державна нотаріальна контора Волинської області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 4865726 від 09.08.2013 11:17:13, Кацевич Тетяна Миколаївна, Нововолинська державна нотаріальна контора Волинської області, Володимирський районний нотаріальний округ, Волинська область. Стверджує, що вказані дії вона вчинила, не повідомивши і не узгодивши це з ним, як спадкоємцем четвертої черги, та трьома спільними дітьми, тому такі дії вважає незаконними та такими, що порушують його законні права та інтереси, оскільки вважає себе співвласником нерухомого майна, набутого в період перебування у шлюбі з відповідачем з 09.08.1974 по 11.02.2011, який розірвано з ініціативи відповідача ОСОБА_3 . Зазначає також, що він не надавав згоди на перехід його частки у володіння та користування одноосібно відповідачу.
До спадкової маси об'єктів нерухомого майна входить житловий будинок загальною площею 149,7 кв.м., житлова площа 114,3 кв.м.; погріб під частиною будівлі; навіс; сарай-гараж-літня кухня; сарай; гараж; вбиральня; огорожа. Стверджує, що все майно, яке входить до зазначеної спадкової маси, було набуте за спільні кошти в період зареєстрованого шлюбу, всі комунальні послуги були зареєстровані на нього. На споживчі цілі сім'ї для будівництва житлового будинку, а також магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого на відповідача, він отримував кредитні кошти та до сьогоднішнього дня несе відповідальність за грошовими зобов'язаннями, в загальному він витратив на цілі сім'ї майже 200 000 доларів США. Зазначає також, що на підставі заяви відповідача як власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з 05.10.2023 його було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Просить визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 2-756, видане 09.08.2013 державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори Волинської області Кацевич Т.М., недійсним; скасувати державну реєстрацію від 09 серпня 2013 року за номером речового права: 2059290, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 129181507107, здійснену державним реєстратором Кацевич Т.М.; визнати за позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 по 1/2 частині об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 129181507107, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із: житлового будинку загальною площею 149,7 кв.м., житлова площа 114,3 кв.м.; погребу під частиною будівлі; навісу; сарая-гаража-літньої кухні; сарая; гаража; вбиральні; огорожі; визнати за позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 по 1/2 частині земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 582438807107, кадастровий номер: 0710700000:02:043:0100, площею 0,1 га, дата державної реєстрації 12.08.2014, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ Держземагентсва у м.Нововолинську, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 24 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Заслухавши позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1217, ч. 2 ст. 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).
Керуючись припасами статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину .
Судом першої інстанції встановлено, що сторони з 09 серпня 1974 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 11.02.2011 було розірвано.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09 серпня 2013 року, державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори Кацевич Т.М. посвідчено, що на підставі ст.529 ЦК УРСР (ст.1261 ЦК України) спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її дочка ОСОБА_3 , спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із: житлового будинку - А-1 із господарськими побутовими будівлями та спорудами: погріб під частиною будівлі - в; навіс - б-1; сарай-гараж-літня кухня - Б-1; сарай - б; гараж - В-1; вбиральня - Г; огорожа - І; загальною площею 149,7 кв.м., в тому числі житловою площею 114,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 19 лютого 1976 року виконавчим комітетом Нововолинської міської ради, зареєстрованого у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 09 березня 1976 року №665 (а.с.9).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок загальною площею 149,7 кв.м., житлова площа 114,3 кв.м. (складові частини: погріб під частиною будівлі; навіс; сарай-гараж-літня кухня; сарай; гараж; вбиральня; огорожа) за адресою: АДРЕСА_1 (документи, подані для державної реєстрації - свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 2-756, видане 09.08.2013 Нововолинською державною нотаріальною конторою Волинської області); земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер: 0710700000:02:050:0127, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Також, згідно вказаної інформації земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер: 0710700000:02:043:0100, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в оренді ОСОБА_3 (а.с.10-12).
Рішенням Нововолинського міського суду від 03.10.2024, яке залишено в силі постановою Волинського апеляційного суду від 15 січня 2025 року, відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання протиправними та незаконними дій щодо звернення з заявою ОСОБА_3 про зняття із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 до Управління "Центр надання адміністративних послуг" та скасування вказаної заяви; визнання дій ОСОБА_3 протиправними щодо оформлення свідоцтва про право на спадщину серії та номер 2-756, виданого 09.08.2013 Нововолинською державною конторою Волинської області; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 4865726 від 09.08.2013, ОСОБА_5 , Нововолинська державна нотаріальна контора Волинської області, здійсненого на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 2-756, виданого 09.08.2013, Нововолинська державна нотаріальна контора Волинської області; визначення частки в спільній сумісній власності на житловий будинок та складові частини об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 по 1/2 частині кожному ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; визнання протиправними дій про прийняття рішення Управлінням "Центр надання адміністративних послуг" Виконавчого комітету Нововолинської міської ради про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 від 05.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі заяви власника житла ОСОБА_3 про зняття особи із зареєстрованого місця проживання; скасування рішення управління "Центр надання адміністративних послуг" Виконавчого комітету Нововолинської міської ради про зняття з реєстрації місця проживання від 05.10.2023 ОСОБА_1 ; зобов'язання Управління "Центр надання адміністративних послуг" Виконавчого комітету Нововолинської міської ради поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з часу зняття з реєстрації місця проживання з 05.10.2023 (а.с.38-42, 14-19).
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом ( ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
У вказаній цивільній справі судами було констатовано, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не є спільним майном колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . ОСОБА_3 набула права власності на даний об'єкт і порядку спадкування у передбачений законом порядок та спосіб. Судами встановлено, що позивачем не надано доказів того, що він, як особа, що вважала себе співвласником житлового будинку, зареєстрованого одноосібно на тещу ОСОБА_4 , за життя останньої ініціював питання про визнання за ним права власності на частку у цьому будинку з мотивів здійснення суттєвих покращень цього нерухомого майна
Обставини, зазначені у вказаних рішеннях судів, встановлені і не підлягають доказуванню у відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що будучи спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_4 не був закликаний до спадкування після її смерті, а відповідно видане свідоцтво про право власності на спадкове майно одноосібно ОСОБА_3 порушує його право на спадкування.
У відповідності до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
У відповідності до ст. 529, 530 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Статтею 531 ЦК УРСР визначено, що до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , спадкоємцем першої черги, яка у передбачений законом спосіб та порядок прийняла спадщину була її донька ОСОБА_3 ..
Таким чином, з врахуванням положень ст. 529, 530 ЦК УРСР у зв'язку з прийняттям спадщини спадкоємцем першої черги інші черги спадкоємців не набули права на спадкування після смерті ОСОБА_4 ..
Також необхідно зауважити, що звертаючись до суду з позовом та вважаючи себе спадкоємцем четвертої черги спадкоємства ОСОБА_1 керується положеннями діючого ЦК України при тому , що застосуванню підлягають норми ЦК УРСР, які були чинними на день відкриття спадщини. У відповідності до наведених норм законодавства, чинного на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 - 24.05.2000, ОСОБА_1 не відноситься до кола спадкоємців за законом померлої ОСОБА_4 ..
З урахуванням встановлених фактичних обставин і норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до правильного висновку, що свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 2-756, видане 09 серпня 2013 року державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори Кацевич Т.М., правомірно було видано ОСОБА_3 , як особі, яка мала право на спадкування, при цьому будь які законні права та інтереси ОСОБА_1 не були порушені.
Констатуючи про відсутність правових підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, серії та номер 2-756, виданого 09.08.2013 державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори Волинської області Кацевич Т.М., суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину об'єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, вказавши, що позивачем не надано жодного належного, допустимого доказу виникнення прав на вказані об'єкти нерухомого майна.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до суб'єктивного тлумачення обставин справи, переоцінки доказів, які були предметом судового розгляду і яким суд першої інстанції надав правильну правову оцінку, а тому не слугують підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 24 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя:
Судді: